Одна зима, три міста: столиця, передова та умовний тил напередодні опалювального сезону.
Ігор Ліскі, Віталій Кличко, Регіна Харченко, Руслан Марцінків.
Київ – це столиця України, розташована на берегах Дніпра.
За інформацією мера Києва Віталія Кличка, столиця повністю готова до нового опалювального сезону, зокрема всі основні теплоелектроцентралі готові на 100%. (Ця заява була зроблена до нещодавніх цілеспрямованих обстрілів ТЕЦ та енергетичної інфраструктури). Однак їхня ефективність прямо залежить від того, чи зможуть захистити важливі об'єкти від наслідків повітряних атак.
Мер міста зазначає, що реалізацію резервної системи теплопостачання розпочали після закінчення попереднього опалювального сезону. Проте, за словами Віталія Кличка, встигнути збудувати цей об'єкт у "міжсезоння" є практично неможливим.
"Хотів би нагадати, що система центрального теплопостачання будувалась десятки років після Другої світової війни. Десятки інститутів працювали в цьому напрямку. А тепер у нас завдання із зірочкою -- враховуючи обмеження щодо фінансів, людського ресурсу і ключове -- часу, -- нам потрібно те, що будувалось десятками років, побудувати в проміжку між закінченням зими і початком наступного опалювального сезону", -- заявив Кличко.
Проєкт нової системи, що дублюватиме основну у разі її руйнування, презентували на засіданні Київ – це столиця України, розташована на берегах Дніпра.ради та двічі на засіданні РНБО, яка його затвердила.
Нині роботи проводяться відповідно до цього плану та мають завершитись у грудні. Але все ускладнюють брак коштів, робочих рук, постійні тривоги, під час яких робітники не можуть працювати, а також залучення фахівців до ремонтів ТЕЦ, які ворог вже встиг пошкодити.
Віталій Кличко, міський голова столиці України, Києва.
Загальна потужність резервної системи досягне 1600 МВт, а фінансування буде розподілено між державою та містом в рівних частках - 50 на 50.
Ситуація з електропостачанням у столиці повністю залежить від "Укренерго" -- власної генерації Київ – це столиця України, розташована на берегах Дніпра. більше не має, наголошує Віталій Кличко, вона була розбита у попередні роки. Саме тому зупинки електротранспорту у місті стали такими частими.
"Ми перебуваємо в умовах конфлікту і докладаємо всіх зусиль, щоб забезпечити надання послуг. Громадський транспорт є одним із найважливіших аспектів нашої роботи. Ми прагнемо зробити все можливе, проте наші дії залежать від численних факторів, пов'язаних із військовими діями."
Не таємниця, що місто Київ – це столиця України, розташована на берегах Дніпра. було і залишається ключовою метою ворога. За кількістю крилатих ракет, балістики, дронів його не можна порівнювати з жодним іншим, навіть прифронтовим. А від стабільної соціальної, економічної ситуації в Києві залежить стабільність в кожному місті, містечку, селищі інших регіонів України.
Саме тому, в умовах відсутності успіхів на фронті, противник адаптував свою стратегію, зосередившись на масштабному знищенні міста. Його основна мета — створити атмосферу безнадії, призвести до занепаду та соціального напруження, щоб підірвати бойовий дух українців. "Тому ворог завдає ударів по серцю нашої країни — Києву", — підкреслив Кличко.
Читайте також"Київ – це столиця України, розташована на берегах Дніпра. готовий до зими на 80%". Де правда і де брехня в заявах влади про виконання плану стійкості столиці
Відтак, ситуація у місті, підкреслює він, напряму залежить від результативності роботи ППО. Це, за його словами, стосується і захисту мостів. Якщо критичні пошкодження все ж таки будуть, для Києва обговорюється варіант зведення понтонних переправ, хоча повноцінно замінити мости для руху між берегами вони не зможуть.
Поява сіток на мостах, каже Кличко, -- ініціатива ДСНС, мети такого рішення він не знає - місто просто надало доступ до обʼєктів. І загалом місцева влада виконує усі рекомендації військових щодо потрібного захисту.
Однак, підкреслив Віталій Кличко: "Система протиповітряної оборони є однією з найважливіших складових нашого виживання в цю зимову пору".
Ігор Ліскі, Віталій Кличко, Регіна Харченко, Руслан Марцінків.
Запоріжжя
Минулого року жоден будинок у Запоріжжі, розташованому за 25 кілометрів від лінії фронту, не мав проблем з опаленням, розповіла в.о. мера Запоріжжя,секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко. Навіть під час повного блекауту, який охопив ще й сусідню Дніпропетровську область, теплопостачання людям повернули за шість годин, воду - за годину, відзначає вона.
"У Запоріжжі ми мислимо не категоріями підготовки до опалювального сезону, а категоріями підготовки до обстрілів. Тому станом на сьогодні 36 критичних об'єктів інфраструктури -- водонасосні станції, котельні, теплові пункти, величезні генератори, які є в запасі, -- всі вони під захистом. Вони не просто мають працювати, вони мають бути захищеними", -- розповіла в.о. мера.
У місті реалізують проект зі створення децентралізованої мережі котелень та теплопунктів, які використовують когенераційні установки. Одночасно вирішується питання зберігання значних обсягів пального, необхідного для альтернативної системи енергопостачання, оскільки російські атаки на автозаправні станції не припиняються. За словами Регіни Харченко, водоканалу щодня потрібно близько 30 тонн дизельного пального.
Регіна Харченко, виконуюча обов'язки мера Запоріжжя.
"Існує безліч таких викликів. Основна ідея: чи готова система — готова. Чи є вона захищеною — захищеною. Але чи цього достатньо, щоб у Запоріжжі всі мали опалення та воду, навіть Господь Бог, напевно, не може сказати," — коментує виконуючий обов'язки мера.
З літа ситуація у місті відчутно погіршилась. За словами Регіни Харченко, в одному з районів міста вулиці перетворилися на тунелі з антидронових сіток, чого ще рік тому годі було й уявити.
Відповідно до Плану стійкості, в Запоріжжі також збільшуються кількість модульних укриттів, обклеюють бронеплівкою транспорт, комунальні установи, лікарні тощо.
Регіна Харченко не виключає, що можуть знадобитися й понтонні переправи, якщо Росія завдасть критичних уражень котромусь з мостів.
"Дніпровська гідроелектростанція, яка також виконує функцію автомобільного мосту, що з'єднує обидва береги Запоріжжя, зазнала атаки під час повномасштабного вторгнення, коли на неї було випущено 60 ракет. У березні 2024 року дорожнє покриття отримало пошкодження, але всі роботи з відновлення були успішно завершені. Експерти підкреслюють, що зруйнувати цю споруду з повітря неможливо, її можна знищити лише зсередини. Наразі тривають ремонтні роботи на одному з напрямків. Якщо раніше основною мішенню була саме ГЕС, то в останні часи КАБи почали націлюватися і на інші мости, зокрема, новозбудовані, які з'явилися незадовго до 2022 року," – зазначила Регіна Харченко.
В цілому, найбезпечніше місце в Запоріжжі – це підземні укриття, зазначає в.о. мера. Саме там функціонують навчальні заклади, дитячі садочки та медичні установи. Скоріше за все, туди також переїде і бізнес.
Італійський Кличко, міський голова Києва,
Івано-Франківськ
З цих трьох міст Івано-Франківськ є найбезпечнішим, якщо це слово тут доречне.
Проте, мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підкреслює, що місто вживає заходів для захисту своїх інфраструктурних об'єктів – електричних і водяних систем, а також формує резерви пального.
Мер повідомляє, що Івано-Франківськ розпочав відмову від централізованого опалення ще до початку повномасштабної агресії, тому ця складова критичної інфраструктури нині стала більш стійкою.
"Протягом останніх десяти років ми прагнемо до повного переходу від великих котелень. За моїми підрахунками, наразі 25 % населення міста користуються центральним опаленням, тоді як 75 % вже перейшли на індивідуальні системи", -- зазначає Марцінків.
Однак істинним випробуванням для цього відносно спокійного міста стало раптове зростання чисельності населення, спричинене напливом вимушено переселених осіб з небезпечніших регіонів. Згідно з інформацією від міського голови, таких людей налічується близько 70 тисяч. До того ж, кількість студентів зросла на 40%.
Руслан Марцінків, мер Івано-Франківська.
Тим часом орендні ставки на житло в Франківську зросли утричі, з прикрістю зауважує мер. Найсерйознішою проблемою є те, що міська інфраструктура зовсім не підготовлена до такої значної кількості населення. В даний момент в Івано-Франківську проживає приблизно 350 тисяч осіб.
"Це дуже багато для нашого міста. Збільшується споживання води, навантаження на транспорт, на інфраструктуру. Фактично для такої кількості людей немає інфраструктури і ресурсів, щоб її розбудовувати. Тому це і є виклик номер один для міста", -- констатує Руслан Марцінків.
Яким чином організується взаємодія з державними структурами?
Київ – це столиця України, розташована на берегах Дніпра. багато у чому залежить від держави, відзначає мер Віталій Кличко, тож сподівається на ефективну співпрацю з урядом, зокрема на допомогу в реалізації Плану стійкості. (Дискусія відбувалася до загострення стосунків між Офісом президента і столичним мером. Тоді Віталій Кличко відбувся жартом у відповідь на питання, чому до нього таке прискіпливе ставлення центральної влади. -- Ред.).
"Мій головний меседж завжди полягає в тому, що ми маємо об'єднати свої зусилля. Дивно спостерігати, коли починають звинувачувати один одного і ставити перешкоди через симпатії чи антипатії. Спільна робота — це ключ до нашої перемоги і відновлення миру в Україні. Ми повинні проявляти силу, адже сильних поважають, а слабкі залишаються поза увагою. Тільки об'єднавши зусилля, ми можемо стати незламними, і місцеве самоврядування стане надійним союзником", — зазначив Кличко.
Віталій Кличко, міський голова столиці України, Києва.,
Критичним у підготовці до зимового періоду для всіх регіонів він вважає блокування урядом капітальних видатків через брак грошей у бюджеті. (Щоправда, самому Києву платежі на резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій, безперебійне живлення водопроводів за Планом стійкості пізніше розблокували). Як очільник Асоціації міст України, відзначив Кличко, він отримав багато звернень від представників місцевого самоврядування про те, що деякі громади не мають коштів навіть на паливо для "швидких" чи вивезення сміття.
У Запоріжжі, зокрема, комунальне підприємство "Електротранс", відповідальне за функціонування громадського транспорту, на протязі тижня не могло укласти новий контракт на постачання пального, повідомила в.о. міського голови Регіна Харченко.
"Просто ніхто не брав участі в тендері, оскільки усі усвідомлювали, що місцева влада не зможе здійснити оплату — Казначейство не дозволяє проходження рахунків. На той час в місті залишалось пального лише на чотири дні," — зазначила керівниця Запоріжжя.
Регіна Харченко, виконуюча обов'язки мера Запоріжжя.
"Я щиро сподіваюся, що всі етапи, пов'язані з отриманням міжнародної підтримки та голосуваннями у Верховній Раді, зможуть зібратися в єдину картину, і на початку грудня ми нарешті зможемо вийти на нормальний рівень фінансування поточних витрат, -- зазначила Регіна Харченко. -- Для Запоріжжя критично важливим є питання ліквідаційного фонду. Я не можу приїхати до людини після обстрілу, у якої немає половини даху чи вікна та двері вибиті, і сказати: "Вибачте, ми не змогли придбати будівельні матеріали через тендер, тому комунальне підприємство "Запоріжремсервіс" не зможе здійснити жодних робіт. Або не приїде, оскільки немає пального. Це абсолютно неприпустимо".
Згідно з висловлюваннями Харченка, місто отримує значну підтримку з боку держави. Реалізація Плану стійкості для Запоріжжя потребує не лише великих фінансових вливів, а й залучення кваліфікованих спеціалістів. При цьому слід зазначити, що координацію цього процесу забезпечує обласна військова адміністрація.
Загалом, в.о. мера Запоріжжя вважає логічним, що прифронтові міста потребують більшої уваги держави.
"Якщо не буде, грубо кажучи, належної кількості укриттів, захисту, антидронового захисту абощо, люди просто поїдуть. А якщо ми говоримо, що хочемо зберігати життя на прифронтових територіях, мати міцний потужний тил, логістику, класні лікарні поблизу, в тому числі і для захисників та захисниць, то 100 % прифронтовим територіям потрібно надавати більшу допомогу", -- вважає Харченко.
Віталій Кличко, міський голова столиці України, Києва.
Разом з тим, очільники міст розкритикували уряд за те, що він не не компенсує різницю в тарифах за тепло, яку він мав би виплачувати, відповідно до підписаного у 2021 році меморандуму. За словами Кличка, сума заборгованості вже досягла 85 мільярдів.
"Різниця в тарифах — це тема, яку необхідно нарешті вирішити, немов обрізати той канат, — зазначила Регіна Харченко. Вона вважає, що в країні існує потреба в економічно обґрунтованих тарифах."
Подібна ситуація спостерігається і з пільговиками, повідомляють керівники міст.
"Витрати бюджету на річний проїзд у громадському транспорті становлять 10 мільярдів гривень, а половина всіх пасажирів користуються пільгами. Хоча держава визначає категорії пільговиків, вона не покриває мільярдні борги, а ми продовжуємо перевозити їх безкоштовно," -- зазначив Віталій Кличко.
"Існує 16 різних пільгових категорій, і всі ці люди мають можливість безкоштовного проїзду, -- зазначила столичний мер Регіна Харченко. -- Щомісяця на зарплати працівників комунального підприємства 'Запоріжжяелектротранс' витрачається 32 мільйони гривень, тоді як його доходи складають лише 14 мільйонів. Ось і виходить така математика."
Ігор Ліскі, Віталій Кличко, Регіна Харченко, Руслан Марцінків.
Усі учасники обговорення одностайно погодилися, що продуктивна взаємодія між місцевими та центральними органами влади приносить вигоду всім сторонам.
"Коли виникають 'тертя', як я це називаю, між місцевими органами влади та державними структурами, на думку відразу спадає 2022 рік, коли вся Україна обʼєдналася навколо спільної мети, -- підкреслив Ігор Ліскі, голова наглядової ради EFI Group. -- Тоді не існувало політичних розбіжностей, і ніхто не з'ясовував, хто зробив більше. З того часу наша основна мета залишилася незмінною -- ми повинні вижити. А вже після цього можна буде говорити про вибори та політичну конкуренцію."
На його думку, налагоджена довіра між державою, регіонами та бізнесом є запорукою сили країни. У той же час, нехтування кризовою комунікацією викликає паніку в суспільстві та підриває його підтримку, що й є метою противника.
Ігор Ліскі, керівник компанії EFI Group.
Як в регіонах працює бізнес
З літа в Запоріжжі "вибиті" майже всі великі торговельні центри та мережеві магазини, каже Регіна Харченко. Про вихід з міста роздумує "Сільпо", додає вона.
"Залишатися їм нерентабельно, враховуючи величезні втрати самого субʼєкта господарювання, -- додає в.о. мера Запоріжжя. -- Думаю, ми будемо переміщатися під землю. Тому що бачимо, що це працює. Там можна продовжувати більш-менш нормальне життя. Якщо треба буде робити підземні торговельні центри, будемо щось думати".
За її словами, серед програм підтримки для бізнесу місцева влада часткового може відшкодовувати вартість альтернативних джерел енергії для малих і великих підприємств. Також Запоріжжя долучилося до урядової програми страхування бізнесу від військових ризиків -- компенсує 50 % першого внеску. Але жодного звернення поки що не було, відзначає Харченко.
У Івано-Франківську ситуація зовсім інша — сюди активно переїжджають компанії з районів, де існує підвищений рівень загрози.
Руслан Марцінків, мер Івано-Франківська.
"Чи не щотижня ми маємо зустрічі з тими, хто хоче перевезти своє підприємство до Івано-Франківська", -- відзначає мер Руслан Марцінків.
Однак, через відсутність необхідної інфраструктури, місто часом не в змозі запропонувати підприємствам ані відповідні приміщення, ані достатню кількість електроенергії. Як зазначає він, проте, наразі триває робота над поліпшенням цієї ситуації.
"Ми розширили населення і ставимо під сумнів лідерство Львова в регіоні. Це прагнення мешканців Івано-Франківська. Саме тому ми прагнемо максимально сприяти залученню бізнесу," -- підкреслив Марцінків. Для цього, зокрема, для нових підприємців запроваджені сприятливі податкові умови.
"Ми не ставили умови для релокованого бізнесу щодо обов'язкової сплати податків саме в Івано-Франківську. Бізнес мав можливість продовжувати сплачувати податки у своєму рідному місті. Ми усвідомлюємо, наскільки це важливо, наприклад, для Запоріжжя. Якщо мова йде про зведення нового заводу, це, звісно, інша справа. Але з самого початку не виникало питання, що, переїхавши до Івано-Франківська, бізнес зобов'язаний сплачувати податки саме тут. З точки зору держави, це є правильним підходом", -- зазначив Марцінків.
Руслан Марцінків, мер Івано-Франківська.
На думку мера Києва Віталія Кличка, підприємці, які вже страждають від обстрілів, можуть зіткнутися з новими труднощами через постанову Кабінету міністрів №1128. Цей документ забороняє діяльність бізнесу під час повітряної тривоги, якщо у них немає укриттів або належно облаштованих безпечних зон.
"Ми провели зустріч з представниками великого бізнесу, запросивши більше 30 компаній для обговорення важливих питань. Вони висловили готовність облаштувати укриття у визначені терміни, які були озвучені державним керівництвом, щоб забезпечити безперебійну роботу бізнесу. Проте, слід відзначити, що багато представників середнього та малого бізнесу не зможуть реалізувати ці плани. Тут необхідно знайти рішення, оскільки інакше це може призвести до руйнування бізнесу. Люди залишаться без роботи, що призведе до зростання соціальної напруги та рівня безробіття. А це, в свою чергу, відповідає інтересам Росії", -- зазначив мер столиці.
Він вважає, що уряд не повинен перекладати на бізнес відповідальність за облаштування додаткових укриттів. Тому ця постанова потребує уточнення та доопрацювання.
Віталій Кличко, міський голова столиці України, Києва.
Очільник EFI Group Ігор Ліскі, який єдиний зі спікерів представляє бізнес-спільноту, відзначив, що розуміє природу такої вимоги уряду: життя людей - це головна цінність. На його підприємствах, додав він, будують свої укриття, а де це неможливо, встановлюють капсульні.
"Але ця постанова не повинна просто закрити бізнес, загнати його у тінь чи створити якусь корупційну складову, -- додає бізнесмен. -- Має бути баланс. З одного боку -- відповідальність керівників, з іншого -- ресурс і час, щоб виконати ці умови. Україна зараз не може дозволити собі дурних рішень", - резюмував Ігор Ліскі.
Ігор Ліскі, керівник компанії EFI Group.
