ЗМІ повідомляють, що Україна активно шукає фінансування та техніку для видобутку сланцевого газу методом гідророзриву.

Україна активізує свої зусилля в напрямку розширення видобутку сланцевого газу та має намір впроваджувати інноваційні технології, які викликають тривогу у представників екологічної спільноти.

На фоні відмови європейських країн від імпорту російського зрідженого газу, Україна активно шукає приватних інвесторів для масового впровадження технологій гідророзриву пласта (фрекінгу) з метою розробки своїх запасів сланцевого газу. Цю інформацію передали джерела британської газети The Telegraph.

Видання вказує, що за допомогою іноземних інвесторів і технологій сланцевий газ планують видобувати насамперед у західних областях. За даними The Telegraph, Міненерго використовує дипломатичні зв'язки, щоб знайти приватні інвестиційні фонди з високим ступенем готовності до ризику для фінансування буріння і залучення технологічних партнерів. Наприклад, минулого тижня під час енергетичного форуму в Азербайджані, представники уряду просували потенціал України як сланцевого центру. При цьому було озвучено конкретні геологічні зони, де можна впровадити технологію фрекінгу: геологічну зону Львів-Люблін, що на кордоні України та Польщі, називали "найкращою для фрекінгу". Також перспективним є сланцевий блок "Олеська", запаси якого оцінюються в 0,8-1,5 трлн кубометрів сланцевого газу.

Відомості з Міненерго свідчать, що Україна вже має певний досвід у використанні сучасних технологій буріння на старих свердловинах, а також провела експерименти, які "свідчать про її потенціал" у сфері фрекінгу. Проте для реалізації цих можливостей необхідні інвестиції та імпортне обладнання. Як повідомляє газета, адміністрація президента Володимира Зеленського має намір спростити бюрократичні процедури та зменшити кількість операцій, щоб залучити інвесторів.

"Налагодження розробки та видобутку можна здійснити оперативно, використовуючи існуючу газову інфраструктуру з виходом на ринок газу ЄС. Україна має в своєму розпорядженні достатню кількість родовищ традиційного газу, щоб забезпечити власні потреби та стати нетто-експортером. Крім того, видобуток сланцевого газу має суттєвий вплив на економічний розвиток країни," - зазначило джерело.

Індустріальний спосіб видобутку корисних копалин шляхом гідророзриву пласта вважається одним із найсучасніших. За даними компанії Укргазвидобування, цей метод дозволяє значно підвищити обсяги видобутку газу зі свердловини та отримати доступ до запасів, які були недоступні іншими способами. Суть методу полягає у закачуванні великих обсягів рідини (частіше за все це суміш води, піску та хімічних добавок) під великим тиском в надра. Це викликає розтріскування гірських порід, після чого газ, що проник у тріщини, можна викачати на поверхню.

Проте цей спосіб видобутку газу викликає серйозні занепокоєння серед екологів. Національний екологічний центр України підкреслив проблеми, пов'язані з використанням величезних обсягів води. Наприклад, для розробки свердловин блоку "Олеська" знадобиться стільки води, скільки споживає місто Івано-Франківськ за три роки. Водночас, відпрацьована вода залишається неочищеною, перетворюється на токсичні відходи, які залишаються під землею і можуть забруднити підземні води. Окрім того, під час процесу гідророзриву хімічні речовини активно вивільняються в атмосферу, що створює ризики для здоров'я жителів навколишніх громад.

The Telegraph повідомляє, що енергетичні ринки Європи стикаються з напругою після зупинки постачання російського газу. Постає питання, чим можна заповнити українські газові сховища, які вміщують 32 мільярди кубометрів, до наступної зимівлі.

"Якщо Україні вдасться реалізувати власну сланцеву революцію і забезпечити надлишок ресурсів для експорту, потреба в продовженні імпорту європейського газу в країну суттєво зменшиться", - зазначає видання.

Також підкреслюється, що вивіз українського сланцевого газу може суттєво зменшити європейський попит на енергію та викликати різке зниження цін на енергоресурси по всьому світу.

На початку літа ціни на газ у Європі зросли, чому сприяло скорочення поставок з Норвегії.

Проте, Європейський Союз не має наміру відмовлятися від своїх цілей щодо зменшення імпорту газу з Росії. Європейська комісія має намір у середині червня презентувати проект нормативних актів, що передбачає поступове припинення імпорту російських енергоресурсів до кінця 2027 року.