Впевнені та відважні жінки на фронті: українські військовослужбовиці, які надихають - Радіо Максимум

Вітання з 8 березня 2025 року - чудові побажання для жінок українською мовою.

Згідно зі статистичними даними, Україна займає одне з провідних місць у країнах НАТО за кількістю жінок, які служать у збройних силах. В даний час в українських військах налічується більше 62 тисяч жінок, з яких близько 46 тисяч є військовослужбовцями.

Попри таку чисельність жінок в армії, військовослужбовиці як експертки трапляються лише в 3% матеріалів про війну. Інші 97% згадок стосуються чоловіків-військовослужбовців. Тож Радіо Максимум у новому матеріалі зібрало відомих українських жінок, які присвятили своє життя війні.

Жінкам, які служать у Збройних Силах України, будуть надані засоби особистої гігієни та індивідуального захисту.

До початку війни Євгенія Емеральд була відомою фігурою у світських колах, відзначаючись як власниця ювелірного бізнесу та володіючи вражаючою колекцією зброї – як холодної, так і вогнепальної. Її Instagram був наповнений зображеннями розкішних суконь, гламурних вечірок і зустрічей з впливовими особами. Проте з перших днів повномасштабного вторгнення жінка перетворила свої елегантні підбори на військові берці, а замість ювелірних виробів у руках тепер тримає снайперську гвинтівку.

Перш ніж почалася війна, я була типовою бізнес-леді з трьома основними напрямками. Перший з них - ювелірна справа, в якій я працювала багато років і отримувала значний дохід. Другий напрямок - нерухомість для відпочинку, а третій - це спільнота для підприємців, що пропонувала різноманітні розважальні заходи. Але що з усім цим сталося тепер? Ювелірний бізнес я остаточно втратила і не планую повертатися до нього після перемоги. Нерухомість я закрила, а співробітники роз'їхалися по різних куточках світу. Проте, з початку літа, локація для відпочинку знову запрацювала, а бізнес-спільнота нещодавно відновила свою діяльність, - поділилася колишня бізнесменка.

24 лютого 2022 року Євгенія не мала жодних сумнівів щодо свого рішення взяти участь у бойових діях. Це бажання виникло в неї ще десять років тому, коли вона завершила навчання на військовій кафедрі та здобула офіцерське звання. Наразі вона служить у спеціальному підрозділі "Сафарі".

Коли почалося повномасштабне вторгнення і людям стало відомо про мою діяльність, хтось із підписників назвав мене "українською Жанною д'Арк", потім люди підхопили і якось воно прижилося. Мені імпонує ця історична особистість, вона - одна з перших жінок, яка змогла змінити хід історії, - зазначила військовослужбовиця.

На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Оксані Рубаняк на псевдо "Ксена" було 19 років. Тоді дівчина записалася в одне з добровольчих формувань Івано-Франківська й допомагала патрулювати місто, аби підтримувати громадський порядок.

Невдовзі вона почала виконувати обов'язки кулеметниці у 72-й окремій механізованій бригаді, що носить ім'я Чорних Запорожців. У своєму взводі вона була єдиною представницею жіночої статі.

1 вересня 2022 року Оксана Рубаняк повернулася з фронтових дій, щоб отримати диплом з відзнакою в Івано-Франківському фаховому коледжі Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Після вступу до Прикарпатського університету вона знову вирушила на передову.

Незадовго до річниці масштабного конфлікту Оксана Рубаняк презентувала збірку поезій "Назустріч смерті", створену безпосередньо на фронті.

У 2014 році Аліна приєдналася до волонтерської організації "Армія SOS" і почала працювати в Антитерористичній операції на сході України, виконуючи обов'язки добровольця-парамедика. Додатково, вона заснувала медичну службу на передовій у складі Першої штурмової роти "Правого сектору".

Наступного року вона заснувала та очолила медичну службу "Ульф", яка на той момент була частиною першої окремої штурмової роти Добровольчого українського корпусу, а тепер належить до батальйону "Вовки Да Вінчі".

Я абсолютно не відчуваю жодного сорому щодо націоналізму. Завжди відверто заявляю, що є націоналісткою. Це було ще до того, як я приєдналася до "Правого сектора". Мої погляди визначали, який підрозділ я оберу, - підкреслила Аліна.

У період з 2019 по 2022 роки дівчина відновила своє життя в цивільному суспільстві. Михайлова стала співробітницею "Української академії лідерства". У 2019 році вона також почала працювати асистенткою Рустема Умєрова, який у той час представляв партію "Голос" у Верховній Раді. У 2020 році її обрали депутаткою Київської міської ради, також від "Голосу".

Після початку широкомасштабної агресії Росії Аліна вирішила приєднатися до Збройних сил України і знову стала частиною медичної служби "Ульф".

Я тут набагато корисніша, ніж була б у Києві. Може хтось не згоден, але це внутрішні відчуття, з якими - якби я була в Києві, або, не дай Бог, за кордоном - я б не змогла ніколи змиритися, а потім собі пробачити, що не була в моменти важкі для моєї країни там, де я була б потрібна цій країні, - розповідає Аліна.

Михайлова зазначає, що перемога для неї - це звільнення всіх окупованих територій України та виплата репарацій росіянами. Однак військовослужбовиця не вірить у те, що кожен загарбник буде покараний, тому сподівається на свідомість громадян України.

Христина Бойчук, відома під псевдонімом "Кудрява", приєдналася до армії у 2013 році. Однак, через свою стать, її не взяли до війська. В результаті дівчина вирішила продовжити своє навчання в Харківській академії Національної гвардії України.

Коли мене не взяли, то сильно зачепили моє его, - каже військова. - Я розуміла, що можу виконувати певні функції, але мене від цього оберігають. З'явилося відчуття, що ти не робиш те, що насправді можеш. Тоді я вирішила, що треба зробити так, аби мене не могли не взяти. Пішла вчитися на офіцера, щоб самій вирішувати, кому їхати на війну, а кому - ні.

По завершенні навчання Кудрява долучилася до бригади швидкого реагування в Гостомелі. Наразі вона бере участь у бойових діях на найгарячіших фронтах, зокрема в Бахмутському районі.

18 лютого 2023 року Христині Бойчук було надано нове офіцерське звання - капітан, відповідно до розпорядження Командувача Національної гвардії України.

Смілива дівчина Катерина Поліщук часто брала участь у мітингах, а також працювала у правозахисній організації. Стати на захист України "Пташка" вирішила весною 2021 року, коли закінчила медичні курси.

Після початку повномасштабної агресії Російської Федерації в лютому 2022 року "Пташка" приєдналася до медичного батальйону "Госпітальєри" з метою надання допомоги людям у Маріуполі. Коли шпиталь зазнав бомбардування з боку російських окупантів, "Пташка" разом з іншими медиками змушена була шукати укриття на території заводу "Азовсталь".

Відеоролики, на яких Катерина Поліщук виконувала патріотичні пісні в підземеллях заводу, здобули значну популярність в Інтернеті та перетворили її на один із символів "Азовсталі". 19 травня 2022 року, за наказом президента України, Поліщук разом з іншими українськими військовими та медиками потрапила в російський полон.

21 вересня 2022 року 21-річна Поліщук повернулася із російського полону. Згодом Катерина була нагороджена президентом орденом "За мужність" III ступеня. В указі йдеться, що нагорода присуджена за "особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, незламність духу і вірність військовій присязі".

До 2014 року Юлія професійно займалася дизайном (зокрема, рекламою та книжковою графікою), художньою керамікою. Проте з початком російсько-української війни, Юлія поїхала на Донеччину, де працювала парамедикинею.

Мене дідусь так виховував, що захищати свій народ - це найвища честь для людини, тому коли це все почалось (протести під час Революції Гідності", - Ред), то я пішла робити те, чого мене навчав дід. Війна для мене почалась на Майдані", - розповідала в одному інтерв'ю "Тайра".

Пізніше вона збирає свою групу, яка отримую назву "Янголи Тайри", а від 2018 року очолює власний підрозділ ЗСУ (евакуаційне відділення 61-го мобільного військового госпіталю у Маріуполі). "Тайра" врятувала безліч життів, а під час однієї з бойових евакуацій отримала тяжке поранення. Незважаючи на нього, вона швидко повернулася до виконання завдань.

Окрім військової служби, "Тайра" активно займалася політичною діяльністю. У 2015 році вона висунула свою кандидатуру на виборах до Київської міської ради, а в 2019-му спробувала свої сили на парламентських виборах від партії "Голос". У 2020 році вона знову стала кандидатом до Київської міської ради, представляючи партію "Демократична Сокира".

Після початку повномасштабного вторгнення "Тайра" у Маріуполі надавала першу допомогу пораненим, як військовим, так і цивільним, доставляла їх до лікарень. На той момент вона уже не була військовослужбовицею ЗСУ. 16 березня Юлію та водія реанімобіля росіяни затримали на блокпості в селищі Мангуш під час проїзду "зеленим коридором", який відкрили для цивільних. У полоні "Тайра" провела три місяці.

В Україні налічується безліч жінок, які обрали шлях служби в Збройних Силах, відмовившись від звичного цивільного життя. Одні з них беруть до рук зброю, щоб захищати свою країну, інші ж присвячують себе допомозі в порятунку військових. Але всі вони вносять свій внесок у перемогу України.