Новини Івано-Франківська та області

В Україні виявили нову шахрайську схему, де зловмисники видають себе за покупців і викрадають гроші з карток.

В Україні почала діяти нова шахрайська схема, в якій злочинці маскуються під покупців на інтернет-майданчиках. Вони розсилають фішингові посилання з метою отримання доступу до банківських рахунків. Важливо не переходити за жодним із цих посилань, отриманих через месенджери, а також ніколи не ділитися своїм CVV-кодом, паролями з SMS та даними картки.

Про це повідомляє поліція Івано-Франківської області. Попри численні попередження від поліції та банків, українці продовжують ставати жертвами шахраїв в інтернеті.

Недавній інцидент стався в Івано-Франківську, де 29-річна жителька втратила близько 60 тисяч гривень, розмістивши оголошення про продаж дитячого одягу на широко відомій онлайн-платформі. Зловмисники застосували класичну фішингову схему, маскуючи свою пастку під процес "оформлення покупки".

Після того, як оголошення з'явилося в мережі, жінка отримала повідомлення від фальшивого покупця, який висловив бажання придбати товар. Незабаром їй надіслали фішингове посилання, яке, за словами шахрая, нібито мало бути використане для здійснення платежу. Коли вона перейшла за цим посиланням, то завантажила підозрілий додаток, що видавав себе за платіжну платформу.

Наслідки не забарилися, з банківських рахунків потерпілої за лічені хвилини було здійснено кілька транзакцій на загальну суму майже 60 тисяч гривень. Лише після втрати коштів жінка зрозуміла, що стала жертвою шахрайства, і звернулася до поліції.

Слідчі проводять розслідування, аби виявити особу або злочинну групу, яка може мати відношення до аналогічних інцидентів по всій Україні. Поліція звертається до громадян із закликом проявляти обережність, особливо під час онлайн-торгівлі. Вони також рекомендують:

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні активізувалися шахраї, які створюють фейкові чат-боти банків у Telegram, маскуючи їх під офіційні. Вони імітують "блакитну галочку" та виманюють у користувачів конфіденційні дані, тож слід використовувати лише перевірені джерела.

Читайте також