Росія націлюється на нові об'єкти: як Кремль адаптував свою стратегію атак на енергетичну інфраструктуру України.

Росія адаптувала свої методи ударів по енергетичній інфраструктурі України. Якою є готовність протиповітряної оборони до можливих атак супротивника в переддень зимового сезону, та які заходи можна вжити для посилення захисту об'єктів – у своєму розслідуванні розглянув спеціальний кореспондент РБК-Україна Юрій Дощатов.

Два місяці тому Росія запустила нову серію нападів на енергетичні інфраструктури України. На початку серпня під ударами опинилася нафтобаза азербайджанської компанії SOCAR, розташована в Одеській області. Після цього атаки поширилися на енергетичні об'єкти в різних куточках країни.

8 вересня Трипільська ТЕС зазнала обстрілу, що призвело до перебоїв з електропостачанням у прилеглих населених пунктах та частині Києва. На початку жовтня газовидобувні об'єкти в Харківській та Полтавській областях стали мішенню найпотужнішої комбінованої атаки. "Це найбільш масштабна атака на нашу газовидобувну інфраструктуру з початку повномасштабної війни", - зазначив Сергій Корецький, голова НАК "Нафтогаз України".

Враховуючи, що найбільш потужний удар по газовидобутку України стався в лютому 2025 року, коли втрати досягли приблизно 40% добової продукції, новий напад призвів до ще більш суттєвих наслідків.

В останні дні спостерігається загострення обстрілів енергетичних об'єктів у різних регіонах. Внаслідок ушкоджень газових та електричних мереж десятки тисяч людей опинилися без газу і електроенергії. Найбільше постраждали Запорізька, Херсонська, Вінницька, Харківська області, а також Львівська та Івано-Франківська.

Більшість ушкоджень вже усунено, і споживачі знову отримують свої послуги. Станом на вечір 6 жовтня у Харківській області залишалося без електрики 3,5 тисячі абонентів.

Ситуація в Сумській та Чернігівській областях залишається досить складною. Як зазначив заступник міністра енергетики Микола Колесник, у цих регіонах застосовуються аварійні схеми для надання послуг та підключення до резервних джерел електроенергії.

У Чернігівській області впроваджують графіки відключення електрики. "Ці графіки потрібні для того, щоб одночасно проводити всі необхідні ремонтні роботи і забезпечити електроенергією всіх споживачів", - підкреслив Колесник.

Зростання випадків ураження об'єктів в Україні, зокрема енергетичної інфраструктури, можна пояснити зміною тактики обстрілів, що застосовують російські війська. В коментарі для РБК-Україна заступник генерального директора компанії, що спеціалізується на виробництві засобів радіоелектронної боротьби, Анатолій Храпчинський зазначив, що тепер обстріли відрізняються не лише комбінованим характером, а й стали більш інтенсивними.

"Ефективність російських ударів стає помітнішою. Ворог не тільки комбінує засоби ураження, а й підвищує їхню щільність, тепер на об'єкти летить більше ракет і дронів одночасно, з різних напрямків, з увагою на кілька ключових напрямків. Також не забуваємо про постійні обстріли енергетики Сумської та Чернігівської областей", - сказав він.

Володіючи розвідувальною інформацією про системи протиповітряної оборони, розташовані поблизу ймовірних цілей, та усвідомлюючи тривалість їхнього перезарядження і підготовки, російські війська обирають оптимальний момент для нанесення удару, щоб кількість ракет перевищувала можливості систем ППО.

Крім того, росіяни активно використовують "дрони-приманки" для відволікання уваги сил ППО, застосовуючи "Шахеди" і ракети з траєкторією польоту, що обов'язково проходить через населений пункт. "Це ускладнює процес перехоплення цілей і може мати супутні наслідки при перехопленні", - зазначив Храпчинський.

Ремонт електромереж у Харкові (фото: Getty Images)

Росіяни змінили не тільки тактику обстрілів, а й вибір цілей. Якщо раніше вони обстрілювали великі об'єкти системи передачі (оператор "Укренерго" - ред.) і генерації, то зараз переважно атакам піддаються об'єкти системи розподілу - обленерго та інші регіональні компанії, які постачають електроенергію кінцевим споживачам.

Геннадій Рябцев, директор центру "Психея", висловив думку, що зміна підходу до вибору цілей для ураження є вкрай небезпечною. Він зазначив, що раніше всі програми інженерно-технічного захисту реалізувалися централізовано і фокусувалися переважно на найбільших енергетичних компаніях, таких як "Укренерго", "Нафтогаз" та інші.

За забезпечення безпеки постачальних компаній несли відповідальність місцеві органи влади, проте через обмежені фінансові ресурси їм не вдалося створити необхідний рівень захисту в усіх регіонах. Рябцев вважає, що, ймовірно, маючи докладнішу інформацію про ситуацію в різних областях, російські військові формують свою стратегію обстрілів.

"Не виключено, що саме вивчення цієї інформації стало причиною зміщення акцентів на атаки на інфраструктуру місцевих операторів. Ми спостерігаємо, як результативними виявилися удари по Шостці та Чернігову. Тому зараз необхідно терміново провести детальний аналіз причин таких наслідків," - зазначив Рябцев у коментарі для РБК-Україна.

Рябцев підкреслює, що, окрім інженерно-технічних заходів безпеки, необхідно також зміцнити активний захист за допомогою систем протиповітряної оборони. Він відзначив, що найбільш вразливим наразі є північний напрямок.

"Якщо подивитися звідки летить більша частина безпілотників і звідки вони найчастіше долітають до цілей, то це Чернігівська область. Це свідчить про проблеми із системами безпеки як активної, так і інженерно-технічної за цим напрямком", - сказав експерт.

Анатолій Храпчинський висловився щодо нагальної потреби в посиленні системи протиповітряної оборони. "Необхідно обговорити розширення елементів ППО в контексті протидії загрозам. Крім того, важливо займатися розробкою активних захисних систем поблизу стратегічних об'єктів. Щодо інших видів захисту, зокрема інженерно-технічних, найбільш ефективним варіантом може бути підземне розміщення об'єктів", - зазначив він.

Член Комітету Верховної Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк висловив пропозицію щодо розширення використання гелікоптерів для підвищення ефективності знищення безпілотників. В Україні вже активно застосовують вертольоти для цих цілей. Як зазначив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, гелікоптери демонструють високу результативність, і в залежності від погодних умов іноді вдається збити до 40% ворожих дронів на визначених ділянках.

Посилення захисту стратегічних об'єктів вкрай важливе, оскільки росіяни напевно продовжать обстріли енергетики України. Компромісних варіантів у вигляді зниження інтенсивності обстрілів енергетики з обох сторін, як було торік, цього разу очікувати не варто.

Визначити, які саме цілі оберуть росіяни далі, нелегко. Рябцев не відкидає можливості, що їхньою мішенню можуть стати потужності для імпорту газу, газові резервуари, або ж об'єкти електрогенерації та компанія "Укренерго".

Встановлення захисних споруд другого рівня, тобто бетонних конструкцій, завершено лише на половині об'єктів "Укренерго", заявив в ефірі телемарафону заступник голови комітету Ради з енергетики Олексій Кучеренко.

В НЕК "Укренерго" підтвердили, що для кожного другого трансформатора вже встановлено захист другого рівня. "Інші трансформатори отримають цей рівень захисту в першій половині 2026 року", - повідомив голова правління компанії Віталій Зайченко в інтерв'ю для РБК-Україна.

На думку керівника "Укренерго", компанія продовжує реалізацію заходів з облаштування антидронового захисту на важливих об'єктах електромережі. Захисні споруди другого рівня значно скорочують час, необхідний для виконання аварійно-ремонтних робіт у випадку ворожих нападів. Як підкреслив керівник "Укренерго", вже збудовані захисні конструкції показали свою ефективність після безпосереднього влучання ударних дронів, а в деяких випадках навіть витримали кілька атак.

На кожній підстанції переважно встановлено по два трансформатори. Для встановлення захисту їх потрібно вимикати. "Відключення одночасно значної кількості обладнання, навколо якого необхідно побудувати захист, означало б вимушені тривалі знеструмлення споживачів на великих територіях. Тому процес будівництва укриттів був розбитий на дві черги", - зазначив Зайченко.

Ключові підстанції, які забезпечують стабільність енергосистеми під час передачі електроенергії з заходу на схід та з півдня на північ, були включені в перший етап. "На даний момент трансформатори першої черги вже отримали належний захист, а завершення другого етапу планується на першу половину 2026 року", - повідомив Віталій Зайченко.

Питання захисту енергооб'єктів обговорювали 6 жовтня на Ставці верховного головнокомандувача. За словами Володимира Зеленського, було заслухано доповіді щодо розгортання додаткових можливостей ППО.

"Президент України зазначив, що для забезпечення адекватної реакції на кожну проблему необхідно додатково залучити ресурси."

Заступник міністра енергетики Микола Колесник розповів, що тривають переговори з міжнародними партнерами щодо отримання підтримки для мінімізації ризиків під час опалювального сезону.

"У нас є розуміння додаткових потужностей, щоб покривати потребу і заходи, які потрібні для стабілізації роботи ГТС в цілому", - сказав Колесник у телемарафоні.

У коментарі для РБК-Україна він зазначив, що мова йде про фінансові ресурси, необхідні для імпорту додаткових обсягів газу, які Україна планує отримати від своїх партнерів.

Згідно з повідомленням міністра енергетики Світлани Гринчук, планується додатковий імпорт близько 1,5 мільярда кубометрів газу. В даний час тривають активні переговори щодо залучення фінансування для цих цілей з Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейською комісією та країнами-партнерами.

Згідно з неофіційними оцінками, які отримали представники уряду та передали РБК-Україна, у разі реалізації негативного сценарію Україні може бути необхідно ще 2-2,4 мільярда кубометрів газу. Це додатково до запланованих 13,2 мільярдів, які мають намір накопичити в сховищах до середини жовтня.

Станом на 6 число план вже майже виконано – накопичено 12,83 мільярда кубометрів. Проте, останніми днями, враховуючи відкриті дані на фоні похолодання та руйнувань, темпи накопичення газу зменшилися з 38 мільйонів кубометрів на 1 жовтня до 17 мільйонів кубометрів на 6 жовтня.

Прогнозувати ситуацію з обстрілами є непростим завданням. Це визнав і президент Зеленський, який зазначив, що Росія вживатиме всіх заходів, аби завадити Україні у видобутку газу. Серед ризиків — можливі атаки на об'єкти цієї галузі. При цьому повна безпека для всіх об'єктів буде досягнута з великими труднощами.