Річки втратили свої обсяги, а джерела висохли: куди ж зникає вода? – Спеціальний матеріал.

Експерти стверджують, що висохлі колодязі та річки з низьким рівнем води стали новими умовами, до яких необхідно адаптуватися.

Через обміління Дністра 60% мешканців Хотина, що на Буковині, нещодавно залишилися на кілька днів без води. Зрештою в місті у тестовому режимі запустили помпове обладнання. Комунальники попереджають: якщо рівень води у Дністрі знизиться ще на 10 сантиметрів, то забір води може повністю припинитися.

У той же час, у деяких селах Львівської, Івано-Франківської, Житомирської та Хмельницької областей криниці виявилися без води. Місцеві жителі стверджують, що не пам'ятають, щоб щось подібне траплялося за останні п’ятдесят років. Деякі з них вже почали бурити свердловини на глибину 50-60 метрів.

Проблеми з водними ресурсами виникають не лише в Україні. У Мюнхені було оголошено надзвичайний стан у зв'язку з посухою та суттєвим зниженням рівня підземних вод. Водна криза також поширюється на Італію та інші держави. Які причини цього явища і що можна очікувати в майбутньому?

Для нас криниця — це місце, де завжди можна отримати воду, адже саме для цього її викопували. Річка ж є безперервним джерелом води, яку можна використовувати для різних потреб. Такі уявлення стали частиною нашої повсякденної свідомості, і ми рідко замислюємось над тим, які умови необхідні для підтримання води в колодязях і ріках. Олександр Спрягайло, кандидат біологічних наук і проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Чернівецького національного університету імені Богдана Хмельницького, зазначає: у криницю вода надходить (часто складним шляхом) з атмосферних опадів, з маленьких струмків та великих річок, проникаючи в ґрунт і досягаючи водоносного горизонту. Тому будь-яке зменшення надходження вологи з верхніх шарів призводить до поступового висихання джерел і криниць.

-- Коли на поверхню землі вода з атмосфери випадає як дощ, то частина її повертається у водойми поверхневим стоком, решту просочується у ґрунт, а потім частково випаровується з поверхні рослин, переважно через листя (процес транспірації), -- пояснює Павло Шубер, кандидат географічних наук, інженер 1 категорії Розтоцького ландшафтно-геофізичного стаціонару ЛНУ імені І. Франка. -- Рівень просочування цих вод залежить від стану підстильної поверхні. З асфальту, бруківки вони швидко стікають.

Цікаво, що в наших селах подвір'я тепер часто викладають плиткою та іншими матеріалами. Це призводить до того, що дощова вода не може вбиратися у ґрунт. Додатково, зливи відбуваються раптово і зазвичай змиваються поверхневими водами. Коли ж приходить теплий фронт і дощ падає повільно, вода здатна проникати в ґрунт, живлячи верхні водоносні горизонти. Раніше, в часи менших промислових навантажень, вода з ґрунту підіймалася через природні джерела, а колодязі були неглибокими. Зараз такі джерела часто пересихають.

Під поверхневими водами, в більш глибоких водоносних горизонтах, розташовані міжпластові або артезіанські води. Люди почали бурити криниці глибше, а багато хто намагається пробити власну свердловину. Вже можна помітити нестачу навіть міжпластових вод. Якщо у кожному дворі буде свердловина, то в підсумку вода залишиться лише у тих, хто її пробурив найглибше. У нас вже розпочалася справжня гонка за підземними водами. У різних регіонах може бути кілька водоносних горизонтів, залежно від геологічної структури. У деяких місцях свердловини потрібно бурити на глибину 100 метрів, тоді як в інших регіонах це може бути значно менше.

-- А як загалом можете оцінити ситуацію з водними ресурсами в Україні? Вже катастрофа чи ще ні?

-- Тепер фіксується маловоддя на самому Дністрі й на багатьох його притоках у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях, -- зауважує Ілля Перевозчиков, заступник начальника відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру. -- Якщо ж у річках мало води, то верховодка (шар грунтових вод, який найближчий до поверхні) теж не наповнена. Цього року під час танення снігового покриву взагалі не було опадів. Відповідно весняне водопілля було спричинена лише талими сніговими водами.

весняне водопілля було спричинене лише талими сніговими водами. Протягом травня-червня спостерігався стабільний дефіцит опадів (на окремих метеостанціях зафіксовано випадання менше як 20% опадів від норми).

В Україні температури, що досягають +35 градусів, зазвичай спостерігаються у південно-східних областях. Проте цього року, в червні, найгірше від спеки постраждала Волинь та інші західні регіони. Ураховуючи дуже сухі травень і червень, у західній частині країни спостерігається інтенсивне виснаження підземних вод, а в басейні Дністра виник дефіцит водних ресурсів. Іншими словами, ми стикаємося з серйозним водним голодом. Наприклад, на гідрологічних станціях у містах Самбір та Галич рівень водності складає лише 9,18% від нормальних показників.

В червні дійсно мали місце опади, але вони носили грозовий і локальний характер, випадали лише в окремих районах. Для того, щоб запаси води в криницях і річках поповнилися, необхідно, щоб дощі йшли стабільно принаймні протягом п’яти днів. Тільки це могло б суттєво змінити ситуацію. Раніше повідомлялося, що сильні зливи призводили до підтоплення доріг. Проте ці гідрологічні явища виникали виключно через місцевий стік. Навіть якщо деякі території зазнають затоплення, а в сусідніх населених пунктах не випало жодної краплі, такі локальні зливи мають незначний вплив на загальний водний баланс.

Загалом ситуація з опадами і запасами води досить погана в усій Україні. До прикладу, у басейні Прип'яті на північному заході країни теж фіксуємо маловоддя. Як і в річках Західний Буг, Південний Буг, Сіверський Донець. А також на притоках середнього Дніпра (зокрема, на річці Рось, Трубіж) і у верхів'ї Сули. Цього року до річок, де фіксується маловоддя, додалися ті, що протікають у Карпатському регіоні, зокрема, це притоки Прута й Серету. Люди вважають, якщо нині колодязь ще наповнений водою, то так буде завжди. Мушу розчарувати: пересохлі криниці -- це наші нові реалії, до яких треба бути готовими. Адже ситуація з водністю як річок, так і грунтових вод сьогодні дуже сумна.

Які інші фактори сприяють нестачі водних ресурсів?

О. Спрягайло:

Кількість води, що проникає в грунт, зменшується, в той час як підвищення середньої температури повітря сприяє її швидшому випаровуванню. Додатково ускладнює ситуацію регулювання річок, яке здійснюється через будівництво гребель і водосховищ, а також активне використання води для зрошення. Це призводить до інтенсивної оранки берегів і, як наслідок, до збільшення замулювання.

Certainly! Here’s a unique version of the text: ● П. Шубер:

Необхідно зазначити ще одну важливу проблему. З ростом населення відбувався масовий зникнення лісів та обробка земель. Ліс є критично важливою екосистемою, яка підтримує екологічну рівновагу, зокрема, допомагає зберігати вологу в ґрунті. Додатково, меліоративні роботи, проведені в Україні в 60-70-х роках минулого століття, призвели до зниження рівня ґрунтових вод, особливо на поліських територіях. Усі ці чинники поступово накопичуються і посилюють проблему.

Які ж дії вжити?

Certainly! Here’s a unique version of the text: ● П. Шубер:

Сьогодні місцеві ради повинні активно займатися управлінням водними ресурсами. Вони повинні контролювати, на яку глибину населення бурить свердловини та викопує криниці, а також запобігати випадкам, коли хтось безконтрольно використовує воду. У деяких містах тарифи на водопостачання досягли 100 гривень за кубічний метр і навіть більше. Це один із механізмів (цінового) регулювання водних ресурсів. Варто також звертати увагу на оптимальне співвідношення лісових масивів і сільськогосподарських угідь, що є важливим аспектом, над яким працюють у Європі.

● І. Транспортники:

У всіх країнах Європи спостерігається брак водних ресурсів. Приміром, басейн Дунаю, річка, що починається в Німеччині та протікає через Австрію, Сербію, Словаччину, Угорщину, Румунію, перш ніж впадати в Чорне море, зазнає серйозних труднощів. Особливо гостро проблема дефіциту води стоїть на Балканах і в Угорщині. Натомість у Польщі ситуація виглядає інакше, оскільки Балтійський регіон характеризується вищим рівнем вологи та більшою кількістю опадів. Нещодавно над Європою розташувався стабільний антициклон з Сахари, що приніс спекотну погоду. Високі температури сприяли інтенсивному випаровуванню з водойм і активній конвекції в атмосфері, що викликало турбулентні процеси. Як наслідок, після періоду аномальної спеки відбулися сильні опади, в деяких місцях рівень води сягав колін. Зазвичай, після кількох днів спеки слідує кілька днів дощів, проте через зміни клімату ці закономірності більше не працюють так, як раніше. Сьогодні важко виявити які-небудь тренди, як це було 30 років тому.

Незважаючи на всі труднощі, ми щиро сподіваємося на покращення ситуації та збільшення кількості опадів. Адже вже зараз спостерігаються труднощі з заповненням водосховищ, що може викликати необхідність введення обмежень на використання водних ресурсів.