Оригінальні українські проекти для іранської оборонної промисловості: чому індійська компанія BEC звернула увагу на Державне підприємство "Гипрококс"?
Індійський бізнесмен Раджив Джаін та його компанія ВЕС, імовірно, передали українські креслення підсанкційним сталевим гігантам з Ірану: до чого тут процедура банкрутства ДП "Гипрококс"?
Від Харкова до іранського Ісфахана: державне підприємство "Гипрококс" стало об'єктом уваги скандально відомого індійського підприємця Раджива Джаіна, який, ймовірно, вже скористався українськими технологіями для передачі їх іранським сталеливарним компаніям. Аналітики з "СтопКор" вважають, що Bhilai Engineering Corporation Limited (BEC), яка має прямі зв'язки з підсанкційними іранськими організаціями, намагається захопити контроль над українськими державними підприємствами та їхньою інтелектуальною власністю. Хто є ключовими фігурами у цій схемі і як функціонує ця підозріла міжнародна мережа? Про це повідомляє "СтопКор".
Аналітичне розслідування СтопКору виявило: індійська Bhilai Engineering Corporation Limited (BEC), що співпрацює з іранськими підсанкційними металургійними гігантами, вже могло отримати доступ до українських технологій через пов'язані структури в Україні. Ключову роль тут відіграє харківське ДП "Гипрококс", державна наукова інституція з унікальним портфелем патентів і технологій для коксохімії. Саме на це підприємство BEC не перший рік намагається отримати вплив.
"Спроби індійської компанії BEC захопити контроль над українськими державними підприємствами розпочалися ще в 2022 році. Тоді директор ДП 'Укрдіпромез' Станіслав Стасевський разом із представниками BEC незаконно усунули директора ДП 'Гипрококс' і на його місце призначили свою людину - Олександра Щербакова, який підпорядковувався Стасевському", - повідомляють дослідники.
BEC, яка цілком контролюється індійською родиною Джаін, з 2016 року також є власником українського ПрАТ "КБ Коксохіммаш" з Донеччини, здійснюючи володіння через британську компанію.
Відповідно до інформації, що потрапила до рук СтопКору, ця організація здійснювала укладання угод із підсанкційною компанією Esfahan Steel, використовуючи українські інженерні розробки.
На зображенні, що відображає момент підписання угоди, можна побачити представника BEC Ашиша Джаіна, який є близьким родичем Раджива Джаіна, поруч із керівництвом іранської компанії.
Esfahan Steel перебуває під санкціями США з 2020 року та пов'язана з ще одним гігантом -- Mobarakeh Steel, включеним до списків OFAC за підтримку Корпусу вартових ісламської революції. Обидві компанії підпадають під дію "вторинних санкцій", що робить співпрацю з ними токсичною на міжнародному рівні та забороненою в Україні.
Попри жорсткі санкції, зокрема укази Президента №253/2016 та №308/2023, які забороняють будь-яку передачу Ірану технологій і об'єктів інтелектуальної власності, BEC, імовірно, продовжувала укладати угоди на проєктування коксових печей для Esfahan Steel за участі українських конструкторських матеріалів.
Важливим аспектом, виявленим під час розслідування СтопКору, стало бажання BEC у 2022 році здобути безпосередній доступ до внутрішніх архівів ДП "Гипрококс".
Завдяки підтримці керівництва ДП "Укрдіпромез" незаконно відбулася зміна директора "Гипрококсу", на місце якого призначили "лояльного" Олександра Щербакова. Після цього держпідприємство отримало листа від BEC з вимогою надати базові та детальні креслення для контракту з Esfahan Steel.
Станом на 2025 рік ситуація стала ще загрозливішою. ДП "Гипрококс" опинилося у процедурі банкрутства, що відкриває простір для атак з боку зовнішніх гравців. Відповідно до українського законодавства, підприємство створило спільну структуру ТОВ "Гипрококс", передавши до статутного капіталу майнові права інтелектуальної власності -- при цьому виключні права залишаються за ДП.
Арбітражний керуючий офіційно підтвердив законність схеми та взяв інтелектуальні активи під свій контроль, що заблокувало можливість для BEC заволодіти ними у "сірий" спосіб.
Після зазначених подій, за інформацією джерел СтопКору, представники BEC почали активно працювати над дискредитацією ДП "Гипрококс", чинити тиск на керівництво та маніпулювати ситуацією навколо банкрутства, прагнучи перешкодити діяльності спільного підприємства.
На даний момент у зв'язку з особами, які мають стосунок до BEC, запущено кілька кримінальних справ: за державну зраду (ст.111 та 111-2 ККУ), службове підроблення (ст.366 ККУ) та незаконне застосування українських технологій у співпраці з іранськими підприємствами, що підпадають під санкції. Проте жоден з фігурантів поки що не поніс реального покарання.
Раджив Джаін та його компанія BEC вже здобули сумнівну репутацію: у 2025 році їх виключили з індійського ринку через підробку банківської гарантії на суму 15 мільйонів євро. Серед бізнес-партнерів фірми є структури, пов'язані з російськими виробництвами. Попри це, BEC продовжує намагатися отримати доступ до українських державних підприємств та їх інтелектуальних активів.
Ситуація з ДП "Гипрококс" -- це не просто корпоративний конфлікт. Це питання нацбезпеки: українські технології можуть опинитися у розпорядженні держави, яка допомагає росії атакувати Україну.
Нагадаємо, що після введення санкцій Міністерством фінансів США проти двох українських компаній ("ГК Імператив Україна" та "Екофера"), які були залучені до схем постачання компонентів для іранського виробника дронів HESA, стало очевидно, що це, можливо, лише початок більшого розслідування.
