Схилімо наші голови. Хокей на газоні, любов на передовій та загибель під Торецьком.

Чотири роки тому поліг 40-річний Олексій Мамчій

Щодня о 9-й ранку українці вшановують пам'ять тих, чиї життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Олексія Мамчія, 40-річного бійця з Буковини, який разом з двома братами захоплювався хокеєм на траві. Вони вирушили на захист України ще до початку повномасштабних бойових дій. Першим, хто загинув у 2016 році, став молодший брат Олексія, Станіслав. Чотири роки тому, 13 квітня 2021 року, під Торецьком загинув і сам Олексій.

Олексій Мамчій з'явився на світ 27 червня 1980 року в Чернівцях. Він отримав освіту в Чернівецькому професійному машинобудівному ліцеї, а також продовжив навчання в Національному університеті "Львівська політехніка", де спеціалізувався на інженерній механіці та транспорті.

Олексій мав вражаючі навички у ремонті автомобілів. Він здатен був перетворити навіть купу металевих відходів на працюючий автомобіль. Одного разу, під час бойових дій, йому вручили автівку, яка була молодшою за нього всього на три роки. Ніхто не міг у це повірити, вважаючи, що вона не зможе виїхати з місця. Проте Олексій, використовуючи запчастини, які вимінював у місцевих жителів на консерви, зібрав її до купи. Результат вразив усіх навколо.

Як і два брати - Станіслав, який на три роки молодший, і Євген, що на десять років молодший - Олексій займався хокеєм на траві. Брати досягли значних успіхів у цьому спорті: Станіслав отримав звання майстра спорту, а Євген грав за юнацьку збірну України. Олексій представляв свою область на змаганнях. Зрештою, всі вони виявили себе як справжні воїни.

Після того, як у 2014-му русня вторглася на українську землю, першим з братів Мамчіїв, отримавши повістку, пішов воювати середній Станіслав. За ним у 2016-му відправився на фронт наймолодший Євген. Хоча Станіслав, за словами батьків, попереджав брата: "Не йди, тут війна, це тобі не забавки". А потім вже й старший, Олексій, підписав контракт і пішов воювати. Він проходив службу на посаді старшого водія зенітно-ракетного відділення 10-ї огшбр.

"Ми ніколи не намагалися відмазати синів, - каже виданню "Молодий буковинець" Юрій Мамчій, батько воїнів. - У дружини є родичі в росії, які пропонували: "Присилайте дітей сюди, ми їх сховаємо". У нас розмова з ними була коротка: "Що ви ліпите? Краще не будемо цю тему зачіпати". Хтось же мусить захищати Україну. Якщо той не пустить, цей не пустить, хто ж тоді воюватиме? Ми поважали вибір своїх синів і підтримували, як могли. Ніколи не дорікали їм, мовляв, нащо ти пішов".

Першим з братів загинув 13 липня 2016 року в районі Авдіївки на Донеччині під час виконання бойового завдання Станіслав. Олексій пережив свого брата майже на п'ять років. Уранці 13 квітня 2021 року, в 40-річному віці, він отримав тяжке осколкове поранення. Це сталося близько 4:45, коли ворожий безпілотник скинув на позиції підрозділу біля міста Північне, розташованого неподалік Торецька, кілька мін ПОМ-2, одна з яких вибухнула. Уламок потрапив Олексію в голову, і його терміново евакуювали до лікарні в Торецьку, де о 5:45 він помер.

Олексій від першого шлюбу мав 18-річну доньку. Дітей він дуже любив, тому дбав зокрема про тих, кого зустрічав на передовій. Чоловік був вражений, наскільки вбого живуть деякі з них. У одній сім'ї семеро дітей, мати п'є, діти бігають голодні, босі... Олексій віддавав їм свій сухпайок, купував цукерки.

Олексій зустрів свою другу дружину Любов, також з Чернівців, за рік до своєї загибелі на фронті. Разом вони брали участь у бойових діях під Широкиним. Хоча на момент їх знайомства Люба працювала кухаркою на Донеччині, вона також активно воювала. Згодом пара повернулася до рідного міста, де оформила свої стосунки. Після цього Олексій та Люба вирушили на нову ротацію. Коли Олексія вбили, жінка не могла повірити в це – вона була на передовій, а він знаходився трохи поза зоною бойових дій.

Брат Євген переніс кілька контузій і останнім часом доглядав за батьками. Любов повернулася на фронт.

В кінці року в Чернівцях відбувається дитячий турнір з хокею на траві, присвячений пам'яті братів Мамчіїв, який організовує обласна федерація цього виду спорту.