Російські війська намагаються просунутися до Костянтинівки через Торецьк: як українські збройні сили забезпечують оборону.
На фронті спостерігається напружена ситуація. Війська Росії намагаються прорватися до Костянтинівки. Інтенсивні бої тривають у Часовому Яру та Торецьку. Оборону цих територій, зокрема, мужньо забезпечує 49-й батальйон "Карпатська Січ".
Бійці з підрозділу тримають оборону, щоб зупинити наступ російських військ. Вони потребують нашої підтримки. Батальйон терміново шукає ударні та розвідувальні дрони. Тому команда "Подробиць" ініціює новий збір коштів для "Карпатської Січі". Реквізити ви знайдете далі в репортажі з району Торецька.
Ось як звучить Костянтинівка сьогодні. Це місто фактично є воротами до великої Краматорсько-Слов'янської агломерації. Саме тут російські війська здійснюють свої найбільш потужні атаки. Ворог невтомно і щодня обстрілює житлові райони, перетворюючи тисячі людей на свідків руйнування свого рідного міста.
За даними DeepState, окупанти намагаються відразу з трьох боків тиснути на оборонців Костянтинівки. Одна клішня стискається від Часового Яру, інша з боку Мирнограда, але головний удар - посередині з Торецька.
Відстань від Костянтинівки до фронтової лінії в окремих місцях становить менше десяти кілометрів. У сучасних умовах війни, де застосовують безпілотники та важку артилерію, такі дистанції не можуть вважатись навіть відносно безпечними. Усі шляхи, які з'єднують місто з його захисниками, піддаються атакам дронів, а навколишні села вже перетворені російськими військами на руїни.
Станіслав Кухарчук, журналіст:
Це село Катеринівка, що розташоване недалеко від Торецька, абсолютно пусте і зруйноване. Все тут свідчить про дії російської армії.
Віталій служить на фронті вже два роки, але досі не може звикнути до руйнівних наслідків, які залишили росіяни в селах і містах. Контролюючи більшу частину Торецька, ворог намагається вирватися з міста на висоти, що розташовані за ним... Як завжди, вони відкривають вогонь перед своїми піхотинцями.
Віталій - військовослужбовець 49-го окремого штурмового батальйону "Карпатська Січ":
КАБі здійснюють випуски приблизно кожні 20-30 хвилин, хоча іноді можуть бути короткі перерви, проте це трапляється нечасто. Основними цілями для "Градів" є Петрівка та Щербинівка, тоді як сюди "Гради" не мають доступу...
У Торецькому регіоні нашим солдатам стає все складніше утримувати позиції. Напади противника тривають безперервно, як вдень, так і вночі.
Ламаною українською мовою Сільвер ділиться своїм досвідом підготовки до вильоту чергового ФПВ-дрона. Він, іноземець, вже більше півтора року служить у "Карпатській Січі", з перервами. Розпочав свою кар'єру в піхоті, проте після чотирьох поранень перейшов на посаду сапера, займаючись екіпіруванням ударних безпілотників. Підкреслює, що тут він бореться не лише за Україну, а й за свій власний дім...
Сільвер - військовий з 49-го окремого штурмового батальйону "Карпатська Січ".
путін не зупиниться в Україні, він буде продовжувати в інших країнах - в Прибалтиці, Словаччині й далі, то можна сказати, що це війна Європи й цілого цивілізованого світу проти автократії путіна і всіх.
Карпатці щоденно використовують дрони для знищення російських солдатів і техніки на зруйнованих вулицях Торецька. Оскільки ворог контролює більшу частину міста, він отримує можливість приховано накопичувати свої сили у підземних приміщеннях для майбутніх атак. Тому нашими основними бойовими засобами залишаються безпілотники, хоча їх використання стає дедалі складнішим.
Росіяни все частіше використовують потужні засоби радіоелектронної боротьби. Сашко зазначає, що в сучасній війні перевагу матиме той, хто зуміє адаптуватися до умов, створених супротивником, і швидко опановувати нові навички. І це потрібно робити безпосередньо під час бою.
Олександр є військовим, який служить у 49-му окремому штурмовому батальйоні "Карпатська Січ".
Модифікація частот, оновлення прошивок, вивчення тих частот, які менше підлягають глушінню — усе це потребує значних фінансових витрат та чимало часу для вивчення процесу. Крім того, щоб виїхати на позицію, необхідно підготувати інші дрони, знайти нові прошивки та придбати все це обладнання. Це вимагає постійних експериментів і спроб.
І хлопці готові до цього. Немає інших шляхів – лише навчатися і відстоювати кожен сантиметр своєї рідної території.
