Університетам необхідно адаптувати свої стратегії до нових демографічних реалій, а не покладатися на застарілі уявлення, - інтерв'ю з Міністерством освіти і науки.

В Україні незабаром стартує кампанія вступу до вищих навчальних закладів, яка знову проходитиме в умовах війни. Незважаючи на виклики безпеки, система вищої освіти продовжує адаптуватися: університети об'єднуються, запроваджуються гранти для навчання, а замість БЗВП акцент робиться на розвиток навичок, необхідних для національного опору.

Хто може розраховувати на фінансову підтримку від держави, чому популярні спеціальності стають дорожчими та яке майбутнє чекає на українські університети, в інтерв'ю заступника міністра освіти Миколи Трофименка для РБК-Україна.

Ознайомтеся також: НМТ не є обов'язковим для всіх: бесіда з УЦОЯО про екзамени для випускників 2026 року.

Головне:

- Скоро почнеться вступна кампанія, багато старшокласників вже обрали або активно думають, куди будуть вступати. Зараз все популярніші гранти, якими можна покривати фактично всю вартість навчання. Хто зможе їх отримати?

Держава або регіональні органи забезпечують повне фінансування навчання через бюджетні місця. Студенти, які отримують освіту за рахунок державного або регіонального замовлення, мають можливість отримувати як академічні, так і соціальні стипендії.

Грант являє собою безповоротну фінансову допомогу, призначену для абітурієнтів з високими або вище середніми результатами НМТ, які змогли вступити лише на контрактній основі. Ця форма підтримки сприяє абітурієнтам у здійсненні їх вибору щодо навчального закладу та конкретної освітньої програми.

У 2025 році базові ставки державних грантів становили 17 тисяч і 25 тисяч гривень, після чого сума коригується за рахунок коефіцієнтів, що залежать від обраної спеціальності та регіону розташування навчального закладу. Як правило, грант покриває лише частину витрат на навчання, проте в деяких випадках, враховуючи вартість програми та застосовані коефіцієнти, можливо повне фінансування.

Протягом двох років проведення експерименту більше ніж 40 тисяч студентів отримали державні гранти. Середня сума гранту перевищувала 23 тисячі гривень.

Згідно з даними 2025 року, найбільше активності в використанні цього інструменту проявили абітурієнти з Київського та Львівського регіонів. Що стосується спеціальностей, то найзначніша кількість грантів була розподілена на такі напрями, як психологія, автомобільний транспорт, філологія, комп'ютерні технології, архітектура та містобудування, а також на традиційно затребувані спеціальності в галузі права та економіки.

Основна увага приділяється STEM-дисциплінам, педагогічним інноваціям, медицині, відновлювальним практикам та реабілітації, - зазначає Микола Трофименко (інфографіка РБК-Україна).

Чи впливає вибір спеціальності на розмір гранту?

- Так, залежить, про це саме відповідна система коефіцієнтів. Держава сильніше підтримує ті напрями, де країні найбільш потрібні фахівці - освіта, інженерія, природничі науки, аграрний сектор, реабілітація, основні медичні спеціальності.

Тут грант може бути вищим через коефіцієнти. Так само гранти додатково підтримують й ЗВО з прифронтових регіонів. Всі ці кошти надходять до спеціального фонду закладів освіти, використання якого університети планують самостійно.

Досліджуйте також: "Війна" за фінансування: в яких університетах України спостерігається найбільша конкуренція за безкоштовні місця на навчання.

- Чи залишиться грант у студента, якщо він змінить спеціальність або перейде до іншого навчального закладу?

Грант пов'язаний із визначеною освітньою траєкторією, статусом студента та умовами фінансування. У випадку, якщо студент переводиться, але залишає свою спеціальність незмінною, грант слідує за ним. Однак, якщо змінюється спеціальність, навіть у межах одного навчального закладу, грант підлягає перегляду або може бути втрачений, якщо нова спеціальність не відповідає умовам надання грантів.

Не можливо потрапити на факультет фізики, отримати стипендію, а також підвищення на основі певних коефіцієнтів, а потім перенести ці умови без змін на спеціальності міжнародної економіки чи менеджменту.

Поділіться інформацією щодо шансів на навчання для ветеранів, дітей з територій, що наразі знаходяться під окупацією, а також для дітей військовослужбовців.

Тут в нас чітка позиція: доступ до освіти для тих, хто й так проходить через складні обставини має бути простішим і підтримуючим. Для вступників з тимчасово окупованих територій діють окремі механізми вступу та мережа освітніх центрів.

Ми прагнемо впроваджувати більш адаптивні рішення в сфері навчання, реабілітації, охорони навчальних закладів та надання стипендій для військовослужбовців і ветеранів. Щодо дітей військових, то для них також розроблені спеціальні програми в рамках діючого законодавства та правил вступу.

Чи відбувається в даний момент зменшення обсягу "традиційного" державного замовлення на конкретні спеціальності, і які саме напрямки підпадають під це?

- Про скорочення точно не йдеться, хіба враховується несприятлива демографічна динаміка. Держава також коригує підтримку там, де ринок давно перенасичений, і більше концентрується на тих спеціальностях, де є актуальний кадровий попит.

Це стосується частини кон'юнктурних спеціальностей - права, менеджменту, економіки, журналістики. Натомість більший акцент іде на STEM, педагогіку, медицину, відновлення, реабілітацію. Можливо, саме зсув бюджету з популярних спеціальностей сприймається як його скорочення, але це не так.

Раніше говорили, що українці активно обирали спеціальності, пов'язані з "правом", "менеджментом" та "міжнародними відносинами", тоді як на інші напрямки подавалися лише одиниці. Чи відбулися зміни в популярності спеціальностей за останні роки?

Якщо проаналізувати вступні тенденції останніх років, можна помітити, що традиційні спеціальності, такі як право, менеджмент і економіка, продовжують користуватися популярністю. Проте, з кожним роком їх поступово витискають нові напрямки, зокрема комп'ютерні науки, інженерія, медицина, реабілітація, психологія, а також педагогіка і будівництво.

Тобто топ популярних спеціальностей не перевернувся з ніг на голову, але він уже не такий однорідний, як раніше.

Які професії продовжать дорожчати, а які залишаться стабільними?

У тих випадках, де контрактна вартість протягом багатьох років залишалася нижчою за фактичні витрати на підготовку, компенсація здійснювалася за рахунок "бюджетників", оскільки держава фіксовано виділяє кошти на кожного студента, що перевищує оплату контрактників. Процес корекції все ще триває.

Перш за все, це стосується затребуваних спеціальностей, які користуються великим попитом. У тих сферах, де державі важливо зберегти або збільшити кількість наборів, акцент робиться на доступності, а не лише на вартості. Саме в цих напрямках наразі пропонується найбільше бюджетних місць.

Чи має університет право підвищувати tuition fees під час навчального процесу, коли студент вже уклав контракт і навчається?

Закон встановлює, що індексація вартості навчання може здійснюватися не частіше одного разу на рік та з урахуванням офіційного індексу споживчих цін за попередній рік. Цей процес перегляду ціни може бути закріплений у контракті, що надає університету можливість діяти відповідно до умов цього договору.

Якщо такого механізму немає, змінювати умови в односторонньому порядку не можна. Тому вступникам та їхнім батькам я завжди раджу уважно читати договір до підписання. Разом із тим, якщо здобувачу надається грант та вартість навчання в наступному році зростає, то розмір гранту також зростає пропорційно розміру індексації.

З кожним роком все популярніші інженерія, медицина, психологія і будівництво, - Микола Трофименко (інфографіка РБК-Україна)

Ознайомтеся також: Чи настає завершення епохи Поплавського? Славетний ректор Університету культури залишив свою посаду.

В Україні триває процес об'єднання освітніх установ. Деякі ректори ризикують залишитися без своїх посад, а іншим не продовжать контракти через те, що вони вже обіймали свої позиції двічі. Які зміни можуть відбутися в цій сфері в найближчому році?

- Я очікую більшої змінності керівництва і більшої конкуренції на керівні посади по всій системі. Для вищої освіти це здоровий і демократичний процес. Університет сьогодні має бути не місцем довічного адміністрування, а місцем розвитку. І керівник тут має бути менеджером змін - працювати з командою, стратегією, фінансами, партнерами, міжнародними партнерами та громадою, центром якої є більшість наших закладів вищої освіти.

В минулому інтерв'ю для РБК-Україна Микола Трофименко зазначив, що ми відходимо від часів, коли ректор 40 років міг бути незмінно на посаді і був фактором і впливу, бо вони тримаються за свої крісла. "Зараз ми перебуваємо в моменті, коли велика кількість ректорів буде мінятись. Буде оновлення якості адміністрацій також і через навчання в програмі розвитку академічних менеджерів", - сказав він.

Чи можете вказати університети, в яких не будуть призначені ректорами ті, хто займав цю посаду раніше? Якими, на вашу думку, повинні бути ідеальні процедури виборів ректора?

Відповідь на початкове запитання міститься у законодавстві "Про вищу освіту". Крім того, загальна тенденція стає дедалі помітнішою: відбувається оновлення керівництва. В ідеальному варіанті вибори ректора мають бути змаганням між програмами розвитку, відкритим обговоренням майбутнього університету, довірою серед колективу та прозорою процедурою, без закулісних угод.

Також зверніть увагу: Які нововведення чекають на студентів замість БЗВП — у МОН розкрили деталі майбутніх змін у вищій освіті.

- В Раді вчора, 25 березня, проголосували за законопроект, за яким на заміну старій моделі військового вишколу в університетах прийде нова система. Чи буде військова підготовка обов'язковою у вишах, і для кого?

Сьогодні більш актуально акцентувати увагу на розвитку навичок національного спротиву, а не на застарілій концепції, коли всіх просто ставили у стройову. Суть полягає в тому, щоб студенти отримали фундаментальні вміння, які справді є необхідними в умовах війни: надання домедичної допомоги, забезпечення власної безпеки, розуміння основ оборони та використання сучасних технологій. Це означає, що мова йде про базову підготовку для цивільних осіб, а не про військову підготовку.

Яка тепер ситуація з військовими спеціальностями? Чи спостерігається зростання інтересу до них? Чи збільшилася кількість дівчат, які вступають до військових навчальних закладів?

Так, інтерес до військових професій значно зріс у порівнянні з часом до війни. Це абсолютно зрозуміло. Війна істотно змінила уявлення молоді про службу, безпеку, кар'єрні можливості та роль держави. Зокрема, серед дівчат стало більше охочих обрати цей шлях. Проте конкретні цифри я навести не можу, оскільки ми не розголошуємо інформацію, що стосується навчання у військових закладах вищої освіти.

Чи є можливість нині вступити на льотні спеціальності для цивільних осіб, зважаючи на закритий повітряний простір та особливості навчання в умовах війни?

Таким чином, доступ до вступу залишається відкритим. Проте варто зазначити, що підготовка є досить складною і передбачає дотримання певних вимог, медичних допусків та специфічну практику в умовах війни. Крім того, це стосується галузі, де інформація має різні рівні секретності чи обмеження на доступ.

Сьогодні університети повинні перетворитися з традиційних адміністративних установ на осередки інновацій та розвитку, - повідомляє Міністерство освіти і науки (інфографіка РБК-Україна).

Які міста на даний момент мають найбільшу кількість студентів? Чи можна стверджувати, що через війну Харків втратив свій неофіційний статус студентського центру, і тепер такими містами вважаються інші, наприклад, Львів або Івано-Франківськ?

Київ, без сумніву, залишається провідним центром. Львів зміцнив свої позиції, а Івано-Франківськ став значно помітнішим на карті студентства. Проте я б не поспішав стверджувати, що Харків втратив свій статус студентського центру.

Війна суттєво вплинула на умови життя в місті, змінивши баланс офлайн-активностей і систему безпеки. Проте академічна значущість Харкова залишається незмінною. Під час візиту до вищих навчальних закладів цього міста я спостерігав активне студентське середовище, яке перевершує навіть те, що можна побачити в деяких центральних або західних регіонах. Тут були зведені сучасні підземні приміщення, лекційні зали та лабораторії, і ми маємо ще більше підстав для гордості за харківську освіту!

В яких університетах чисельність студентів суттєво зменшилась через війну, а в яких, навпаки, спостерігається значне збільшення?

Найбільше постраждали університети, що розташовані поблизу фронту, а також ті, які змушені були переміститися. Однак деякі навчальні заклади в більш безпечних зонах зафіксували зростання. Важливо зауважити, що не можна зводити всі причини лише до географічного розташування. На склад студентського контингенту впливали також фактори, такі як дистанційне навчання, процес релокації, репутація університету та здатність швидко адаптуватися до нових умов.

Чому в деяких університетах Києва навчання проводиться в онлайн-форматі, тоді як інші обирають традиційний підхід?

Рішення не визначається лише назвою міста, а базується на специфічних умовах університету та управлінських рішеннях. Якщо є наявні укриття, розроблена модель безпеки та можливість організації навчального процесу, тоді є підстави для проведення аудиторних або змішаних занять. У випадку відсутності таких умов, університет переходить на онлайн-формат.

Які існують перспективи стосовно чисельності студентів в Україні в найближчому майбутньому, враховуючи демографічні зміни, міграційні процеси та вплив війни? Яким буде обсяг зменшення цієї категорії населення?

Очікується поступове зменшення кількості вступників. Якщо ви хочете оцінити потенційний приток студентів, варто звернути увагу на кількість дітей, які народилися 17 років тому. Ми вже тривалий час спостерігаємо за спадом народжуваності, що, відповідно, зменшує й кількість абітурієнтів. Університетам необхідно вже зараз адаптувати свої стратегії до нових демографічних реалій, а не покладатися на старі уявлення. На жаль, деякі досі вважають, що їх знову чекає хвиля з мільйона вступників, і цього буде достатньо.

Заступниця міністра Кузьмичова зазначила, що в майбутньому університети будуть змагатися за абітурієнтів, а не навпаки. Яка ж кількість вступників до вищих навчальних закладів очікується після 2030 року? Прогнози говорять про приблизно 11-15 тисяч нових студентів щороку.

- Цифри будуть значно оптимістичніше. 11-15 тисяч - це звучало, мабуть, суто про 2029 рік, адже тоді будуть випускники пілоту старшої профільної школи, а інші перейдуть в 12 клас. Тому не варто збурювати нові дискусії лякливими заголовками.

Проте сама логіка є безсумнівною і випливає з моєї попередньої відповіді: конкуренція за абітурієнтів зростатиме. Це означає, що система вже не зможе функціонувати за рахунок звичних стереотипів, вивісок чи усталених брендів. Університетам доведеться щоденно демонструвати свою цінність для студентів та потенційних вступників.

Система більше не зможе покладатися на звичні практики, традиції чи усталені бренди. Університетам необхідно щоденно підтверджувати свою значущість для студентів та абітурієнтів, - зазначає Микола Трофименко (інфографіка РБК-Україна).

- Чи означає це, що частина університетів не зможе набирати повноцінні групи? Які зміни в самих вишах будуть через це, і чому закладам освіти варто готуватися вже зараз? Чи більше вони працюватимуть із дорослими студентами, перекваліфікацією, іншими програмами навчання?

- Так, для частини університетів це цілком реальний сценарій. І саме тому ми говоримо про модернізацію мережі, нові моделі управління, сильніші наглядові ради, укрупнення.

Паралельно буде рости сегмент освіти дорослих, коротких програм, перекваліфікації, роботи з ветеранами, людьми, які змінюють професію. Університет майбутнього -- це вже не місце лише для 17-річного вступника, треба формувати пропозицію для дорослих, формувати культуру навчання протягом життя.

Чи можлива для України часткова компенсація демографічного зменшення за рахунок залучення іноземних студентів?

- Цілком. Іноземні студенти важливі для інтернаціоналізації, для доходів університетів, для присутності України в глобальному освітньому просторі. Але чи буде реальним - всі можливості в руках самих ЗВО.

Якою, на вашу думку, стане структура українських університетів за десять років? Чи буде вона більш зосередженою, спеціалізованою та конкурентоспроможною?

Так, я уявляю її саме такою. З меншою кількістю вивісок, особливо в секторах ізольованих структурних підрозділів, але з більшою глибиною змісту. Спеціалізованою там, де це дійсно необхідно. Конкурентоздатною як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. І, що найважливіше, з університетами, які здатні не просто переживати від одних вступних кампаній до інших, а стратегічно розвиватися.