Росія здійснила новий потужний напад на Україну: що робить цей удар унікальним і які "пастки" підготував агресор?

У ніч на 21 липня російські війська влаштували новий масштабний комбінований удар по українських територіях. Окрім використання дронів-камікадзе та приманок, агресор активно застосовував ракети різних типів. Основними мішенями для цього терористичного нападу стали Київ та Івано-Франківська область. Ця атака мала свої особливості, які не залишилися непоміченими.

Детальнішу інформацію можна знайти в матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Спочатку кілька фактів. У ніч на 21 липня, під час інтенсивного наступу та ракетних атак на Україну, ворог використав 426 дронів Shahed-136, також відомих як "Гербера" або "Пародія". З них вдалося знищити 403 безпілотники.

Крім того РОВ застосували 5 аеробалістичних ракет Х-47 М2 "Кинджал", 4 крилаті ракети морського базування 3М14 "Калібр", 14 КР авіаційного базування Х-101 та одну КР сухопутного базування "Іскандер-К".

А тепер безпосередньо по тому, що ми побачили під час цього удару.

Системний терор

Росія далі здійснює постійний терор проти України, спираючись на виробничі ресурси агресора.

В контексті активного використання та накопичення дронів, напередодні 21 липня у РОВ було підготовлено запас боєприпасів, що складався приблизно з 500 одиниць Shahed-136/"Гербера"/"Пародія". Застосування 426 з цих дронів свідчить про максимальне використання виробничих потужностей, без значного збільшення запасів. Принаймні, на даний момент.

Враховуючи кількість атак, що відбулися впродовж минулої та поточної доби, загальна кількість дронів Shahed-136/"Гербера"/"Пародія", які були виготовлені та накопичені, може перевищувати 100 штук.

Також хочу зазначити, що в липні щоденний обсяг випуску готової продукції Shahed-136 становить приблизно 100 одиниць з коливанням в 10%-15%. Що стосується дронів-приманок "Гербера"/"Пародія", їх щоденне виробництво перевищує 100 одиниць з аналогічним відхиленням. Таким чином, за добу противник виготовляє в середньому близько 200 дронів комбінованого типу.

Це також стосується ракетних атак, які були організовані в рамках систематичного терору, враховуючи як виробничі потужності в Росії, так і наявність доступних пускових установок.

Протягом останніх півтора місяців ми спостерігаємо значне зниження кількості пусків крилатих ракет у РОВ, як з морських, так і з авіаційних платформ. Ця ситуація викликана не лише операцією "Павутина", яка суттєво зменшила чисельність російської стратегічної авіації, але й зносом самих ракетних носіїв та пускових установок.

Тому можна говорити, що рівень терору і його системність у РОВ безпосередньо залежать: у дронах - від виробництва, у ракетах - від носіїв і стану пускових.

Складні маршрути

У цю ніч російські окупаційні сили вибрали досить складні траси для своїх дронових атак.

Наприклад, дрони, що прибували з тимчасово окупованих регіонів, не прямували до Києва найкоротшим шляхом через Куп'янськ (південніше Харкова, північніше Полтави та через Лубни), а обирали маршрут через Дніпро, з обхідним маневром в районі Черкас, і лише потім наближалися до столиці між Каневом і Богуславом. Таким чином, дрони пролетіли не 500 км, а понад 750 км.

Навіть якщо говорити про взяття столиці в кільце і вихід на Київ із півдня, можна було обрати більш доступну і менш витіювату траєкторію польоту. Причому такі зигзаги були сусідами пліч-о-пліч із досить прагматичною траєкторією польотів.

Безсумнівно, можна відзначити, що таким чином РОВ намагалися відволікти увагу нашої системи ППО. Крім того, у відповідь на протидію у формі РЕБ або вогневої атаки, вони швидко коригували свої траєкторії польоту. Це знову ж таки викликає роздуми про те, що в подібних ситуаціях легкомоторна бойова авіація могла б ефективніше займатися перехопленням ворожих дронів.

Нещодавно я задумувався про те, як би змінився рівень терору РОВ, якби вздовж лівого берега Дніпра несли службу 3-4 ланки турбогвинтових штурмовиків, здатних перехоплювати дрони проактивно. Але, на жаль, реальність інакша... Замість адекватного сприйняття неминучих викликів легкомоторна авіація вже кілька років піддається безпідставній та непрофесійній критиці, наслідком чого стають нічні події, які ми спостерігаємо практично щовечора.

Розсинхронізація

Цієї ночі мене вразила несинхронізованість ракетних атак. Раніше російські окупанти намагалися узгодити характеристики ракет різних типів та призначення, щоб вони могли одночасно увійти в повітряний простір України і здійснити удари практично в один момент.

Не складно уявити, що основною метою було здійснення прориву системи протиповітряної оборони та підвищення ефективності, коли одночасно велика кількість різноманітних ракет з різними алгоритмами перехоплення намагаються вразити одне й те саме місто чи регіон.

Цього разу ракети вдарили з рваними та хаотичними спалахами...

Близько 2:15 було здійснено пуск 3М14 "Калібр". Близько 2:20 було здійснено пуск Х-101, але входження в повітряний простір України відбулося тільки близько 3:45. Пуски Х-47М2 були здійснені близько 2:56, 3:37 і 5:58. Також варто звернути увагу на злети МіГ-31, яких за всю ніч було чотири, о 00:27, 2:52, 3:35 і 5:51.

Постає запитання: чому не було запущено одночасно п’ять перехоплювачів МіГ-31К і чому не застосували всі п’ять ракет Х-47М2 одночасно? Чому не вдалося скоординувати вхід у повітряний простір України, принаймні, для крилатих дозвукових ракет 3М14 "Калібр" і Х-101, не кажучи вже про загальну синхронізацію всіх ракетних систем?

На даний момент я не можу надати точних відповідей на ці питання, і не хотів би покладатися лише на непрофесійні прогнози, особливо враховуючи, що подібні синхронні ракетні удари вже не раз мали місце в минулому.

Заключення

Терор, що здійснюється російськими окупантами в Україні, має системний характер і продовжується. Основні ознаки цього процесу – зосередження основних атак на конкретному місті, а також повторні удари в інших регіонах. Залучення засобів протиповітряної оборони відбувається на максимально великій території. Масовані атаки дронів, які можна передбачити, супроводжуються оцінкою орієнтовного боєзапасу ворога.

Незвичайний розрив у часі між ракетними ударами ще потребує пояснень, але вже зараз варто зазначити, що системний терор з боку противника вимагає адекватної системної реакції. Лише збільшення можливостей для перехоплення дозволить підвищити ефективність протиповітряної оборони не лише до максимально можливого рівня, а й забезпечить проактивну протидію загрозам.

На завершення можу наголосити й на тому, що черговим масштабним актом терору Росія демонстративно плюнула в обличчя мирним ініціативам Дональда Трампа і його 50-денному відтермінуванню. Росія як не планувала, так і не планує не тільки припиняти війну і терор, а й навіть призупиняти їх заради елементарної імітації.

Сподіваюся, у Білому домі з цього зроблять відповідні висновки.