Штрафи за виконання російської музики - це мізерні суми. У Верховній Раді вже підготовлений новий законопроект, однак він стикається з певними труднощами.
Якщо поруч вмикають "російські хіти", вдіяти таки щось можна
Конфлікт у Києві між ветераном війни та групою цивільних осіб, викликаний звучанням російської музики, знову підняв питання про заборону культурних продуктів країни-агресора. Незважаючи на діючий закон, який регулює публічне виконання російських музичних творів, подібні інциденти відбуваються досить часто.
Видання "Телеграф" вирішило дослідити, яким чином законодавство охороняє (або не охороняє) національний інформаційний простір України. Чи є адекватними санкції за прослуховування музики країни-агресора в умовах війни? Чому законопроєкт, що передбачає посилення покарань, вже протягом року залишається без уваги в комітетах Верховної Ради? І які дії вжити, коли з колонок чути "рускій мір"?
У суботу, 29 березня, компанія дівчат відпочивала в альтанках Голосіївського парку. Неподалік сидів ветеран війни, який служив у бойовій бригаді, а потім був переведений до Київського обласного ТЦК та СП, разом зі своїми друзями. З колонок лунала російська музика, і ветеран, здавалося, намагався попросити вимкнути її. Проте незабаром ситуація загострилася, і почався справжній галас та бійка.
-- Мене -- волонтера ЗСУ, мого друга захисника після важкого поранення і його дружину ледь не забили до смерті за зауваження стосовно російської музики в публічному місці, -- емоційно описує ситуацію Мар'яна Чікало, волонтерка та учасниця конфлікту з боку ветерана.
Група, яка насолоджувалася російською музикою, має зовсім інший погляд на події.
-- Група дівчат стала жертвою нападу під час відпочинку на природі. Двоє чоловіків спочатку вимагали вимкнути російську музику, на що дівчата погодились. Потім один із них почав словесно принижувати присутніх, а потім схопив одну з дівчат за волосся і почав бити головою об стіл. Від ударів вона знепритомніла, -- стверджує Єлизавета Омельченко, додаючи відео інциденту.
До слова, днем пізніше, у місті Снятин, що на Франківщині, також стався подібний конфлікт. Жінку побили за зауваження вимкнути музику країни-агресорки у місцевому закладі харчування.
Обговорення того, хто саме ініціював конфлікт або вдався до насильства, можуть тривати безкінечно. Проте "Телеграф" хоче звернути увагу на інший важливий момент: штраф за виконання російської музики в публічних місцях коливається від 17 до 170 гривень — що іноді є навіть меншою сумою, ніж вартість чашки кави.
Мова йде про перший пункт статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який, до речі, не стосується цивільних осіб, що просто насолоджуються російською музикою в парку.
Вона здійснює нагляд за діяльністю працівників торгівлі, закладів громадського харчування, сфери обслуговування та підприємців, які не дотримуються встановлених норм торгівлі або надання послуг.
В Україні існує закон № 2310-IX, що забороняє публічне виконання російської музики в різних закладах, громадському транспорті та інших подібних місцях. Водночас, відповідальність за дотримання цього закону лежить на закладах і перевізниках, а не на звичайних громадянах, які слухають музику в парку через колонки або навушники.
Тобто питання щодо притягнення до відповідальності осіб, які гучно слухають музику російських виконавців, на даний час чинним законодавством повністю не врегульовано. Тому і конкретної кількості звернень щодо порушення закону у використанні музики російських виконавців в громадських місцях у відкритих джерелах немає. До прикладу, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь часто отримує такі скарги, але вони виходять за межі його компетенції. Річ у тім, що музика сама по собі не є інформаційною послугою, тому норми щодо використання державної мови тут не застосовуються.
Як додатково зазначив Тарас Кремінь у своєму коментарі для "Телеграфу", музична індустрія регулюється згідно з частиною 15 закону "Про культуру", що визначає її як сферу відповідальності Міністерства культури та Міністерства внутрішніх справ.
Тим часом на стрімінгових сервісах російська музика наступає на п'яти українській: 26% проти 39%. Кожна четверта пісня, яку слухають українці -- російська.
Таким чином, формально заборонено виконання російської музики в публічних місцях, але залишається незрозумілим, як карати порушників, якщо це звичайний громадянин з колонкою в парку. Насправді, санкції за програвання російської музики в громадських зонах діють подібно до заборони на куріння: закон існує, але реальні штрафи накладаються вкрай рідко і лише в окремих випадках.
Поліція прибула на місце події, але музика вже була вимкнена. У випадку відсутності доказів або свідків, справу можна вважати закритою. Для таких ситуацій залишаються лише профілактичні бесіди. Якщо ж учасники були під впливом алкоголю, їм можуть виписати штраф за статтею 178 КУпАП, що стосується розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і появи в нетверезому вигляді, -- пояснює анонімний правоохоронець у розмові з "Телеграфом".
У певних ситуаціях патрульна поліція має право складати адміністративні протоколи за статтями, що стосуються "дрібного хуліганства", зокрема за порушення норм громадського порядку (Ст. 173 КУпАП). Це може стосуватися випадків, коли особа грає музику на надмірно високій гучності, не реагує на зауваження, вступає в конфлікти або провокує інших.
Відповідаючи на запитання журналістки про те, як діяти у випадку, коли поряд лунає гучна "русская" музика, співробітник правоохоронних органів рекомендує спочатку спробувати ввічливо звернутися до порушника, уникаючи агресії. Якщо ж реакція людини залишиться без змін, переконати її може бути непросто. У такому разі, варто зафіксувати ситуацію на відео і звернутися до поліції. Працівники патрульної служби, у свою чергу, зможуть провести профілактичну бесіду з правопорушником. Найголовніше — уникати фізичного насильства, адже це може загрожувати кримінальною відповідальністю.
Кожен випадок розглядається окремо. На жаль, правила щодо заборони російської музики в публічних місцях мають багато невизначеностей і потребують уточнень. Звичайно, якщо хтось слухає російські пісні вдома або в авто на високій гучності, то притягнути його до відповідальності не вдасться. Наприклад, ресторани і кафе більше піддаються ризику штрафів, але для власників невеликих закладів ці санкції досить незначні. Крім того, існує російська музика, яка не підпадає під ці обмеження, – зазначає він.
Закон № 2310-IX дійсно забороняє публічне відтворення, трансляцію та концертну діяльність виконавців із Росії, якщо вони мають чи мали громадянство РФ після 1991 року. Однак це означає, що класична музика як-от Чайковського, Прокоф'єва, Рахманінова може бути дозволена. Також у "білий" список потрапляють російські виконавці, які офіційно відмовилися від російського громадянства та підтримують Україну тощо. Для цього музиканти чи їхні законні представники мають подати офіційний запит до Служби безпеки України. Проте у відкритому доступі такого списку немає.
У липні 2023 року депутати намагалися змінити ситуацію. На сайті Верховної Ради був розміщений законопроєкт № 9547, який пропонував збільшити розмір штрафів до 300-500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100-8 500 гривень). Якщо злочин повториться, довелося б заплатити вже від 1 700 до 25 500 гривень.
Згідно з новою ініціативою, нагляд за дотриманням встановлених норм покладено на керівників торгових закладів, підприємств громадського харчування та сфери послуг. Вони повинні забезпечувати, щоб у їхніх закладах не лунала музика з країни-агресора. У випадку порушень відповідальність за це нестимуть саме вони, а не окремі громадяни.
У пояснювальній записці до законопроєкту згадується про інцидент, що трапився влітку минулого року у селі Погреби на Київщині. Тоді одна з відвідувачок караоке висловила незадоволення через російську музику, що звучала в закладі, і за це її насильно вигнали звідти.
Після цього поліція склала адміністративний протокол за вище згаданою статтею 155 КУпАП. Однак парламенті вважають таке покарання недостатнім.
Серед шістнадцяти авторів законопроєкту можна знайти відомого історика та депутата Володимира В'ятровича. Проте навіть його вплив не став вирішальним для просування цієї ініціативи. Вже майже два роки ця пропозиція "залипає" в комітетах Верховної Ради, не отримуючи подальшого розвитку.
Існує безліч причин, чому питання посилення відповідальності за російську музику не доходить до сесійної зали. Фраза "не на часі" стала звичною відмовкою для ухвалення непопулярних рішень.
Як зізнається в розмові з "Телеграфом" одна з ініціаторок проєкту нардепка Наталія Піпа, принаймні найближчим часом цей законопроєкт не має перспективи ухвалення.
Зазвичай законопроекти пов'язують з їх первинним автором. У даному випадку ініціатором виступає народний депутат Віктор Балога. Однак, за словами іншої народної депутатки, його реєстрація відбулася більше з метою популізму та реклами, аніж для реального розгляду, оскільки сам він не займається просуванням цього документа.
-- Я підтримала ідею цього законопроєкту й навіть є однією з його авторів. Якщо подивитися хронологію, то 1 серпня 2023 року Верховна Рада його отримала, а далі справа майже не зрушила. Документ лише надали для ознайомлення, після чого направили на розгляд комітету, який ним не займається, -- говорить Піпа.
На її думку, слід також врахувати, що питання стягнень знаходиться в межах повноважень Комітету з правоохоронних питань.
Керівником цієї групи є Сергій Іонушас, а до її складу входять Максим Бужанський та Григорій Мамка. Вона підкреслює, що особливо останні двоє докладають всіх зусиль, щоб такі законопроєкти не пройшли.
Член Комітету Верховної Ради України, відповідальний за правоохоронну діяльність, Максим Бужанський у своїй розмові з "Телеграфом" відверто зізнався, що не ознайомлений із цим законопроєктом, а також підтвердив, що Віктор Балога не обговорював з ним це питання.
В даний момент ми інтенсивно займаємося розробкою законодавства, що регулює оплату праці поліцейських, а також великими законопроєктами, які стосуються захисту підприємництва та інших ключових питань безпеки, -- підкреслює народний депутат.
Таким чином, щоб законопроєкт про російську музику мав можливість бути ухваленим, його повинен ініціювати депутат, який буде готовий активно займатися його розвитком та просуванням.
Як пояснює Наталія Піпа, аби їй почати просувати законопроєкт № 9547, спершу потрібно скасувати чинний, після чого вона або будь-хто інший із депутатів міг би подати новий, схожий документ.
Хоча не можна виключати, що деякі положення проєкту Балоги можуть бути інтегровані в інші законодавчі пропозиції, наразі на порядку денному існують і інші законопроєкти, зокрема ті, що стосуються мовних питань в освітніх закладах, -- зазначає вона.
Згідно з висловлюваннями народної депутатки, в умовах повномасштабного вторгнення акценти в діях дійсно трансформувалися, і питання мовної політики стали вимагати більшої уваги.
Суспільство потребує трансформацій, і ми, як законодавці, зобов'язані реагувати на ці потреби. Однак переконати членів правоохоронного комітету вкрай важко, адже їхня увага зосереджена на більш складних питаннях, ніж накладення штрафів, – зазначає політикиня. – Якщо б це був інший комітет, наприклад, з гуманітарних питань, я впевнена, що питання вже давно було б вирішене.
Нагадуємо, що Наталія Піпа потрапила в резонансну ситуацію, пов'язану з російською музикою. У червні 2023 року вона зробила зауваження молодому хлопцеві, який співав пісні Віктора Цоя на вулиці. У відповідь юнак вдався до нецензурної лексики, після чого Наталія викликала поліцію та подала заяву. Пізніше хлопець приніс вибачення за свою грубу мову на адресу Піпи, проте не погодився вибачитися за виконання пісень Цоя. Суд визнав його винним у дрібному хуліганстві, однак обмежився усним попередженням як покарання.
Водночас, як говорить Наталія Піпа, замість штрафів хотілося б шукати способи мотивувати людей до змін. Щодо самих конфліктів: якщо виникають суперечки через російську музику у громадських місцях, вона радить все ж таки звертатися до поліції.
Дійсно, хоча штрафи і є невеликими, їх фіксують у протоколах, які складає поліція. Це створює певний правовий прецедент. Поступово, коли накопичиться достатня кількість таких випадків, можливе посилення санкцій та підвищення штрафів в Україні, -- зазначає вона.
Народний депутат Георгій Мазурашу в інтерв'ю "Телеграфу" зазначив, що за наявності політичної волі, ухвалення цього рішення може відбутися оперативно і без зайвих політичних ігор, які зазвичай лише ускладнюють ситуацію.
Нагадаємо, що заборона стосується не тільки російської музики, а й інших медіапродуктів з Росії, а також концертів і публічних виступів. Штрафи за порушення в цих сферах значно більші.
У випадку поширення або показу фільмів, в яких знімаються російські актори, передбачено адміністративну та господарську відповідальність. Штрафи можуть варіюватися від 80 000 до 400 000 грн, що еквівалентно від 10 до 50 мінімальних заробітних плат. Ця відповідальність поширюється не лише на засоби масової інформації, але й на фізичних та юридичних осіб, включно з підприємцями та представниками влади.
Що стосується проведення гастролей, концертів або виступів російських виконавців в Україні, організатори можуть бути оштрафовані на суму від 400 000 до 800 000 гривень (еквівалентно від 50 до 100 мінімальних заробітних плат).
