Зберігати в пам'яті та висловлювати подяку. У Франківську пройшла відкрита дискусія, присвячена новим підходам до меморіалізації.
У п'ятницю, 19 грудня, у Палаці Потоцьких відбулася публічна розмова на тему: "Оцифровуючи минуле: як формуються нові моделі меморіалізації". Під час зустрічі говорили про цифрові архіви й пам'ятки, віртуальні меморіали та нові форми пам'ятування.
На заході виступили Тарас Галян, головний спеціаліст з формування Національного архівного фонду та діловодства Державного архіву Івано-Франківської області, а також Андрій Стасюк, вчений секретар національного заповідника "Давній Галич". Модератором зустрічі була доцентка кафедри всесвітньої історії КНУВС Лілія Щербін, як зазначає Репортер.
Лілія Щербіна зазначає, що Україна входить до числа країн, які досягли значних успіхів в оцифруванні матеріалів. На грудень 2023 року кількість цифрових версій досягла понад 21 мільйона. Серед європейських держав Україна поступається лише Фінляндії за цим критерієм.
Тарас Галян зазначає, що з 2019 року в Україні активно триває процес оцифрування документів. Наприклад, у Державному архіві Івано-Франківської області вже зберігається більше мільйона цифрових копій архівних матеріалів.
"Цей показник зростає з кожним місяцем, дані накопичуються," - зазначає Тарас.
Одночасно, питання норм оцифрування все ще не має чіткого вирішення з різних причин:
Читайте: Для реставраторів та інших зацікавлених. У Франківську проходить процес оцифровки найстарішої збереженої сакральної пам'ятки (ВІДЕО)
Презентація архівних документів та популяризація культурної спадщини значною мірою визначається способом їх подання.
Усе залежить від контенту і контентмейкера. Якщо це якісно підготовлений матеріал, то, напевно, він знайде свого читача. А якщо щось, створене, на жаль, безкоштовною версією штучного інтелекту, то воно інколи виглядає сумно й плачевно, як це можна побачити в соцмережах, - говорить Андрій. - Сторінки заповідника веде цілий відділ, і люди дійсно стараються.
Тарас Галян каже, що може лише по-доброму позаздрити цьому, адже в Державному архіві Івано-Франківської області такого відділу немає.
Читайте: Дім із пам'яттю. На Косівщині дружина втілила мрію загиблого на війні чоловіка
Лілія Щербін підкреслює, що традиційні пам'ятники поряд із сучасними цифровими меморіалами відіграють важливу роль у вшануванні пам'яті fallen захисників та захисниць. Це сприяє формуванню культури пам’яті, яка для України є досить новим явищем. Після Першої світової війни українці, позбавлені власної державності та під впливом радянської ідеології, не мали можливості створювати свої традиції вшанування. В той же час, європейські країни вже тоді закладали основи стійких практик пам’яті, вдячності та популяризації історії.
Одним із знакових символів пам'яті став мак, який офіційно був впроваджений у Великій Британії ще у 1921 році. Україна ж почала дотримуватись цієї традиції лише у 2014 році.
Навколо цієї теми виникла окрема культура, ритуали та значення. Вони не лише нагадують про минуле, а й сприяють суспільству в організації військових некрополів та виявленню вдячності ветеранам і військовослужбовцям, - зазначає Лілія.
Під час повномасштабного вторгнення в Україні поширилися нові ініціативи пам'яті. Однією з них стала акція "Стіл пам'яті", започаткована Марією Грабар -- дружиною загиблого військового Іллі Грабара. Ідея полягає у символічному бронюванні одного столика в закладах харчування, бібліотеках чи офісах. Столик, сервірований свічкою, соняхами й табличкою, залишається вільним на знак вшанування полеглих героїв, які віддали життя за Україну.
Читайте: У франківських установах створили Стіл пам'яті на честь загиблих захисників.
Нагадаємо, що 2 жовтня у просторі "Петрос" для ветеранів та цивільних відбулася відкрита дискусія щодо створення меморіального комплексу в Івано-Франківську. Учасники обговорили різні способи вшанування пам'яті полеглих військових, а також обговорили потреби їхніх сімей.
