Комплексна підтримка. Як Андрій Романчук, засновник юридичної компанії MORIS, став частиною "Хартії" та які переваги це принесло організації.

Редаторка лабораторії екстремально якісного контенту LIGA.net

Рік тому Андрій Романчук, керуючий партнер та один із засновників юридичної фірми MORIS, яка посідає місце серед п'яти найвпливовіших компаній на юридичному ринку, мобілізувався до 13-ї бригади Національної гвардії України "Хартія". Наразі він відповідає за організаційно-правову діяльність у корпусі, а MORIS стала першою юридичною компанією в Україні, яка надала pro bono юридичну підтримку підрозділу Сил оборони. Проекти від "Хартії" займають половину робочого часу співробітників MORIS.

Як влаштована взаємодія компанії з "Хартією" і чому мобілізація - найкращий спосіб заглибитись у юридичні справи бойового підрозділу - у матеріалі LIGA.net.

Мрія, яка стала реальністю.

Андрію Романчуку 47 років. Ще з часів школи він вирішив, що його покликання — юриспруденція. "Це схоже на рок-н-рол, на любов", — ділиться Романчук, відповідаючи на запитання про вибір професії, і продовжує: "Не можу згадати, ким я мріяв стати в дитинстві. Але з дев'ятого класу я був абсолютно впевнений, що хочу бути юристом. Мені подобалося спілкуватися з людьми, переконувати їх. І я чітко усвідомлював, що прагну стати правником, який захищає, а не звинувачує".

Подорослішавши, Андрій почав втілювати шкільне бажання в життя. Отримав диплом юриста в Прикарпатському університеті рідного Івано-Франківська, а потім - ще один на факультеті міжнародного права і бізнесу у Львівському національному університеті. Паралельно долучався до активізму: ще школярем за радянських часів був у тоді забороненій скаутській організації "Пласт" на Івано-Франківщині, студентом - у "Студентському Братстві".

"Громадська робота здебільшого стосується захисту прав чи інтересів, юриспруденція - це теж про права, тільки на професійному рівні, - пояснює Андрій. - Мене завжди приваблювали проєкти, в яких треба було будувати юридичні стратегії. Це починалося зі студентських страйків та впровадження студентського самоврядування - саме тоді я вперше відчув тонку межу між громадським активізмом та необхідністю дотримуватися законодавства та перебувати в правовому полі".

Після завершення навчання він розпочав кар'єру в адвокатурі, а в 2004 році разом із партнером заснував компанію MORIS в Івано-Франківську. У 2007 році команда переїхала до Києва, і з того часу Романчук оселився в столиці.

Сьогодні MORIS - флагман українського юридичного ринку, компанія повного циклу з фокусом на корпоративному праві й M&A (mergers and acquisitions - злиття і поглинання), а також на вирішенні спорів, кримінальному, податковому, банківському, аграрному праві тощо.

З моменту початку російсько-українського конфлікту у 2014 році компанія активно долучилася до підтримки військових, надаючи допомогу солдатам, ветеранам та благодійним організаціям.

"Все почалося з п'яти пікапів, які ми придбали для одного з франківських підрозділів, що направлявся в зону АТО. Це було ще щось нове і незвичайне, - згадує Романчук. - З часом до нас почали звертатися не лише за фінансовою допомогою, а й за юридичними консультаціями."

Займатися допомогою та підтримкою військових сил.

Вранці 24 лютого 2022 року Романчук разом із колегами прибув до рідного Івано-Франківська, де були заплановані установчі збори Івано-Франківської бізнес-асоціації.

Тоді в Івано-Франківську розробляли стратегію розвитку міста, й MORIS залучили як експерта. Проте виявилося, що на рівні міста немає організації, що об'єднувала б місцевий бізнес. Тож компанія виступила "модераторами" такого процесу.

Робота над створенням бізнес-асоціації тривала вже півроку. Наступну зустріч призначили на день, який українцям запам'ятається назавжди, і це сталося зовсім випадково.

"Я не вірив, що почнеться повномасштабне вторгнення, - зізнається Андрій. - Напередодні в чаті всі учасники установчих зборів проголосували, що ми збираємося 24 лютого о 15:00. Тож я і деякі партнери з фірми рушили у Франківськ. Я заїхав до батьків, вони живуть поблизу аеропорту. І десь о п'ятій ранку, коли по ньому прилетіли перші ракети, зрозумів, що історія серйозна".

Тоді створення бізнес-асоціації відклали. Натомість юристи ініціювали створення волонтерського координаційного центру Save Ukraine Now. Він і досі працює за підтримки локальних бізнесів і громад, забезпечуючи прикарпатські підрозділи на передовій усім необхідним.

"Деякі юристи зібралися в Івано-Франківську, а інші приєдналися до нас з Києва через інтернет. Ми займалися пошуками бронежилетів, шоломів та іншого спорядження для перших батальйонів, які вирушали на передову," - ділиться спогадами Романчук.

У той час існувало безліч міжнародних угод на імпорт спорядження в Україну, зокрема військового та товарів подвійного призначення. Більшість учасників цього процесу не мали достатнього досвіду. Важливо було правильно здійснити всі етапи постачання. Це, в першу чергу, стосувалося регуляцій у кількох країнах, а також вимагало верифікації постачальника, проведення комплаєнс-перевірок (системи заходів і правил, які забезпечують відповідність законодавству - LIGA.net) та оцінки його можливостей для виконання замовлення.

Працювали безперервно, вдень і вночі. Це дало сенс нашому існуванню і допомогло не збитися з шляху, адже кожен розумів, що займається справою, яка має велике значення.

Волонтерська діяльність допомогла зберегти і зміцнити командний дух компанії. Літній сезон 2022 року ознаменував початок відновлення ринку юридичних послуг. Проте команда MORIS продовжувала активно підтримувати військові структури pro bono, поєднуючи волонтерську роботу з бізнес-процесами. Вони надавали допомогу "Азову", десятій окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс", 102 бригаді ТрО, Третій окремій штурмовій бригаді та іншим підрозділам.

"Ми стоїмо на захисті тих, хто оберігає нас", - зазначає Романчук.

З 2022 року юридична компанія MORIS почала брати участь у супроводі особливо складних справ Генерального штабу. Один із найзначніших випадків у її практиці – це справа, пов'язана з спадщиною для колишнього головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. У 2023 році юристи MORIS успішно організували передачу $1 000 000 для ЗСУ, які були заповітом громадянина США українського походження.

Тоді Андрій був переконаний, що разом із командою вони докладають усіх зусиль у своїй цивільній діяльності.

Як Романчук опинився в "Хартії"

Втім, на третій рік повномасштабної війни Андрій Романчук усвідомив: попри тісний контакт із підрозділами, щоб розуміти всі процеси зсередини, йому потрібно повноцінно бути у війську.

"Я спостерігав за викликами, з якими стикаються юристи в бойових бригадах. Це було надзвичайно сумно, - ділиться Андрій. - Кількість юристів у бойових підрозділах явно недостатня, і у них просто не вистачає часу, щоб супроводжувати всі процеси, готуватися та брати участь у судових засіданнях. Юридична робота в бойовій бригаді охоплює багато аспектів - від укладання угод до участі в судах і надання консультацій щодо міжнародного гуманітарного права. Якщо ти справді серйозно підходиш до цієї роботи, а не намагаєшся перекласти її на інші служби, то стає зрозуміло, що є над чим працювати. Тому я усвідомив, що потрібно зануритися в цю сферу, щоб зрозуміти, як ці структури функціонують і яка допомога їм потрібна. І в результаті я зрозумів, що потрібно мобілізуватися. Долучитися до якоїсь бригади і забезпечити їй юридичний супровід через нашу компанію."

П'ятого вересня 2024-го на заході до Дня благодійності Андрій познайомився з Всеволодом Кожемяко, харківським підприємцем і співзасновником добровольчого підрозділу "Хартія", з якого врешті виросла 13 бригада НГУ. Тоді Романчук знав лише, що це прогресивний підрозділ, який швидко розвивається.

Кожемяко невідкладно запросив його до "Хартії", щоб він міг ознайомитися з усіма аспектами роботи компанії, перш ніж прийняти остаточне рішення. За кілька днів Андрій вирушив до Харкова. І вже через два тижні розпочав процес передачі своїх обов'язків у компанії.

"Я був вражений кількістю роботи, що ведеться, - згадує він. - 'Хартія' - це справжня екосистема: тут і бригада, і громадська організація, і благодійний фонд. Це проєкти, пов'язані з інтелектуальними правами, адже підрозділ організовує безліч публічних заходів, займається закупівлями та перевіркою контрагентів... Я усвідомив, що це саме те, що мені потрібно за масштабом та обсягом. Після розмови та знайомства з тодішнім командиром бригади (тепер - командир корпусу 'Хартія'. - LIGA.net) полковником Ігорем Оболєнським, я прийняв рішення мобілізуватися в 'Хартію'. Його широкий погляд і розуміння процесів переконали мене, що ми дійсно створюємо нову українську армію."

26 листопада 2024 року Романчук офіційно став частиною бригади, паралельно готуючи свою родину до цього кроку.

"Коли я сказав родичам, що мобілізуюся, дуже розхвилювалися всі - діти, дружина, мама, сестра, - згадує Андрій. - Проте коли емоції вщухли, вони сказали, що і так розуміли, що я врешті мобілізуюся. Мабуть, підсвідомо були готові до цього".

Вже на початку своєї служби Андрія охрестили на честь його підрозділу - Морісом. Коли настав момент вибору позивного, він зрозумів, що це буде ідеальне рішення.

Новий солдат Моріс - "за своєю суттю західняк, а за переконаннями - прихильник великої держави Україна" - швидко знайшов любов до міста-форпосту на сході, куди йому випало переїхати, аби бути ближче до зони відповідальності своєї бригади.

"Я закохався в Харків," - зізнається він. - "Люди, які залишилися тут, дуже щирі та відверті. Це зовсім інший патріотизм, ніж той, що можна спостерігати в Галичині, на Франківщині. Насправді, те, через що Галичина пройшла у 1940-1950-х роках, зараз переживає Харківщина. Мене вразила фраза, яку я почув від командира корпусу "Хартії": "Сто років тому ми воювали під Збручем або Львовом, а тепер - під Харковом, тобто ми рухаємося вперед." Тому я відчуваю величезну приязнь до Харкова, незважаючи на постійні тривоги."

50% робочого часу - "Декларації"

У компанії отримали підтримку від керівного партнера для ухвалення рішення. Відразу ж розпочали налагодження співпраці з "Хартією". Навесні 2025 року на основі бригади був сформований корпус НГУ, що призвело до суттєвого збільшення обсягу завдань, і юристам також довелося врахувати ці зміни.

Перед створенням корпусу командир запитав мене: "Скільки юристів знадобиться?" З огляду на штат, я відповів: "Мені байдуже, пане командире", - згадує Романчук. - Якщо ми прагнемо організувати роботу на високому рівні, то MORIS не просто займатиметься волонтерством у вільний час, а працюватиме так, як із найкращим клієнтом. Юристів розподілять за напрямками та практиками, і вони будуть супроводжувати всі процеси.

Андрій порівнює корпус із великою холдинговою компанією на 15 000 працівників, яка зазвичай має 100-120 юристів у штаті. У корпусі ж чисельність військовослужбовців у рази більша. Здавалося б, на таку кількість треба цілий батальйон юристів, але у штаті їх було... троє.

Коли обсяг завдань став настільки значним, що впоратися з ним у форматі волонтерства стало важко, ми організували роботу як бізнес-процес, - розповідає старший партнер компанії MORIS Мар'ян Мартинюк. - Відтепер ми вважаємо "Хартію" одним з наших ключових клієнтів.

У 2024-му, кажуть у компанії, юридичний супровід "Хартії" займав 40% робочого часу юристів, цьогоріч - половину. Частина колективу зайнята завданнями від "Хартії" full time.

"Ми просто почали працювати більше, - зазначає Романчук. - Незважаючи на війну, юридичний ринок продовжує функціонувати, і існує велика кількість завдань у цьому напрямку. Ключовим є збереження клієнтів, з якими компанія співпрацює протягом багатьох років. Тому наші юристи часто виходять за межі звичного робочого графіка і працюють у вихідні, дотримуючись головного принципу: або ти в армії, або ти служиш армії. Також ми змогли сформувати команду юристів у відділі юридичного забезпечення корпусу "Хартія", яка ефективно розподіляє завдання та організовує робочі процеси."

MORIS сприяє створенню юридичної інфраструктури та оптимізації процесів у складі корпусу та його бригад. Юридична команда займається регуляторними питаннями: проводить аналіз, готує документи та систематизує інформацію. Вони виконують значний обсяг роботи з укладання договорів для корпусу та благодійного фонду "Хартії". Також забезпечують супровід закупівель та здійснюють перевірку контрагентів. Крім того, MORIS надає підтримку родинам військовослужбовців у складних ситуаціях, наприклад, коли військовий пропав безвісти. Юристи компанії представляють інтереси бригад корпусу в судових інстанціях.

Відмінність між цивільною сферою і військовою полягає в тому, що в армії, окрім загальноприйнятих законів, існує ще й спеціалізоване законодавство та різноманітні нормативні акти. "Маємо безліч постанов, наказів і статутів... Процеси регламентовані досить жорстко," - зазначає Андрій. "У наших бригадах налічується понад 150 судових справ. На жаль, кілька штатних юристів не в змозі впоратися з таким навантаженням самостійно. Тоді як юридична фірма, що працює в комфортних умовах київського офісу, отримавши доступ до документів, здатна ефективно вирішити цю проблему."

Партнерство з досвідченими юристами також дає військовим раніше недоступні інструменти впливу, наприклад, на недобросовісних контрагентів.

"У нас є кілька постачальників, які не дотрималися своїх зобов'язань, - розповідає Андрій. - Ми застосовуємо до них суворі заходи, щоб інші не наважувалися повторити їхні помилки. Арештовуємо їхні рахунки, стягуємо борги, обмежуємо виїзд за кордон та розпочинаємо кримінальні справи. Як кажуть у юридичному середовищі, ми їх 'доганяємо'. Не можна дозволяти, щоб армія залишалася без фінансування."

Крім того, компанія продовжує підтримувати "Хартію", фінансуючи окремі культурно-мистецькі та соціальні проєкти.

Готові до реформування війська

"Ця розповідь насправді стосується цінностей," - зазначає старший партнер MORIS Мар'ян Мартинюк, звучачи як людина, яка відчуває дискомфорт від поєднання тривіальності та піднесеності.

"Бо ти просто розумієш, що твоя країна інакше не виживе. То хіба ти не будеш цього робити? - пояснює він. - Зрештою, йдеться про наш бізнес, про наші гроші. І ми так собі вирішили".

Витрати на оплату праці юристів, які беруть участь у супроводі "Хартії", в організації розглядаються як інвестиція. Насправді компанія взяла на себе свідоме рішення зменшити прибутки, інвестуючи кошти та час своїх співробітників у захист країни.

"Ми могли б зайняти цих фахівців іншою роботою чи й скоротити, - каже Мартинюк. - Дякувати Богу, ми спроможні заробити на оплату наших витрат. Причому на такому рівні, щоб залишатися конкурентоспроможними".

Розповсюдження консалтингових послуг на ринку, де репутація військового помічника не є вирішальним фактором, не приносить успіху. Проте завдяки новій місії, компанія змогла зберегти великий колектив і продовжує розвивати свої практики та експертизу в галузі військового права.

Глибока інтеграція в оборонний сектор також дозволяє MORIS систематизувати знання про недоліки, прогалини й суперечності в нормативній базі, яка регулює діяльність війська. Сили оборони потребують реформування, каже Романчук, щоб зупинити ворога і не допустити повторення війни в майбутньому. Якщо у держави буде запит, його компанія готова запропонувати свою експертизу, щоб зробити українське військо сильнішим.

"Ми прийняли рішення зафіксувати всі труднощі, які ускладнюють діяльність армії та проведення бойових операцій, - розповідає Андрій. - На жаль, вся нормативна база, що залишилася з радянських часів, в умовах незалежної України просто накопичувалася в мирний час, без адаптації до сучасних вимог. Тому у нас попереду чимало роботи."

Які дії можуть вжити інші підприємства?

Багато українських компаній вже змінили чи змінюють свою корпоративну культуру під вимоги воєнного часу: проводять хвилину мовчання о дев'ятій ранку, створюють програми турботи для мобілізованих співробітників, ветеранів та родин загиблих, фінансово підтримують підрозділи.

У MORIS впевнені: на четвертому році екзистенційної війни цього не вистачає. Бізнес може зробити більше. Він має можливість стати складовою національного опору.

У компанії акцентують увагу на багатовимірній залученості в оборонні справи. Перший аспект – це професійний: надання юридичних консультацій та супровід військових формувань. Другий – це фінансова допомога. Третій – активна участь у службі та мобілізаційні заходи.

Андрій Романчук роз'яснює, що концепція MORIS полягає в тому, що у війні важливо брати участь не лише фінансово. "Якщо ти досягнув успіхів у бізнесі завдяки своїм знанням та досвіду, чому б не застосувати ці ж навички у військовій сфері? Особиста участь у конфлікті є надзвичайно важливою", - підкреслює він.

Андрій переконаний, що співпраця між "Хартією" та MORIS має потенціал для наслідування і розширення. Він зазначає, що в Україні налічується більше ста високопрофесійних юридичних фірм. Перші двадцять з рейтингу могли б забезпечити підтримку для великих проектів, тоді як інші компанії могли б зайнятися меншими командами.

"Не варто казати: 'Я вирішив у п'ятницю присвятити півдня соціальному супроводу родини військового...' На четвертому році повномасштабної війни це вже звучить, як пісок на зубах, - зауважує Романчук. - Просто зосередьтеся на якісному супроводі підрозділів. І тоді на фронті в певному секторі стане легше виконувати завдання, покращиться постачання озброєння, зменшиться ризик натрапити на недобросовісних постачальників... Це значно полегшить роботу."

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Від мобілізації Андрія минув вже рік, який для нього промайнув неймовірно швидко. Як зазначає Романчук, він анітрохи не шкодує про своє рішення. Під час служби в армії юрист отримав безцінний досвід та зустрів людей, з якими навряд чи мав би можливість познайомитися і стати друзями у звичайному житті.

"У певний період життя – мені зараз 47 років – важко знайти нових друзів та отримати нові виклики. Людина зазвичай замкнена у своїй комфортній зоні, де працює стара система, – ділиться думками Романчук. – Проте тут я здобув безліч нових знань, які неможливо отримати інакше, як занурившись у цю атмосферу. Також я зустрів багато нових людей, і моє коло спілкування значно розширилося. Цей постійний енергетичний потік мені дуже до вподоби і надихає".

Наразі Андрій не будує планів на цивільне життя. Й не виключає, що залишиться у війську і після війни:

Я висловлюю свою вдячність бізнес-партнерам, адже цього року я не займався бізнесом і вони надали мені можливість відійти від цих справ. Адже неможливо частково бути в бізнесі, а частково - в армії. Я завжди прагну віддаватися справам повністю. Не можу з певністю сказати, чи повернуся до бізнесу, оскільки все залежатиме від того, як розвиватиметься ситуація в країні. Створення нового українського війська для нас є питанням розвитку, виживання, економіки та добробуту людей. Я переконаний, що після закінчення війни команда "Хартії", яка займається формуванням нової української армії, залишиться, і я готовий продовжувати співпрацю з нею.