Тайванська корпорація придбає цементний завод в Україні: чи вплине це на ціни на нерухомість?

На українському ринку будівельних матеріалів готується одна з найбільших угод. Тайванський гігант TCC Group планує придбати ПрАТ "Івано-Франківськцемент". Новий інвестор заходить в країну за обмеженого внутрішнього попиту та нових торговельних бар'єрів із боку ЄС.

Як новий власник вплине на конкурентне середовище та чи слід очікувати підвищення цін на нерухомість - досліджувало РБК-Україна.

Основное:

* Зміна власника: придбання заводу тайванською компанією TCC не призведе до нової концентрації, а лише змінить власника підприємства.

* Низький попит: внутрішнє споживання цементу становить лише 60% від довоєнного рівня, а потужності українських заводів недозавантажені.

* Бар'єр CBAM: введення нових вимог Євросоюзу щодо викидів вуглецю насправді призвело до зупинки експорту українського цементу.

Антимонопольний комітет: фіналізація угоди буде визначатися рішенням регулятора, який може схвалити концентрацію з умовою покладення на покупця конкретних зобов'язань.

* Ціни на будівництво: навіть за умови цінових коливань цементу подорожчання житла внаслідок угоди буде малоймовірним.

Можливе підвищення витрат може вплинути на виробників бетону, залізобетонних конструкцій та інфраструктурні проекти.

Які товари обирають жителі Тайваню та чи вплине це на зміни у розподілі впливу?

Наприкінці вересня одне з найбільших підприємств з виробництва цементу та будівельних матеріалів в Україні ПрАТ "Івано-Франківськцемент" повідомило про залучення стратегічного міжнародного інвестора. У пресрелізі компанії зазначено, що угода необхідна для розвитку Групи як одного з провідних виробників будматеріалів.

Відповідно до офіційного повідомлення "Івано-Франківськцементу", співпраця з TCC Group покликана забезпечити стійкий розвиток підприємства як одного з ключових виробників будівельних матеріалів в Україні. Основні цілі цього партнерства включають:

* зміцнення виробничих потужностей;

* використання новітніх технологій;

* розширення лінійки продукції для потреб відбудови країни.

Крім того, угода має сприяти посиленню експортного потенціалу підприємства на міжнародних ринках.

Покупцем виступає тайванська компанія TCC Group Holdings, яка реалізує угоду через свою дочірню компанію в Нідерландах — TCC Group EMEA Holdings B.V. За даними тайванських ЗМІ, угода передбачає придбання 100% акцій цементного заводу разом із трьома супутніми підприємствами, що займаються покрівлею, виробництвом гіпсу та сухими сумішами, на загальну суму до 750 млн євро. Остаточна вартість буде коригуватися з урахуванням чистого боргу та оборотного капіталу.

Сума в 750 мільйонів євро виступає максимальною оцінкою для групи з чотирьох підприємств, враховуючи корекцію на чистий борг та оборотний капітал. Для контексту: у 2021 році вартість компанії становила 400 мільйонів доларів.

Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" має виробничі потужності, які перевищують 4 мільйони тонн цементу щорічно. За інформацією компанії, її ринкова частка становить більше 40%. Однак у звіті TCC щодо угоди наводиться цифра близько 36%. Ця різниця може бути зумовлена різними підходами до оцінки: чи йдеться про виробництво, чи про продажі, а також враховується експорт чи ні.

Досліджуйте також: Глобальному лідеру у виробництві будівельних матеріалів дали зелене світло на придбання двох заводів в Україні: що потрібно знати.

Незважаючи на велику значущість угоди, вона впливає тільки на зміну власника, не зачіпаючи структуру ринку. Як зазначає юрист із практики бізнес-право в Juscutum Роман Берлінець у коментарі для РБК-Україна, компанія TCC раніше не володіла активами в Україні, тому це не є концентрацією двох вже існуючих українських виробників, а всього лише переходом прав власності у вже наявного учасника ринку.

Наразі основними компаніями на ринку цементу в Україні є ірландська група CRH, яка після купівлі заводів італійської цементної компанії Buzzi у 2024 році володіє п'ятьма заводами. У разі купівлі "Івано-Франківськцементу" тайванською компанією український капітал серед великих виробників представлятиме лише "Кривий Ріг Цемент" інвестиційної компанії Concorde Capital.

Для вітчизняних споживачів цементу такий крок радше сприймається як запобіжник проти надмірної концентрації ринку. Як зауважує генеральний директор ПБГ "Ковальська", одного з найбільших споживачів цементу в країні, Сергій Пилипенко, у коментарі РБК-Україна, поява нового системного міжнародного інвестора зберігає баланс між великими гравцями та створює умови для прозорої конкуренції.

Чому варто розглядати продаж успішного підприємства?

Фінансові звіти "Івано-Франківськцементу" не демонструють кризових явищ. Навпаки, за даними YouControl, доходи заводу показують стабільне зростання з 2023 року і у 2025 році становили 16,25 млрд гривень, а чистий прибуток за рік підскочив близько на 45% і сягнув 4,29 млрд гривень. Однак за успішними фінансовими показниками стоять проблеми на внутрішньому ринку.

Згідно з даними асоціації "Укрцемент", виробничі потужності українських цементних заводів складають 13,6 мільйона тонн на рік. Проте в даний момент вони експлуатуються лише на 60% від своєї загальної потужності.

Водночас внутрішнє споживання вже третій рік залишається в межах 6,2-6,5 млн тонн. Це становить лише 60% порівняно з обсягами 2021 року (10,6 млн тонн). Завантаження виробництв на рівні 8-9 млн тонн підтримується експортом, який коливається в межах 1,5-2,8 млн тонн (20-30% від загального випуску).

Згідно з інформацією Державної служби статистики, обсяг виробництва будівельних матеріалів за перші сім місяців 2026 року досяг 130,1 млрд гривень, порівняно з 100,2 млрд гривень у аналогічному періоді 2021 року. Проте, це підвищення, швидше за все, є результатом інфляційних процесів, знецінення гривні та зростання цін на енергетичні ресурси.

Обсяги будівництва в реальному вимірі ще не досягли рівня відновлення. Це видно з незначних показників споживання цементу.

Внаслідок низького внутрішнього попиту на цемент українські виробники почали активно шукати нові ринки збуту, зокрема, орієнтуючись на Польщу. Згідно з інформацією, оприлюдненою польськими ЗМІ, з 2019 року експорт цементу з України до Польщі зріс вражаючими 3800%, і в 2025 році він складе приблизно 1,5 мільйона тонн із загальних 1,73 мільйона тонн імпорту, що надходить до Польщі.

Величезний обсяг імпортних товарів спровокував протидію з боку місцевих виробників. Кшиштоф Кєрес, голова Польської асоціації цементних виробників, повідомив про збитки, що перевищують 200 мільйонів злотих для державного бюджету. У відповідь на це, галузь почала вимагати впровадження системи контролю SENT та встановлення квот на рівні Європейського Союзу.

Однак справжнім викликом для українського експорту стало впровадження Європейським Союзом механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Цей механізм почне діяти з 1 січня 2026 року і не передбачає жодних пільг для України.

Виконавча директорка асоціації "Укрцемент" Людмила Кріпка під час конференції "Торгові війни: мистецтво захисту" повідомляла, що Євросоюз встановив для України дефолтні значення викидів у 1518 кг СО2 на тонну клінкеру, що майже вдвічі перевищує фактичні показники заводів. Через це нові правила створили для української галузі високий економічний бар'єр для експорту до ЄС.

Україна готує звернення до Єврокомісії про перегляд дефолтних значень. Підприємства також можуть застосовувати фактичні викиди, якщо їх верифікує акредитований верифікатор.

Читайте також: Вуглецевий податок ЄС став важливим питанням для України: уряд отримав заклик відкласти впровадження СВАМ.

Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій у коментарі РБК-Україна висловив свою версію причини продажу підприємства.

"Наразі ринок продажів перебуває в стагнації, і в цьому році ми зіткнулися з новими торговими бар'єрами з ЄС (CBAM)... Наші металургійні та цементні підприємства, по суті, втратили доступ до європейського ринку цього року... Можливо, це пов'язано з тим, що Івано-Франківськ, будучи ближчим до Європи, раніше активно експортував, але тепер стикається з труднощами, що може створювати певний фінансовий тиск на підприємців", - зазначає Салій.

Яке буде рішення Антимонопольного комітету?

Попри публічні заяви сторін, закриття угоди вартістю до 750 млн євро цілком залежить, зокрема, від рішення Антимонопольного комітету України. Також потрібні будуть дозволи регуляторів Тайваню та інших юрисдикцій.

Роман Берлінець зазначає, що враховуючи обсяги угоди та величину активів, встановлені законодавством фінансові межі були перевищені. У зв'язку з цим, учасники угоди не можуть здійснити передачу контролю до отримання попередньої згоди Антимонопольного комітету України.

Згідно зі словами юриста, офіційний процес розгляду заяви триває 30 днів з моменту її подачі. Проте цей термін не варто розглядати як абсолютну гарантію отримання схвалення. У разі, якщо регулятор виявить потенційні ризики або необхідність у більш детальному дослідженні, він може запросити додаткову інформацію та провести опитування серед представників ринку.

Яскравим прикладом цього є угода з придбання активів Buzzi компанією CRH з Ірландії. Від моменту подачі заявки у вересні 2023 року до отримання остаточного схвалення у вересні 2024 року минув цілий рік. Цей процес супроводжувався судовими позовами з боку компанії "Ковальська", яка намагалася оскаржити рішення АМКУ, вказуючи на ризики монополізації. Проте навіть Верховний Суд підтвердив законність рішення регулятора.

Читайте також: CRH і цементна монополія: захист конкуренції чи тиск на інвестора

Основний юридичний ризик теперішньої угоди, вказує Берлінець, пов'язаний не з її ціною, а з необхідністю довести АМКУ, що перехід "Івано-Франківськцементу" під контроль TCC не погіршить конкурентну структуру українського ринку. На думку Берлінця, головним аргументом на користь угоди є те, що TCC раніше не володіла заводами в Україні.

Водночас, додає він, значна ринкова частка "Івано-Франківськцементу", високі бар'єри входу та концентрація виробничих потужностей означають, що АМКУ, ймовірно, проведе детальний аналіз ринку і може витребувати додаткові економічні дані або обумовити дозвіл спеціальними зобов'язаннями.

"Крім того, юрист вважає, що основна дискусія, ймовірно, зосередиться не стільки на факті купівлі активу іноземним інвестором, скільки на майбутній структурі ринку та необхідності запровадження адекватних конкурентних механізмів після завершення угоди."

Навіщо тайванці купують завод

Зацікавленість тайванської компанії TCC Group Holdings в українському цементному ринку, ймовірно, пояснюється очікуваннями щодо величезних обсягів відновлення після війни. Відповідно до інформації Світового банку, загальні потреби на відбудову за наступні десять років оцінюються приблизно в 588 мільярдів доларів, з яких близько 90 мільярдів доларів припадає на житловий сектор.

TCC пояснює свою зацікавленість в українському підприємстві прагненням розширити свою цементну діяльність із Південної та Західної Європи на ринки Східної Європи. Вони планують скористатися збутовою мережею "Івано-Франківськцементу" для виходу на ринки Польщі, Румунії та інших країн. Крім того, компанія має намір інтегрувати свої власні низьковуглецеві технології в український актив, що може відіграти важливу роль у контексті впровадження CBAM та майбутньої відбудови.

Згідно з аналізом, проведеним Конфедерацією будівельників України, цемент займає від 30% до 60% об'ємної маси основних будівельних матеріалів і не має промислових аналогів. Таким чином, інвестиція у "Івано-Франківськцемент" з його ринковою долею могла б забезпечити тайванському холдингу статус основного постачальника під час майбутнього відновлення інфраструктури та житлового фонду.

Водночас інвестор, скоріш за все, сплачує не за створення нових потужностей, а за положення на ринку. За даними асоціації "Укрцемент", сукупна потужність українських заводів становить 13,6 млн тонн на рік, тоді як у піковий довоєнний 2021 рік виробництво не перевищувало 11 млн тонн. Тому наявних підприємств може цілком вистачити для забезпечення майбутньої відбудови.

Однак, згідно з аналізом, проведеним у звіті, замовленому USAID, Україні може знадобитися від 15 до 16 мільйонів тонн цементу щорічно протягом перших трьох років відновлення після війни.

Яким чином угода позначиться на витратах на будівництво?

Зміна власника навряд чи суттєво вплине на ціни цементу в найближчому майбутньому, переконаний Салій. Швидше за все, завод функціонуватиме на межі прийнятної рентабельності.

Новий власник, ймовірно, проведе технічне оновлення для виробництва, яке відповідатиме європейським стандартам. Проте, згідно з прогнозами Салія, цей процес може зайняти декілька років або ж стартувати вже під час етапу відновлення після війни.

Навіть з урахуванням можливих коливань цін на цемент, звичайні покупці квартир не зіткнуться з ризиком різкого зростання вартості. Частка сухого цементу у загальних витратах на житло є незначною, тож його вплив на кінцеві ціни залишиться обмеженим.

У той же час, виробники бетону, залізобетонних конструкцій та інфраструктурних проектів стикаються з набагато більшими ризиками у разі коливань цін. Оскільки цемент є важливою складовою частиною основних будівельних матеріалів, це може призвести до кумулятивного впливу на весь виробничий процес.

Читайте також: Верховний Суд прийняв остаточне рішення у справі цементних заводів

Чи вплине зміна власності на посилення цінового тиску, в значній мірі визначатиметься позицією антимонопольних органів. Роман Берлінець зазначає, що цементний ринок знаходиться під ретельним наглядом АМКУ. У разі виявлення загроз для конкуренції, регулятор може надати схвалення угоди, накладаючи на покупця певні зобов'язання, які допоможуть зменшити негативний вплив від концентрації.

Великі споживачі сировини сподіваються, що вхід нового міжнародного учасника на ринок сприятиме технологічному прогресу в усій галузі.

"Іноземні інвестиції мають потенціал стати ключовим фактором для подальшого зростання підприємства, оновлення виробничих процесів і розширення продуктового асортименту, орієнтованого на західноукраїнський ринок та міжнародний експорт, - зазначає Сергій Пилипенко. - Ми сподіваємося, що ця угода стане каталізатором розвитку українського будівельного сектора та привернення інвестицій у виробництво."

Часті запитання та відповіді (FAQ):

Чи може продаж заводу створити монопольні умови на ринку?

- Прямого поєднання двох виробників немає, бо TCC не мала активів в Україні. Проте через значну частку заводу та високі бар'єри входу АМКУ, ймовірно, проведе детальний аналіз і може висунути умови.

Які причини можуть призвести до затримки угоди з боку Антимонопольного комітету?

- За різними оцінками, частка заводу становить від близько 36% до понад 40%. АМКУ має перевірити ризики та може висунути покупцю спеціальні вимоги щодо збереження конкуренції.

Яким чином європейська система CBAM вплинула на український експорт цементу?

Європейський Союз визначив для України стандарти викидів, які вдвічі перевищують фактичні показники, що демонструють українські компанії. За думкою експертів галузі, це призвело до того, що постачання до ЄС стало економічно недоцільним.

Чи будуть цементні заводи здатні забезпечити потреби відновлення після війни?

- Наявних потужностей у 13,6 млн тонн вистачить для старту відбудови, але у пікові роки потреба може сягати 15-16 млн тонн. Це вимагатиме модернізації та розширення виробництв.

Чи може нова угода призвести до ризиків зростання цін для покупців на ринку нерухомості?

- Навіть за можливих коливань цін на цемент подорожчання квартир є малоймовірним через незначну частку сухого цементу в кінцевій собівартості житла.