Шлях смерті: як захисники утримують маршрут Дружківка-Костянтинівка.
Маршрут Дружківка-Костянтинівка отримав лиху славу як "шлях смерті" серед військових. І це не без причин. Російські війська, щоб ізолювати захисників Костянтинівки від їхніх ресурсів, повністю контролюють цю дорогу за допомогою ударних дронів. Тепер навіть пішохідні пересування цією трасою стали небезпечними.
Наша кінематографічна команда змогла подолати цей шлях, щоб продемонструвати, в що перетворився ворог, перетворивши раніше одну з головних транспортних артерій Донеччини на справжнє пекло. Цей матеріал дійсно шокує. Однак, переглядаючи його, спробуйте перетворити свою гнів на підтримку, зробивши донат для придбання зенітних дронів для 24-ї бригади, названої на честь короля Данила. Реквізити для допомоги ви знайдете далі в сюжеті.
- Бажаю міцного! Ви з позицій виходите? - Ми одного виводимо, потім повертаємось. - Важко? - Ну, 11 кілометрів пішки.
Під завісою ранкового туману тривають ротації на позиціях у палаючій Костянтинівці. Зазвичай, групи здійснюють переміщення пішки, а забезпечення провізією та боєкомплектом здійснюють роботизовані системи. Використання автомобілів або бронетехніки на трасі Дружківка-Костянтинівка є вкрай ризикованим. Російські сили намагаються контролювати цю дорогу за допомогою ударних дронів.
Костянтинівка тримається, доки є безперебійне постачання. Прикривати від ворожих безпілотників основні логістичні шляхи - зараз головне завдання мобільних вогневИх груп. Людей - бракує, тому підрозділи гуртуються у спільні загони "винищувачів дронів". На озброєнні у них - сучасні зенітні безпілотники та перевірені часом штурмові гвинтівки.
Костянтинівка залишається на плаву завдяки стабільному постачанню. Основне завдання мобільних вогневих груп полягає в захисті ключових логістичних маршрутів від ворожих дронів. Через нестачу людей підрозділи об'єднуються в спільні команди для боротьби з безпілотниками. В їхньому арсеналі сучасні зенітні дрони та надійні штурмові гвинтівки, перевірені часом.
Усі логістичні маршрути в зоні, що межує з фронтом на Донеччині, перетворилися на справжнє пекло. Володимир уже кілька місяців служить у мобільній вогневій групі, займаючись полюванням на ворожі безпілотники. Він зазначає, що їх доводиться знищувати як у повітрі, так і на землі. Боєць демонструє свій трофей — знищений ним квадрокоптер, який отримав прізвисько "ждун". Російські війська щовечора запускають їх дистанційно, прямо на дороги.
Володимир - військовослужбовець 28-ї ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу:
Як його звати? "КВН"... "Князь Великого Новгорода". Коли ми вранці проводимо обхід і виявляємо їх, то знищуємо... - Це ваша діяльність? - Так, іноді, якщо ситуація дозволяє, можемо обережно підійти, щоб дрон залишився цілим... Але в більшості випадків намагаємося діяти відразу.
"Ждуни" є суттєво більш небезпечними, ніж звичайні безпілотники: їхня тактика полягає в несподіваних атаках з укриттів, що робить їх важкими для своєчасного виявлення. Саме таким непомітним противником був атакований автомобіль цього військовослужбовця, що знаходився неподалік. Екіпажу вдалося ледь-ледь втекти з автомобіля.
Перед введенням "мисливців на дрони" ситуація під Костянтинівкою була вкрай напруженою, згідно з розповідями військових. Протягом доби тут виникало близько 5 тисяч безпілотників. Заглушити таку кількість за допомогою засобів радіоелектронної боротьби практично неможливо. Тому фізичне знищення дронів стало найбільш ефективним способом захисту логістичних маршрутів.
Богдан - військовослужбовець 24-ї ОМБр ім. Короля Данила:
Напрямок, звичайно, що такий цікавий... Ну, і Костянтинівка. Тому досить інтенсивно вони відпрацьовують... Вони дронами намагаються перекривати логістику.
Ці ворожі безпілотники не лише намагаються знищити техніку, але й займаються дистанційним мінуванням шляхів, в основному використовуючи протипіхотні та магнітні протитанкові міни. Для виявлення таких небезпечних пасток мобільні групи щодня проходять багато кілометрів. Крім того, вони використовують стрілецьку зброю для розмінування територій.
Станіслав Кухарчук, кореспондент:
Якщо звернути увагу, то на зображенні можна помітити, що ця трикутна форма, закрита білою маскувальною тканиною, насправді є протитанковою міню, призначеною для дистанційного розміщення. Російські війська активно використовують такі міни, щоб заблокувати всі під'їзди до Костянтинівки...
Пан Павло служить у війську з початку повномасштабної агресії. Він розпочинав свою кар'єру в піхоті, тому добре усвідомлює, як важливою є стабільна логістика для ситуації на фронті. За його словами, російська сторона вже визнала ефективність "мисливців за дронами", тому тепер активно намагаються виявити й знищити мобільні групи.
Павло – боєць 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила.
Нас намагаються шукати цілеспрямовано: якщо потрапиш, то потрапиш, а якщо ні – то добре. Це вже питання удачі і везіння. Ми намагаємося підтримувати себе в формі тут... Більше ніхто цим займатися не буде. Так, ми боїмося, адже кожен прагне до життя, але цю роботу також потрібно виконувати.
Зупинятися не можна. Адже кожен збитий вогневою групою ворожий дрон - це чиєсь врятоване життя.
По цьому російському дрону не влучила жодна куля, і він наздогнав на дорозі групу спецпризначенців із полтавського підрозділу "КОРДу". Вони саме виходили з позицій під Костянтинівкою. Під час атаки один із поліціянтів зазнав важкого поранення обох ніг.
Хлопцеві вдалося врятувати життя. Але вивезти його в безпечне місце вдалося лише в темряві, коли активність ворожих дронів нарешті зменшилася.
