Українців турбують високі тарифи після закінчення війни: що і як може зростити ціну.
Тарифне навантаження на громадян та підприємства
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко висловив думку, що після завершення конфлікту в Україні можливе значне підвищення цін на основні комунальні ресурси. Він зазначив, що ринкова ціна електроенергії може досягти 9-11 гривень за кіловат-годину, що означатиме потенційне збільшення на 120%. Водночас, вартість газу може зрости на 250% – з теперішніх 7,96 грн до понад 30 грн за кубічний метр. Головною причиною цього є вимога Міжнародного валютного фонду щодо переходу до ринкових тарифів.
"Телеграф" провів аналіз можливих наслідків цих змін для фінансового стану середнього українця.
На липень 2025 року в Україні встановлені наступні тарифи:
За прогнозом Попенка, ціна на електроенергію може зрости до 9-11 грн/кВт-год, а газ -- до 25-30 грн/куб. м. Нижче подаємо обрахунки для типової міської родини із трьох осіб, яка проживає у квартирі з централізованим теплопостачанням та газовою плитою.
Для родини з трьох членів, яка не має електричних плит, але користується централізованим гарячим водопостачанням, типове споживання електроенергії складає приблизно 160 кВт-год на місяць (першій особі належить 100 кВт-год, а кожному наступному — по 30 кВт-год). Враховуючи діючий тариф у 4,32 грн за кВт-год, загальна сума до сплати становитиме близько 691 гривні.
Після підвищення до середньої прогнозованої ціни 9,5 грн, плата зросте до 1520 грн. Це на 829 грн більше щомісяця або 9948 грн на рік.
Згідно з нормами споживання, сім'я з трьох осіб, що користується централізованим гарячим водопостачанням, витрачає 9,9 кубічних метра газу на місяць. При тарифі 7,96 грн за кубометр, це обійдеться у 78,7 грн. Якщо ж тариф збільшиться до 25 грн за кубометр, місячні витрати зростуть до 247,5 грн, а при ціні 30 грн за кубометр — до 297 грн. Отже, річні витрати складуть 2970 грн або 3564 грн відповідно.
Якщо централізоване гаряче водопостачання не буде доступним, споживання може збільшитися до 16,2 кубічних метра. У такому випадку, згідно з чинними тарифами, вартість складе 129 грн за звичайним тарифом, 405 грн при ставці 25 грн за кубометр і 486 грн при ставці 30 грн за кубометр. Отже, річна витрата складе 4860 грн або 5832 грн.
95% вартості теплопостачання обумовлені ціною на газ. У разі трьохкратного підвищення тарифу на газ, вартість тепла також зросте відповідно.
Зараз середні витрати на опалення двокімнатної квартири під час опалювального сезону становлять близько 1330 гривень на місяць. Це розрахунок для двокімнатної квартири площею 50 квадратних метрів, розташованої на бульварі Тараса Шевченка, 36-Б у Києві. У лютому 2025 року рахунок за опалення в цій квартирі склав цю саме суму, при середньому тарифі 27,6 гривні за квадратний метр.
За прогнозами, з урахуванням можливого зростання тарифу на газ, вартість опалення такої квартири може зрости до 3950 грн/міс і вище в залежності від енергоефективності будинку.
Послуга гарячого водопостачання також залежить від вартості газу. Сьогодні місячний платіж за гарячу воду для родини (приблизно 4-5 куб. м) -- 200-250 грн. Після зростання ціни на газ до 30 грн/куб. м сума може зрости до 600-700 грн і більше.
За інформацією Попенка, підвищення цін на електрику негативно вплине на витрати на обслуговування ліфтів, насосів і освітлення спільних зон. Наразі середня вартість обслуговування для ОСББ або ЖЕК становить приблизно 500-600 грн. Унаслідок нововведень цей тариф може зрости до 700-750 грн на місяць.
Ці послуги не настільки залежні від цін на газ та електроенергію. За оцінками експертів, тариф на водопостачання та водовідведення може зрости на 10-15%. Тобто з нинішніх 250-300 грн до 280-340 грн на місяць.
Загальна сума може становити близько 11 500-13 000 грн у зимовий період. Варто зауважити, що ці розрахунки є приблизними та заснованими на прогнозах експерта.
Аналітик Геннадій Рябцев у своєму коментарі для "Телеграфу" закликає не піддаватися паніці і зазначає, що прогнози про різке зростання цін на газ та електроенергію після завершення війни є передчасними. Він підкреслює, що відповідно до меморандуму з Міжнародним валютним фондом, український уряд зобов'язався протягом шести місяців після закінчення воєнного стану розробити план лібералізації ринків. У цьому документі має бути передбачений поступовий перехід від чинної системи покладання спеціальних обов'язків (ПСО) до адресної фінансової підтримки для малозабезпечених верств населення.
Рябцев висловив думку, що нещодавні твердження про потенційне підвищення тарифів на електрику до 9-11 грн за кВт-год та на газ до 30 грн за кубометр не мають обґрунтованої основи. "Немає жодної мови про збільшення на 120% або про цифри з великою кількістю нулів, наразі це взагалі не обговорюється", -- підкреслив аналітик.
Він зазначив, що сучасна структура ринку, в якій більшість побутових споживачів отримують ресурси за зниженими тарифами, цілком підходить уряду і створює ілюзію контролю над цінами. Проте, за його словами, реальний ринок газу та електроенергії в Україні на сьогоднішній день відсутній, а уряд знову вдався до ручного регулювання, що фактично закріплює монопольні позиції окремих компаній.
"Навіть ціна у 7,96 грн за кубічний метр газу є достатньою для отримання прибутку в компанії "Нафтогаз", -- заявив Рябцев, посилаючись на нещодавній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. На його думку, в Україні існує можливість створення прозорих індикаторів для формування реальної ринкової вартості енергоресурсів. "Ви будете здивовані, адже ці показники можуть бути значно нижчими, ніж те, що наразі повідомляють про ринкові ціни", -- підсумував експерт."
Олексій Кучеренко, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з енергетичних питань та житлово-комунальних послуг, висловив свою думку в інтерв'ю "Телеграфу", де розкритикував спекуляції навколо зростання тарифів і поставив під сумнів необхідність їх підвищення. Він зауважив, що немає нових факторів, які б обґрунтовували підвищення тарифів, і зазначив, що вимоги Міжнародного валютного фонду щодо "ринкових" тарифів звучать вже багато років: "МВФ не вперше заявляє про бажання мати ринкові тарифи. Це питання обговорюється вже протягом 10-15 років. Навіть коли я був міністром, ми чули ті ж самі слова".
Політик підкреслює, що вести мову про ринок в енергетичному та газовому секторах України є некоректним: "Як можна говорити про ринок, коли у нас панують такі монополії, як Енергоатом і Нафтогаз? Ринку там просто немає". Він вважає, що за деклараціями про "ринкові тарифи" насправді криється інша мета — збільшити податковий тягар на населення: "Влада прагне перетворити ціни на енергоносії на своєрідний квазіфіскальний податок, що обтяжує громадян, щоб зібрати більше коштів до бюджету і використовувати їх для погашення боргів".
Кучеренко підкреслив, що діючі тарифи на газ і електроенергію вже відповідають економічним реаліям і покривають витрати енергетичних компаній. Як зазначив він, це підтверджується розрахунками, проведеними Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради, яку він очолює. Тому він вважає, що розмови про неминуче підвищення тарифів не мають підстав: "Тарифи, які ми маємо, цілком виправдані. Вони не потребують коригування — ні для газу, ні для електроенергії".
Енергетичний аналітик Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв висловив думку, що в даний момент немає причин для підвищення тарифів на електрику для споживачів, якщо збережуться спеціальні зобов'язання для виробників. "Якщо продовжать діяти спеціальні обов’язки, які покривають різницю між оптовою ціною електроенергії та тарифом для населення, що лежать на плечах Енергоатому та Укргідроенерго, то наразі немає підстав для збільшення тарифів для споживачів," – підкреслив експерт.
Щодо тарифів для бізнесу, Ігнатьєв зазначив, що підприємці вже зараз у години пікових навантажень сплачують за електрику більше, ніж передбачають окремі прогнози. "Ті, хто купує електроенергію на оптовому ринку або імпортує її, вже під час війни відчувають вартість, що перевищує навіть оцінки пана Олега (ред. -- Попенко)", -- додав він. Аналітик підкреслив, що в кінцевому підсумку цю вартість покриває споживач, оскільки це призводить до зростання цін на товари та послуги.
Нагадаємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про істотне зростання цін на деякі комунальні послуги в Україні протягом року, зокрема, електроенергія подорожчала на 63,6%.
