Тисяча і одна казка
Фото: facebook/Міноборони РФ Переміщення техніки окупантів перед початком великої війни
Недоімперія остаточно усвідомила, що без України її роль стає обмеженою та непривабливою. Щоб зберегти свій вплив у пострадянському просторі, вона намагається перешкоджати зближенню України із західними інституціями, такими як НАТО та Європейський Союз. Водночас Україна має стратегічний інтерес у захисті своєї суверенності та незалежності, прагнучи інтеграції з ЄС та НАТО для забезпечення власної безпеки. Західні країни, зокрема США та країни Європейського Союзу, зацікавлені в стабільності регіону, підтримці міжнародного права та стримуванні агресивних дій Росії.
На сході України, на межі цивілізаційного конфлікту між світлом і темрявою, а також між московським православ'ям і християнством в його глобальному контексті, зустрілися сили Цивілізації та Зла. Подальший розвиток подій засвідчив, що ця війна має екзистенційний характер: Україна бореться не лише за своє щасливе майбутнє, але й за право на існування як нація і незалежна держава. Наш супротивник прагне зберегти своє становище як один із центрів сили, без якого його подальше існування є під загрозою.
Зображення: EPA/UPG. Атака військ РФ, колона технічних засобів рухається територією України, лютий 2022 року.
Зображення: ХОДА Харківської обласної адміністрації після удару ворожої ракети 1 березня 2022 року.
24 лютого 2022 року Росія розпочала масований напад на Україну з півночі, сходу та півдня, кидаючи в хаос війни такі важливі міста, як Київ, Харків, Чернігів, Суми та Маріуполь. Первісна стратегія полягала в швидкому захопленні столиці та встановленні проросійського уряду. Проте українці об'єдналися для боротьби проти агресора. Відбулися перші бої, понеслися перші втрати, але також здобулися перші перемоги. Завдяки зусиллям захисників Гостомельського аеропорту, серед яких були десантники 80 бригади, нацгвардійці 4 бригади, зведений стрілецький батальйон курсантів Житомирського військового інституту, бійці 114 бригади тероборони та спецпризначенці, план Росії щодо захоплення аеропорту та подальшої висадки штурмового ешелону зазнав краху. Багато з цих героїв — солдати строкової служби, курсанти та тероборонці — ще вчора ввечері були звичайними цивільними людьми. Саме їхня відвага стала першим промінчиком надії для України на перемогу.
Зображення: facebook/Бригада швидкого реагування Національної гвардії України. Нацгвардійці тримають прапор своєї бригади, зіпсований осколками після запеклого бою за Гостомель.
Битва за Гостомель. Як зазнав краху план російського бліцкригу
Потім відбувся ефективний контрнаступ українських військ на Київщині в квітні 2022 року, що змусило російські сили відступити за межі країни. Внаслідок цього ворог також покинув Чернігівщину, Сумщину та Полтавщину. У болотах почали лунати незрозумілі натяки на "жест доброї волі".
Серед ключових подій варто виокремити визволення Харківської області у вересні 2022 року та Херсона у листопаді 2022 року. Ці досягнення не лише підвищили моральний дух українських військових, але й продемонстрували успішність стратегії, яку застосували Сили оборони.
Зображення: Тарас Ібрагімов / Суспільне Чоловік з українським прапором сидить на автомобілі, а навколо святкують визволення міста від російських сил. Херсон, 12 листопада 2022 року.
Серед основних військових кампаній слід відзначити оборону Маріуполя, що тривала близько трьох місяців і стала символом відваги українських захисників. Багато з тих, хто був змушений капітулювати після завершення оборони, досі перебувають у полоні. Водночас зусилля щодо їх повернення залишаються недостатніми.
"Мене тримали в тому ж корпусі в\'язниці, що й В\'ячеслава Чорновола". Історія 23-річного Олександра Бондаренка, який пройшов пекло російського полону
Слід згадати битву за Сіверськодонецьк і Лисичанськ у 2022 році -- важке випробування для українських сил. Контрнаступ на Харківщині й звільнення Ізюма стали важливими стратегічними перемогами. Але були й болючі відступи з Лимана, Бахмута, Авдіївки, невдалий наступ на Запоріжжі на початку літа 2023-го.
Зображення: Макс Левін. Битви за територію Київщини.
Щодня Україна переживає жахливі втрати, які забирають найкращих представників нації. Інформація про військові втрати залишається під завісою таємниці, зважаючи на очевидні причини. Важливо пам'ятати, що 25-30% поранених – це люди, які зазнали серйозних травм, втративши кінцівки, зір, рухливість, а також страждають від значних порушень когнітивних функцій.
Злочини проти людяності, вчинені ворогом (йдеться не лише про Бучу, Ірпінь, Ізюм, Маріуполь та безліч інших міст і селищ, що опинилися під окупацією), невпинно збільшують число жертв серед цивільного населення: десятки тисяч українців загинули, сотні тисяч отримали поранення, втратили свої домівки або стали мішенню для обстрілів і нападів.
предоставлено ОПУ
Конфлікт призвів до великої гуманітарної катастрофи. Більше восьми мільйонів осіб були змушені покинути свої оселі та виїхати за межі країни в пошуках безпеки. Ще більша кількість людей стала внутрішніми переселенцями, що суттєво ускладнило ситуацію з соціальною інфраструктурою. Соціальні труднощі, проблеми з медичним обслуговуванням та психологічні травми залишаються постійними викликами для населення.
Изображение: Предоставлено ОПУ
Елла Лібанова висловила сподівання: "Нехай станеться так, що до 2035 року наше населення досягне 30 мільйонів."
Зображення: EPA/UPG Руїни дитячого садка в Харківській області.
Війна завдала Україні величезних руйнувань в інфраструктурі. Агресор знищив або пошкодив близько 158 тисяч житлових будинків, а загальні втрати в житловій сфері оцінюються приблизно у 54.4 мільярда доларів. Російські війська зруйнували 365 шкіл, а загалом пошкодили або знищили близько 2000 навчальних закладів середньої освіти, майже 200 медичних установ, 346 мостів і 24000 км доріг. Збитки в енергетичному секторі України перевищили 56 мільярдів доларів, з яких понад 16.1 мільярда доларів становлять прямих втрат, включаючи руйнування об'єктів генерації електроенергії (8.5 мільярда доларів), магістральних ліній передачі (2.1 мільярда доларів) та нафтогазової інфраструктури (3.3 мільярда доларів). Ворог окупував 157 000 км² (26%) української території, втративши контроль над Азовським морем.
Зображення: EPA/UPG Інфраструктурний об'єкт, який зазнав ушкоджень через обстріли Російської Федерації в Івано-Франківській області.
Сили оборони звільнили від агресора вражаючі 70000 км², що становить 40 % захоплених територій. Офіцери та солдати щодня творять дива, демонструючи неймовірну відвагу. Ми можемо згадати численні імена відомих героїв, але насправді їх значно більше. Лейтенант Віталій Сапило, командир танкового взводу, у віці 21 року знищив 30 одиниць ворожої техніки, перш ніж загинути в результаті авіаудару, отримавши звання Героя України посмертно. Лейтенант Євген Пальченко, командуючи своїм танковим взводом, врятував своїх підлеглих, прикривши їхній вихід з оточення в березні 2022 року. Старший лейтенант Олександр Кузьменко, командир механізованого взводу, навіть після серйозного поранення в серпні 2022 року продовжував вести бій, що дозволило утримати стратегічно важливу висоту.
Зображення: Дієго Еррера Битви за Горенку / Ірпінь.
В Україні волонтерський рух набув критично важливого значення під час війни, особливо в контексті підтримки збройних сил та надання допомоги цивільному населенню, включаючи внутрішньо переміщених осіб. Волонтери виконують широкий спектр завдань — від збору та розподілу гуманітарної допомоги до участі в бойових діях. Ці організації не лише вирішують термінові проблеми, але й прагнуть забезпечити довгострокову стійкість громад та сприяти відновленню країни після конфлікту. Вони є яскравим прикладом єдності та винахідливості, що дозволило Україні витримати найскладніші виклики.
Зображення: vin.gov.ua Центр підтримки волонтерів
На кінець 2024 року війна в Україні продовжується, завдаючи значних військових і гуманітарних втрат. Російські збройні сили контролюють приблизно 26% української території, включаючи важливі промислові та стратегічні регіони на сході та півдні країни. Окупація Криму та частин Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської областей ставить під загрозу не лише незалежність, але й майбутнє розвитку України. Українські Збройні сили рішуче протистоять агресору. Бої тривають, і конфлікт набуває затяжного характеру.
Перспективи завершення конфлікту залишаються невизначеними. Політичне вирішення ситуації залежить від безлічі факторів, включаючи внутрішні процеси в Україні, позиції міжнародних союзників і тактику Російської Федерації. Підтримка України з боку західних держав, зокрема США та Європейського Союзу, продовжує забезпечувати стабільні військові поставки та фінансову підтримку. Проте окуповані території, зокрема Крим, ускладнюють можливість швидкого переходу до дипломатичних переговорів для завершення війни.
Зображення: EPA/UPG Президент України Володимир Зеленський на Саміті миру, що відбувся 16 червня 2024 року.
Довгострокові наслідки для України, Європи та світу будуть значними. Для нас це означатиме не лише фізичне відновлення, а й психологічне: війна залишить глибокі шрами на поколіннях українців, багато хто пережив важкі випробування, втрату близьких. Війна спричинила значну міграцію як по Україні, так і за її межі, зокрема до Європи. Це додатково навантажує економічні системи інших країн.
Війна в Центральній та Східній Європі викликає нові виклики для безпеки, поглиблюючи військові та політичні розбіжності між Російською Федерацією і західними країнами. Це може призвести до переосмислення глобальних політичних альянсів та перерозподілу впливу, особливо в контексті НАТО та ЄС. На міжнародному рівні цей конфлікт вже трансформував геополітичну ситуацію, посилюючи конкуренцію за ресурси та змінюючи торговельні маршрути, зокрема в Європі та Азії.
Зображення: Сухопутні сили Збройних Сил України
Після тисячі днів масштабної війни витривалість та незламність українського народу залишаються яскраво вираженими. Незважаючи на численні виклики, які включають втрату тисяч цивільних життів, майже повну деструкцію енергетичної інфраструктури та постійні загрози ракетних і авіаційних атак, рішучість України залишається непохитною. Як цивільні особи, так і військові та волонтери проявляють неймовірну мужність і рішучість. Країна не тільки виживає, але й активно продовжує свою боротьбу.
Изображение: Генеральный штаб Вооруженных сил Украины
