Символ боротьби та відданості своїй країні: хто такий Андрій Парубій?

30 серпня 2025 року в Львові було скоєно вбивство українського політика і активіста Андрія Парубія. Він відігравав важливу роль під час Помаранчевої революції та Революції гідності, обіймав посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони, а також очолював Верховну Раду України. Крім того, Парубій був народним депутатом протягом декількох скликань.

"Прямий" підготував основні моменти з життя видатного політика, який став символом опору російській агресії в Україні.

Андрій Парубій з'явився на світ 31 січня 1971 року в місті Червоноград, що знаходиться у Львівській області. Він є онуком кулеметника, який служив у Збройних силах Української держави та Української галицької армії, і брав участь у битві за Львів у 1918 році.

В політичній сфері він активний з 1990 року, коли став депутатом Львівської обласної ради. У 1991 році, спільно з Олегом Тягнибоком, він виступив одним із ініціаторів створення Соціал-національної партії України, яка в 2004 році змінила свою назву на Всеукраїнське обʼєднання "Свобода".

Він активно долучався до "Помаранчевої революції" і в період з листопада по грудень 2004 року виконував обов'язки коменданта Українського дому в Києві. За свою участь отримав пам'ятну відзнаку "Визначному учаснику Помаранчевої революції".

З 2007 року і до сьогодні обіймав посаду народного депутата Верховної Ради. Спочатку він був обраний від блоку "Наша Україна - Народна самооборона", а згодом представляв партію "Батьківщина". У теперішньому скликанні виступає як член "Європейської солідарності".

У 2010 році Андрій Парубій виступив перед Європейським парламентом з проханням переглянути їхню негативну реакцію на рішення колишнього президента України Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя України.

У тому ж році Генеральна прокуратура, яка діяла за часів президента-втікача Віктора Януковича, намагалася позбавити Андрія Парубія депутатської недоторканності та порушити справу через інцидент з димовими шашками і яйцями, що сталися в парламенті. Ці події розгорталися на фоні ратифікації відомих "харківських угод", які продовжували термін перебування Чорноморського Флоту Росії в Криму ще на 25 років.

У 2012 році Андрій Парубій виступив ініціатором великої бійки у Верховній Раді, що була спровокована з метою зупинити обговорення суперечливого "мовного закону", запропонованого регіоналами Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим.

Під час Революції гідності він активно долучився до подій, став фактичним комендантом і лідером наметового містечка, а також очолював загони Самооборони Майдану. У 2014 році, після цих подій, він був призначений секретарем РНБО, але залишався на цій посаді менше ніж шість місяців.

Він завжди відкрито висловлював свої проукраїнські переконання, відстоюючи українську мову як єдину офіційну в країні, а представників російської нації називав так, як вони цього заслуговували. Навесні 2014 року він без страху озвучив те, що сьогодні виглядає очевидним, але тоді було справжнім актом відваги:

"Зовнішні агресори відчувають ненависть до українців, незалежно від того, чи живемо ми в Донбасі, чи у Львові. Більш того, ці агресори виявляють цинічність, ставлячи мирних громадян на передній план, тоді як за ними стоять з автоматами, прикриваючись жінками, літніми людьми та навіть неповнолітніми. За їхніми спинами вони захоплюють адміністративні будівлі, що свідчить про їхню байдужість до життя та долі українців," - підкреслював Андрій Парубій, тодішній секретар РНБОУ.

У грудні 2014 року неподалік готелю "Київ" було здійснено замах на Андрія Парубія. Невідома особа кинула гранату під час зустрічі політика зі своїми соратниками. Тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що цю атаку організувала терористична група, а серед підозрюваних виявився Станіслав Шуляк, колишній командувач Внутрішніх військ за часів президентства Януковича.

У 2016 році він був обраний головою Верховної Ради, змінивши Володимира Гройсмана, котрий перейшов на посаду прем'єр-міністра. Цю роль він виконував до серпня 2019 року.

Парубій також запам'ятався як один із лобістів закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який ухвалили у квітні 2019 року.

У 2018 році Печерський районний суд Києва виніс постанову, що зобов'язувала Генеральну прокуратуру розпочати досудове розслідування проти тодішнього спікера Верховної Ради. Це сталося внаслідок його різких висловлювань, які могли сприяти розпалюванню національної ворожнечі. Зокрема, мова йшла про коментарі Парубія щодо священнослужителів УПЦ (МП), яких він звинуватив у причетності до вбивств українців. Ці заяви спричинили значне обурення серед віруючих.

Слід зазначити, що ексочільник Верховної Ради України Андрій Парубій незадовго до загибелі зробив репост допису нардепа Миколи Величковича про вбивство Миколи Сціборського та Омеляна Сеника 30 серпня 1941 року у Житомирі.

Обидва чоловіки були вбиті, коли прямували до свого тимчасового житла. Спочатку постріл влучив у спину Сеника, який загинув миттєво. Після цього стрілок націлився в обличчя та шию Сціборського; медики намагалися його врятувати, однак він помер, так і не прийшовши до свідомості. Обидва загиблі були відомими діячами українського національного руху на початку XX століття.