Скандальна ситуація: компанія на Полтавщині забруднює річку Псел за згодою державних органів?

Агросектор -- один із ключових напрямів розвитку економіки України. Міністерство аграрної політики та продовольства ставить амбітну мету -- розвиток тваринництва як надзвичайно перспективного напряму. Серед очікуваних результатів держава акцентує увагу на поступальному розвитку галузі тваринництва з дотриманням екологічних вимог і створенням умов для сталого розвитку сільських територій. Водночас на практиці екологічні вимоги часто залишаються тільки на папері, а державні органи заплющують очі на порушення. Масштабні тваринницькі комплекси, які годують країну й експортують продукцію за кордон, залишають по собі тонни відходів, які потрапляють у ґрунт та воду й отруюють середовище. Такі випадки фіксувалися на Вінниччині, Хмельниччині, Львівщині, Івано-Франківщині, Волині, Тернопільщині та в інших регіонах. У Європі такі ферми працюють за суворими екологічними стандартами, в Україні ж контролю майже немає.

Одним із показових прикладів системної проблеми є ситуація на Полтавщині, де місцевий свинокомплекс забруднив річку Псел, але попри екологічну катастрофу продовжує свою діяльність. Це лише один із численних випадків, що свідчать про відсутність ефективного державного контролю та системного підходу до регулювання агросектору.

Влітку 2023 року місцевий свинокомплекс здійснив вивіз гною на земельну ділянку, але під час дощу він потрапив у річку. Всього за кілька тижнів з забрудненої води було вилучено і утилізовано понад 500 кілограмів мертвої риби. Забруднення поширилося по руслу річки на відстань понад 30 кілометрів, внаслідок чого Псел став непридатним для купання, а криниці в околицях стали потенційно небезпечними джерелами води.

Здавалося б, винні мають відповісти за екологічне лихо, але справа застрягла на етапі досудового розслідування -- тривають нескінченні експертизи для визначення розміру шкоди довкіллю.

Водночас підприємство стверджує, що вже сплатило штрафи та компенсувало збитки, зокрема Демидівській сільській громаді, в розмірі 514 016,88 грн (сплачено в травні 2024 року). Проте місцева влада досі не відзвітувала перед жителями, як використала чи планує використати ці кошти.

У травні 2024 року події набули несподіваного розвитку. Свинокомплекс розпочав процес оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВД) у зв'язку з планами розширення своєї діяльності. Зокрема, підприємство мало намір звести нове сховище для рідкого гною. В рамках цього проекту передбачалося перемістити гноєсховище (лагуну) подалі від житлових районів, щоб знизити екологічні ризики.

Проте існує важливе "але" — деякі з цих лагун були зведені раніше без отримання відповідних дозволів. Безсумнівно, така діяльність повинна була пройти оцінку заздалегідь. Відповідно до законодавства, оцінка впливу на довкілля (ОВД) має бути проведена для "об'єктів промислової переробки відходів тваринництва". То яким чином це могло статися?

2020 року підприємство вирішило, що його діяльність не потребує ОВД, оскільки гній нібито є "побічним продуктом", а не відходами. Цю позицію підтримали листами-роз'ясненнями і Департамент екології Полтавської ОДА, і Міністерство захисту довкілля. У них ішлося про те, що закон "має вичерпний перелік видів планової діяльності" й суб'єкт господарювання самостійно визначає необхідність проходження процедури ОВД.

Отже, в червні 2023 року лагуни для рідкої частини гною вже почали функціонувати без проведення оцінки впливу на довкілля.

Зосередьтеся на послідовності подій:

Червень 2023: в експлуатацію вводяться лагуни для рідкого гною без проведення оцінки впливу на довкілля.

Липень 2023 року: у річку Псел надходять стічні води, що веде до екологічної катастрофи.

-- травень 2024 року: підприємство починає процедуру ОВД на вже збудовані лагуни.

У Єдиному державному реєстрі оцінки впливу на навколишнє середовище доступний звіт підприємства. Для перегляду необхідно пройти авторизацію за допомогою BankID або електронного підпису.

Цікаво дізнатися, які коментарі щодо можливого екологічного впливу нових (насправді вже існуючих) лагун наводить свинокомплекс та чи враховує він випадок забруднення, що стався в липні 2023 року.

У своєму звіті компанія зазначає, що:

"Вплив на поверхневі води не спостерігається" — незважаючи на забруднення Псла, що сталося минулого року.

-- вплив на підземні води є "незначним" -- хоча саме ці води є головним джерелом водопостачання для сусідніх сіл;

Не слід ігнорувати необхідність вжиття заходів для протидії кліматичним змінам, адже саме незвичайні опади стали причиною екологічної катастрофи.

Діяльність підприємства демонструє "приємний вплив на соціальну сферу", якщо зосередитися лише на фінансових показниках.

Особливе занепокоєння викликає ігнорування стану підземних вод. Після минулорічної катастрофи місцеві жителі самостійно перевірили воду в колодязях і виявили багаторазові перевищення вмісту нітратів. Проте підприємство офіційно не проаналізувало ні поточного стану, ні можливого впливу своєї діяльності на якість води в криницях.

Попри участь місцевих жителів у громадських слуханнях і надані письмові зауваження щодо недостовірної інформації у звіті з ОВД, Міністерство захисту довкілля визнало діяльність підприємства "допустимою". Фактично це узаконило вже побудовані без дозволу сховища для гною. Міністерство включило зауваження громадськості до переліку екологічних умов: підприємство має розробити заходи для запобігання надзвичайним ситуаціям і здійснювати моніторинг води в колодязях і річках Псел та Омельник. Але постає питання: хто проконтролює виконання цих вимог?

Ситуація з свинокомплексом у Полтавській області висвітлює ряд комплексних проблем:

-- брак ефективного нагляду за зведенням споруд, які можуть завдати шкоди навколишньому середовищу;

можливість компаній самостійно визначати, чи необхідна їм оцінка впливу на довкілля;

-- затримка у проведенні розслідувань екологічних правопорушень;

-- непрозоре управління компенсаційними фінансами;

-- нехтування поглядом місцевих спільнот.

Представники організації "Екодія" продовжують слідкувати за процесом досудового розслідування, яке наразі відбувається. Вони звернулися до Міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів з проханням роз'яснити, що саме має на увазі термін "промислова утилізація відходів тваринництва" у рамках цього проєкту. Також чекаємо на оновлення від місцевих органів влади про компенсаційні виплати, які свинокомплекс зробив у 2023 році для покриття завданих збитків.

Ситуація в Полтавській області є лише одним із численних прикладів безвідповідального поводження тваринницьких компаній. Однак багато з цих підприємств залишаються поза увагою як суспільства, так і держави, оскільки вони забезпечують громадам робочі місця та фінансові надходження до місцевих бюджетів. Люди часто бояться виражати своє невдоволення щодо екологічних порушень, тоді як державні органи, на жаль, ігнорують цю проблему.

Експорт м'яса не повинен відбуватися за рахунок забруднення водних ресурсів, руйнування екосистем або загрози здоров'ю громадян. Для того щоб Україна могла розвивати аграрний сектор відповідно до європейських норм, важливо запровадити ефективні механізми контролю за діяльністю підприємств у цій сфері.

Вирішення проблеми забруднення довкілля нітратами має бути пріоритетом для сталого розвитку громад і агросектору України на шляху до повноправного членства в ЄС. Одним із першочергових кроків у цьому напрямку є впровадження Нітратної директиви ЄС і визначення зон, вразливих до накопичення нітратів та інших забруднень від сільськогосподарських джерел. Україна взяла на себе зобов'язання зробити це в межах євроінтеграції ще 2017 року.

Чи здатна Україна впроваджувати екологічно стійке тваринництво відповідно до європейських стандартів? Відповідь на це запитання визначається політикою держави, діяльністю контрольних органів та активністю суспільства.