Скандал в природоохоронній зоні: браконьєри знищують рибу, використовуючи тонни сіток.

У Сулинському ландшафтному заказнику на Полтавщині спостерігається серйозне збільшення випадків браконьєрства. Лише за минулий рік екоінспекція разом із водною поліцією вилучили понад сорок кілометрів заборонених сіток. Проте, незважаючи на ці зусилля, кількість сіток у воді не зменшується. Це пов'язано з періодом нересту риб, коли, з приходом весняного тепла, риба активно заходить у протоки та канави рік Сула і Дніпро.

Попри величезні штрафи та загрозу кримінального переслідування, браконьєри продовжують експлуатувати час, коли водні мешканці стають вразливими. Про протидію цій проблемі детально розповість Станіслав Кухарчук.

З шумом моторів прокидається весняний ранок у Сулинському державному заповіднику, що розташований на межі Черкаської та Полтавської областей. Ця величезна охоронювана територія площею понад 30 тисяч гектарів, з численними протоками, островами та канавами, має залишатися недоторканою для людського втручання. Проте її багатство природних ресурсів постійно привертає увагу браконьєрів.

Так екіпаж екологічної інспекції тралить риболовні сітки у заповіднику. Це і звучить, і виглядає абсурдно, адже в Сулинському заказнику не те що рибалити, навіть виходити човном на воду заборонено. Тим паче навесні, у нерестовий період.

- У кутку знаходиться сітка, її кинули і забрали, щоб нічого не залишити на доказ. - Чи є там зіпсована риба? - Так, є.

Місцеві браконьєри щодня використовують такі сітки, щоб заповнити кожен куточок плеса і проток. Для інспектора Олександра Тертичного Сулинський Державний заказник став об'єктом особливої уваги протягом останніх двох років, особливо під час нересту. Адже цей заповідник є одним з найбільших нерестовищ в Україні, і браконьєри це теж знають.

Олександр Тертичний, провідний експерт Державної екологічної інспекції центрального регіону:

Вони вирушають на острови вночі, займаються волоками та виконують різні роботи. Справлятися з ними надзвичайно складно: нам підпалювали катери, машини, і навіть погрожували життю. Боротьба з ними є справжнім випробуванням.

Кількість працівників в екоінспекції та поліції, які беруть участь у цій боротьбі, залишає бажати кращого. Олександр не відвідував цю частину заповідника більше тижня, а тим часом акваторія вже виявилася заповненою браконьєрськими сітками. Екологи намагаються звільнити всю живу рибу, що застрягла в них. Риби виявилося досить багато, тож нам також доведеться взятися за цю роботу.

Витягування риби з сіток - це складний і тривалий процес. Обробити такі великі обсяги вдвох, при цьому щадячи рибу, надзвичайно важко.

Замість простого підрахунку, ми виявили в одній зв'язці цілих чотири сітки. Всі вони переповнені рибою, і сил на те, щоб витягувати і звільняти її з сіток, вже просто не залишилося.

Через брак часу заплутану у сітках рибу екоінспектор змушений так і лишити. Вже після повернення на берег її здають під акт на риболовецьке підприємство, яке після реалізації перерахує гроші за неї до державного бюджету.

Та поки один екіпаж займається здачею риби, інший, спільно з патрульною поліцією приймає іншу, разом із браконьєром. Цього чоловіка заскочили під час перевірки сіток прямо у воді недалеко від берега. Поліції навіть вдалось зафільмувати це на камеру.

Микола Верменич, патрульний інспектор з Полтавського управління поліції, що займається реагуванням на виклики:

Риба виходить на мілководдя для нересту в найспекотніші дні. Саме тоді вона готова до відкладання ікри. А от хлопці, які ловлять рибу, діють саме в тих затишних місцях, де вода спокійна.

Сергій мешкає у сусідньому селі Бугаївка, яке розташоване неподалік заповідника. Очевидно, що він вже давно займається незаконним виловом риби. Під час обшуку його автомобіля, поліція знайшла зошит, де були записані дані про те, кому і в яких кількостях він продає рибу. Відразу після затримання, його дружина, одягнена в військову кофту з шевронами ЗСУ, кинулася його захищати. Коли правоохоронці зажадали зняти з себе розпізнавальні знаки Збройних сил, жінка відреагувала агресивно.

- Я вже ходила і ще буду ходити! - Ви ж паплюжите Збройні сили, так? - Це ви тут їх паплюжите.

Перед появою агресивної групи Сергій визнав свою участь у браконьєрстві й навіть підписав відповідний протокол. Проте після цього він відмовився навіть від власних гумових чобіт. За такий улов у заповіднику йому може загрожувати штраф, що перевищує сто тисяч гривень, що автоматично призводить до відкриття кримінальної справи.

Зіткнувшись зі сітками, я вирішив їх перевірити. Коли я підняв голову, помітив, що на дереві висять рибацькі чоботи – цілих дві пари. – Чоботи на дереві? – Так, саме так.

Після проведення слідчих дій екологи та правоохоронці знову вирушають на водойми. У заповіднику діє безліч осіб, подібних до Сергія, їх кількість може сягати десятків або навіть сотень. Зловити їх на місці злочину вкрай важко.

Лише за минулий рік екоінспекція в Сулинському заповіднику вилучила з водних ресурсів та у браконьєрів понад 40 кілометрів риболовних сіток. Масштаби ситуації вражаючі, зазначає керівник. Він підкреслює, що правоохоронці та екологи не зможуть самостійно впоратися з цією проблемою.

Сергій Поліщук, начальник Держекоінспекції центрального округу:

Проблемою є те, що не виконуються охоронні зобов'язання. Тобто ОТГ, органи виконавчої влади не здійснюють повноважень щодо цього об'єкту, адже ж тут не тільки риба, тут є "червонокнижні" рослини, тварини, занесені у "Червону книгу". І цим треба займатись і опікуватись, бо з року в рік одне й те саме.

Для того, щоб уникнути масового браконьєрства, екологи в заповіднику планують встановити цілодобові пости в найближчі тижні. З наближенням потепління в заказник прийде ще більше риби на нерест.