Українські дослідники виявили нові способи ідентифікації небезпечних геологічних явищ.

Науковці з Карпатського відділення Інституту геофізики Національної академії наук України створили новаторський підхід до виявлення екологічних ризиків.

Вчені з Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України провели масштабне дослідження, яке дозволило виявити ефективні методи діагностики небезпечних геологічних процесів. Науковці на чолі з О.Я. Сапужаком розробили унікальну методику електророзвідки, що дає змогу швидко та точно визначати потенційні екологічні загрози.

Дослідження здійснювалися в різних регіонах України, охоплюючи території навчальних закладів, залізничних трас та промислових об'єктів. Головним методом, що використовувався для вивчення, став метод зондувань з формуванням електромагнітного поля (ЗС), який дає змогу виявляти приховані геологічні аномалії на глибинах до кількох сотень метрів.

Зокрема, дослідники провели глибокий аналіз шести ключових проблемних зон: територія Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, навчальний заклад у селі Бартатів Львівської області, забудовані території у Львові, залізнична інфраструктура в Чернівецькій області, а також калійні родовища в Стебнику та Калусько-Голинському районі.

На кожному з досліджуваних об'єктів вчені виявили унікальні геологічні явища. Зокрема, на території школи в Бартатові виявлено карстову лійку діаметром від 8 до 10 метрів, а також карстову порожнину, яка розташована на глибині 42-44 метри. У Івано-Франківському університеті зафіксовано аномалії, що пов'язані з підвищеною фільтрацією підземних вод, що може загрожувати просіданням будівель.

Унікальність цього підходу полягає в застосуванні специфічного обладнання, такого як "Стадія", "Стадія-М" та "Імпульс-3", що забезпечує можливість отримувати детальні геоелектричні розрізи. Дослідники вимірювали питомий електричний опір (ПЕО) різних геологічних порід, що дозволило визначити межі літологічних шарів та виявити потенційно небезпечні ділянки.

Результати отримано на ділянці залізничної колії протяжністю 12 кілометрів. Дослідження показало, що карстові процеси охоплюють понад 6,2 кілометра траси, створюючи серйозні ризики для інфраструктури.

На площі Стебницького калійного родовища вчені знайшли проваллю з діаметром 250 метрів і глибиною понад 30 метрів. Це дослідження дозволило оцінити можливі ризики для автомобільних шляхів, житлових споруд та інженерних мереж.

Ключовим досягненням дослідження стало не лише виявлення небезпечних територій, а й створення пропозицій для майбутніх дій. Дослідники представили конкретні стратегії для зниження ризиків на кожній з проаналізованих локацій.

Метод зондування електромагнітного поля продемонстрував надзвичайну ефективність у розв'язанні завдань геоекології. Цей підхід забезпечує високу точність у визначенні меж літологічних шарів, оцінює їхній стан та виявляє аномальні зони, де можуть виникати небезпечні геологічні процеси.

Дослідження має значний практичний внесок для України, оскільки дає змогу раніше виявляти можливі екологічні ризики та уникати техногенних катастроф. Вчені планують продовжити удосконалення методології та розширити її використання на інші області країни.