Державні та комунальні споруди, які наразі не використовуються, перебудовують у житло для внутрішньо переміщених осіб | УНН

Міністерство розвитку разом з організацією Habitat for Humanity мають намір перетворити занедбані будівлі на житло для внутрішньо переміщених осіб. Проте експерти-юристи та НАЗК застерігають про можливі ризики, пов'язані з непрозорим процесом відбору об'єктів та можливими юридичними суперечностями.

Ініціатива Міністерства розвитку в партнерстві з Habitat for Humanity реалізується відповідно до закону №4080-IX та постанов Кабінету Міністрів. Проте юристи та НАЗК застерігають про можливі ризики, пов'язані з непрозорим процесом відбору об'єктів, а також про юридичні колізії, що стосуються "безхазяйного" майна та відумерлої спадщини. Журналісти УНН детально дослідили переваги та можливі підводні камені цього рішення.

Цю ініціативу впроваджуватиме Міністерство розвитку громад та територій у партнерстві з міжнародною неприбутковою організацією Habitat for Humanity. Ця організація, що працює у понад 70 країнах, спеціалізується на забезпеченні людей доступним і безпечним житлом. В Європейському регіоні вона зосереджує свої зусилля на відновленні житлових об'єктів, підтримці внутрішньо переміщених осіб, а також розвитку соціального та муніципального житлового фонду.

Юридичні основи для втілення цього проєкту були закладені Законом України №4080-IX, який встановлює нові механізми для забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом.

А також підзаконні акти Кабінету Міністрів уточнили:

У рамках проєкту для розміщення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) аналізують кілька категорій об'єктів: покинуті житлові приміщення, що належать місцевим громадам, порожні гуртожитки та адміністративні будівлі, які в даний момент не функціонують.

Проєкт має два пов'язані між собою напрями.

Першим етапом є проведення інвентаризації та технічного відбору вільних або тривалий час не використовуваних об'єктів, зокрема державної та комунальної нерухомості, що має потенціал для переобладнання в доступне чи соціальне житло.

Другим аспектом є правове оформлення майна, яке має потенціал для поповнення житлового фонду. Це стосується, зокрема, квартир, що залишилися без спадкоємців (так званої відумерлої спадщини), а також безхазяйної нерухомості. Після завершення процесу оформлення, таке майно планують зареєструвати в обліковій системі та передати під управління місцевим громадам.

На початковому етапі було визначено проведення пілотного проекту в трьох регіонах: Київській, Івано-Франківській та Полтавській областях. В даний момент триває процес відбору 60-70 об'єктів, з яких планується обрати 10-15 для розробки детальних інвестиційних пропозицій. Це рішення буде прийнято на тих об'єктах, де реконструкція має технічне та економічне обґрунтування.

На території Полтавщини вже було виявлено 13 об'єктів, а також одну квартиру в житловому будинку, які можуть стати місцем проживання для переселенців після проведення ремонту, переобладнання та підключення необхідних комунікацій.

Паралельно формуватимуть базу даних із географічними координатами для сумісності з державною житловою ІАС, запуск якої прив'язали до жовтня 2026 року.

На початковому етапі місцеві органи влади займуться виявленням та ідентифікацією нерухомості, що відповідатиме вимогам законодавства та технічним стандартам для реалізації проєкту.

На другому етапі необхідно встановити категорію цих будівель. Це важливо, оскільки від цього залежатиме, яким чином буде оформлятися передача майна для реалізації пілотного проекту відповідно до чинного Цивільного кодексу.

Отже, питання, що стосуються державної та комунальної власності, будуть вирішуватися завдяки координаційним комісіям. Якщо ж мова йде про квартиру або будинок, що не мають спадкоємців, остаточне рішення щодо майна прийматиме суд, який визначить, чи є воно відумерлою спадщиною. Після цього майно буде передано на баланс місцевої громади, яка отримує право управляти ним.

Щоб оформити безхазяйне майно, спочатку необхідно зареєструвати його, подавши відповідне оголошення в ЗМІ. Лише після того, як пройдет рік з моменту публікації, суд має право прийняти рішення про передачу цього майна у власність громади.

На третьому етапі відбудеться засідання координаційної комісії, де буде визначено порядок та строки проведення обстеження майна. Цим процесом займатиметься спеціальна комісія, яка здійснить виїзд на місце, зробить фотографії будинку, гуртожитку або квартири, складе відповідний акт і підготує свій висновок.

На п’ятому етапі координаційна комісія проаналізує ці документи. Як наслідок, можливе житло для внутрішньо переміщених осіб буде додано до ІАС.

У цьому контексті будівлі можуть бути класифіковані як придатні для життя, або ж потребувати реконструкції. У разі необхідності ремонту, слід розробити проект, визначити кошторис, придбати всі потрібні матеріали та виконати ремонтні роботи.

Для внутрішньо переміщених осіб в Україні можна використовувати вже наявну модель, яка успішно застосовується в аналогічних випадках. Цей процес починається з подачі заявок, після чого спеціальна комісія їх аналізує, визначає пріоритети та приймає рішення, яке може бути як позитивним, так і негативним. Після ухвалення рішення з переселенцями укладаються договори на користування чи оренду, що дозволяє їм займати житло.

Віцепрем'єр-міністр України з питань відновлення, Олексій Кулеба, який також очолює міністерство розвитку громад і територій, прокоментував ситуацію, що викликала широкий резонанс. У своєму офіційному Telegram-каналі він опублікував наступне:

Наша концепція є зрозумілою: якщо в громаді існує державна або комунальна будівля, що не використовується, її слід перепрофілювати для служіння людям.

Він підкреслив, що мова йде лише про нежилі будівлі, які роками залишаються без використання. Кулеба також зазначив, що ця ініціатива не поширюється на приватні житлові приміщення, і що жодних рішень щодо їх вилучення або втручання у приватну власність не буде і не може бути.

У ефірі суспільного мовника народний депутат Павло Фролов роз'яснив українцям ситуацію щодо житла для внутрішньо переміщених осіб.

Він зазначив, що згідно з оцінками не лише українського уряду, а також Світового банку, Європейської комісії та ООН, близько 6 мільйонів громадян України опинилися без даху над головою, частково або повністю втративши свої домівки. Це становить приблизно 2,5 мільйона домогосподарств.

Нова ініціатива Мінрозвитку - спроба вирішити проблему системно.

Верховна Рада ухвалила закон, ініційований нашою комісією, який передбачає створення реєстру потенційного житла для внутрішньо переміщених осіб. Цей реєстр буде представлений у формі мапи, на якій будуть відображені фотографії об'єктів, а також інформація про можливу кількість розміщуваних осіб. Крім того, у ньому міститиметься дані про обсяги необхідних інвестицій для приведення цієї нерухомості у відповідний стан для проживання.

Він також зазначив, що в цій справі братимуть участь два типи комісій: обласні та районні. До складу цих комісій увійдуть представники громадськості, зокрема організації, що займаються волонтерством, а також ради внутрішньо переміщених осіб, сформовані самими переселенцями.

Крім того, діяльність у цій галузі почалась зовсім нещодавно. На сьогоднішній день вже близько трьох тисяч об'єктів пройшли процес інвентаризації.

Проте, як зазначає Фролов, існує серйозна проблема: значна частина державного, комунального та "безгосподарного" житла не відповідає вимогам для комфортного проживання. Державі було б набагато корисніше зводити нове житло за сучасними стандартами на невикористовуваних земельних ділянках. Однак громади не спішать їх виділяти.

Незважаючи на заяви чиновників відповідного міністерства про те, що ризики в новому проєкті є незначними, юристи вказують на кілька суперечливих аспектів.

Перше питання стосується прав власників та спадкоємців. Квартири, які переходять у власність громади як відумерла спадщина, не вважаються остаточно конфіскованими. Громада має обов'язок задовольняти вимоги кредиторів покійного, а спадкоємець, який з'явиться пізніше, може вимагати повернення майна або ж компенсацію, якщо воно було продане. Відтак, юристи рекомендують оформлювати розміщення внутрішньо переміщених осіб у таких квартирах як тимчасове користування або оренду, враховуючи ризик можливого повернення.

Також існують ризики маніпуляцій під час формування переліків об'єктів.

Головною проблемою списків майна є непрозорість процесу відбору об'єктів, що відкриває можливості для зловживань. Відсутність доступних документів та належних обґрунтувань посилює ризики незаконного перерозподілу майна і ускладнює процес контролю.

Також, у Національному агентстві з питань запобігання корупції зауважують на існуванні корупціогенних ризиків у проекті порядку подання заяв внутрішньо переміщених осіб. Серед цих ризиків - непрозорість процесу, відсутність пріоритетності, суб'єктивність ухвалення рішень, а також юридична невизначеність щодо процедури подання заяв і осіб, які приймають рішення. Агентство підкреслює необхідність чітких адміністративних регламентів та формалізованих критеріїв для запобігання цим ризикам.

Уряд спростив процес надання житла внутрішньо переміщеним особам. Тепер організації, що забезпечують прихисток ВПО, мають можливість орендувати державні та комунальні об'єкти на вигідніших умовах.