Україна досягла 104 позиції в Індексі сприйняття корупції за 2025 рік.

У TI Ukraine зазначили, що неурядові дії держави, а саме єдність суспільства, стали причиною мінімального підвищення на один бал.

Україна отримала 36 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index -- CPI) за 2025 рік, продемонструвавши зростання на один бал та посівши 104 місце з-поміж 182 країн. Про це повідомила комунікаційна команда Transparency International Ukraine (TI Ukraine).

Індикатори більшості сусідніх країн (Молдова, Румунія, Угорщина) знизилися на 1 бал, тоді як інші кандидати на вступ до ЄС, такі як Грузія та Туреччина, втратили по 3 бали. Проте, позитивну динаміку продемонстрували лише Україна та Боснія і Герцеговина.

Проте Україна все ще має відставання у 3 бали від середнього рівня країн, що прагнуть приєднатися до ЄС (39 балів), а також на 6 балів позаду сусідньої Молдови (42 бали).

Попри зростання на бал, TI Ukraine попереджає, що зростання на бал є "авансом" владі від суспільства та міжнародних партнерів, а не наслідком сталої державної політики. На результат вплинули масові протести та суспільний резонанс у липні 2025 року, що допомогли захистити незалежність антикорупційних органів від спроб законодавчого демонтажу.

"Попередній рік не виявився переломним. Ми стали свідками спроб зруйнувати незалежність антикорупційної системи в умовах війни. Цей баланс — не успіх політиків, а результат спротиву суспільства, яке не дозволило відступити від демократичного курсу", – зазначив виконавчий директор TI Ukraine Андрій Боровик.

TI Ukraine закликає уряд забезпечити автономність антикорупційних органів, підвищити ефективність розслідувань корупційних справ, особливо в аспектах арешту та конфіскації злочинних активів. Організація також наголошує на необхідності зміцнення інституційних можливостей НАЗК, оновлення законодавчих норм для досягнення оперативного та якісного правосуддя, залучення міжнародних фахівців до роботи конкурсної комісії з добору членів ВККС, а також ухвалення Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми.

"Результати CPI-2025 свідчать про незначний прогрес на фоні уповільнення системних антикорупційних реформ. Один додатковий бал не може компенсувати брак комплексних рішень з боку уряду і створює ризик зниження довіри. Наступна динаміка у 2026 році безпосередньо залежатиме від здатності держави перейти від реактивних дій до стабільної антикорупційної стратегії", -- зазначили в TI Ukraine.

Індекс сприйняття корупції (CPI), який визначається Transparency International з 1995 року, формується на основі 13 досліджень, проведених престижними міжнародними організаціями.

Україна цьогоріч оцінювалася за 8 з них, що охопили період з січня 2023 по вересень 2025 року включно. Через методологічні обмеження чимало важливих подій, зокрема розслідування НАБУ і САП "Справа Мідаса", в цьому дослідженні не врахували.

Нагадаємо, 22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану" з правками, згідно з якими Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) стають залежними від рішень генерального прокурора.

Проти ухваленого Радою законопроєкту 22 липня пройшли акції протесту в Києві, Одесі, Львові, Ужгороді, Дніпрі, Сумах та інших містах. Коаліція РПР закликала президента ветувати закон. Однак увечері того ж дня Володимир Зеленський таки підписав закон про підпорядкування САП і НАБУ генпрокурору.

Представники українського громадянського суспільства оприлюднили заяву, в якій закликали Зеленського і Верховну Раду скасувати закон щодо НАБУ і САП. Автори заяви розцінили події як зрив курсу на європейську інтеграцію.

23 липня і в наступні кілька днів протести продовжилися. Українці вийшли на мітинги в Києві, Львові, Кривому Розі, Івано-Франківську, Тернополі, Харкові, Ужгороді, Одесі, Луцьку, Миколаєві, Чернігові, Кременчуку, Чернівцях, Дніпрі та Запоріжжі.

Під час вечірнього звернення 23 липня президент Володимир Зеленський сказав, що подасть до Верховної Ради законопроєкт, який "забезпечить силу системі правопорядку", але водночас матиме "всі норми для незалежності антикорупційних інституцій".

24 липня група депутатів Верховної Ради зареєструвала альтернативний законопроєкт, який пропонує скасувати всі положення, що стосуються НАБУ та САП у законі №12414. У той же день на веб-сайті Верховної Ради був опублікований законопроєкт президента Зеленського №13533 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо розширення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури".

31 липня, під час засідання, яке було в прямому ефірі на YouTube-каналі, Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт №13533, що відновлює автономію НАБУ та САП, а також ухвалила рішення про його термінове підписання головою Верховної Ради. У той же день президент Володимир Зеленський підписав цей закон.