Прикарпатський край поніс втрати, втративши чотирьох героїв: Івана Гайнюка, Михайла Грищука, Лесю Галько та Петра Ковалишина.
На жаль, Івано-Франківська область знову переживає важкі втрати. Загинули Іван Гайнюк і Михайло Грищук з Долинської громади, а також Леся Галько з Тисмениці та Петро Ковалишин з Рогатинщини. Цю сумну інформацію оприлюднили представники місцевої влади в соціальних мережах.
Сьогодні ми отримали трагічну новину про загибель нашого земляка, Героя Івана Гайнюка з Княжолуки, яка залишила глибокий слід у серцях усіх, хто його знав, - зазначає голова Долинської громади Іван Дирів. - Важко уявити, яку безмежну печаль переживають його рідні, близькі та друзі. Їхнє життя, сповнене мрій та сподівань, тепер розділилося на "до" і "після". Ця втрата — це не лише відчуття болю, а й безмежна порожнеча, яка ніколи не буде заповнена.
За словами голови громади, Іван Гайнюк воював снайпером. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу Залізного Донецької області.
Івану Диріву довелося також згадати про трагічну смерть Михайла Грищука.
З глибоким сумом повідомляємо: загинув Михайло Грищук, мешканець нашої громади, воїн, Захисник України, - пише Дирів. - Він віддав своє життя, виконуючи бойове завдання, захищаючи нашу землю, наші домівки, наше майбутнє. Його шлях обірвався на війні, але пам'ять про нього назавжди залишиться серед нас -- у серцях, у молитвах, у вдячності.
У час, коли родини мали б збиратися за різдвяним столом, Україна знову оплакує своїх найкращих. Вічна пам'ять і вічна слава!
Інформацію про трагічну загибель Лесі Галько оприлюднили в Тисменицькій міській раді.
Згідно з даними міської ради, Леся Галько виконувала обов'язки старшого солдата у військовій частині А1349 і проживала в Тисмениці. Її життя обірвалося 28 грудня цього року, а прощання відбулося 31 грудня в рідному містечку Клузів.
Згідно з інформацією, розміщеною на сайті міської ради, Галько Леся Миколаївна з'явилася на світ 28 червня 1975 року в Клузові. У віці 18 років вона присягнула на вірність Україні. У 1995 році Леся стала військовослужбовцем за контрактом. У 2018 році вона брала участь у бойових операціях на Донеччині, отримавши статус учасника бойових дій.
Виховала двох дітей.
Від імені Тисменицької міської ради висловлюємо щирі співчуття родині та друзям. Нехай Господь дарує сили пережити цю важку втрату!
На офіційній сторінці Рогатинської міської ради було опубліковано повідомлення про смерть Петра Ковалишина.
Згідно з інформацією, йому виповнилося 46 років. Він з'явився на світ 23 червня 1979 року в селі Руда. У 1998 році служив у військах Міністерства надзвичайних ситуацій. У шлюбі з дружиною вони виховали двох доньок, а згодом стали щасливими дідусями.
Петра Ковалишина мобілізували 22 березня 2022 року. На війні був монтером колійного відділення. Виконував бойові завдання на Куп'янському, Херсонському та Запорізькому напрямках.
7 червня 2024 року, неподалік Гуляйполя, підрозділ Петра потрапив під обстріл реактивних систем залпового вогню "Град". Внаслідок цього він отримав серйозну черепно-мозкову травму. Після цього Петро потрапив у кому і був шпиталізований до медичних закладів у Запоріжжі, Дніпрі та Київському військовому госпіталі. У Івано-Франківській обласній лікарні йому вдалося встати на ноги, але далі його чекали тривале лікування і реабілітація. У листопаді 2025 року лікарі діагностували у нього онкологічне захворювання. На жаль, 31 грудня він пішов з життя.
У дописі йдеться про те, що батьки, дружина, сестра, дві доньки та двоє онуків залишилися без найулюбленішої людини. В описі зазначається, що він пройшов шлях від села Руда до Гуляйполя, від спокійного життя до війни, від коми до короткого повернення додому.
Поховають Петра Ковалишина 1 січня 2026 року в рідному селі. Вічна пам'ять Герою!