Нові тривожні новини зі світу спортивної гімнастики: команда зазнала втрати важливого спортсмена та тренера - Спорт
У тексті йдеться про Радомира Стельмаха, який вирішив обміняти український паспорт на німецький. Також згадується тренер В'ячеслав Лаврухін, чия кар'єра стартувала в Білорусі.
Старший тренер збірної України В'ячеслав Лаврухін зізнався, що мав пропозиції від Єгипту, В'єтнаму та Китаю, але зробив свій вибір на користь Білорусі, бо не вважає цю країну ворожою. Крім того, він назвав двох осіб в українській гімнастиці, через яких вирішив покинути команду: олімпійського чемпіона Олега Верняєва і тренера Геннадія Сартинського.
Це просто безглуздо. Люди, які залишають Україну, завжди намагаються знайти винних. Як Верняєв міг образити когось? Що такого зробив Сартинський? Лише те, що працював для команди, тоді як Лаврухін, протягом останніх дев'яти місяців, лише бавився і отримував зарплату без жодної роботи?! Він був фаворитом президента Федерації спортивної гімнастики України Стелли Захарової. Саме вона призначила Лаврухіна старшим тренером і завжди підтримувала його в усіх суперечках, -- зазначив Геннадій Сартинський, коментуючи ситуацію. -- Лаврухін отримав квартиру в Києві за підготовку Ігоря Радивилова. Його президентська стипендія становила майже 14 тисяч гривень щомісяця. А тепер він зрадив Україну і, можна сказати, підвів Захарову.
За словами тренера, В'ячеслав Лаврухін висловлював проросійські настрої. "Його син, невістка та онук проживають у Донецьку, -- зазначає Геннадій Сартинський. -- Відомо, що син підтримував "ДНР". Сам Лаврухін не раз відвідував окуповані території, а на міжнародних змаганнях спілкувався з росіянами, не вважаючи їх агресорами".
Щодо Радомира Стельмаха, то цей гімнаст переїхав до Німеччини після початку повномасштабного вторгнення і наразі тренується в Котбусі. У 2024 році він здобув титул чемпіона Європи, входячи до складу збірної України. Цікаво, що наприкінці грудня 2025 року уродженець Запоріжжя потрапив до кадрового реєстру збірної Німеччини під статусом "перспективного атлета". Однак президентка Федерації спортивної гімнастики України Стелла Захарова спростувала інформацію про його перехід до німецької команди, зазначивши, що мова йшла не про зміну спортивного громадянства, а про можливість виступати за кордоном як місцевий атлет. На початку січня Міністерство молоді та спорту України також затвердило склад національної збірної на 2026 рік, до якого увійшов і 20-річний Стельмах.
"Ми намагалися втримати цього спортсмена, -- каже Геннадій Сартинський. -- Я з ним розмовляв, перемовини вели Ірина Дерюгіна та Стелла Захарова. Але було зрозуміло на 99 відсотків, що Радомир змінить збірну. Інакше він би не подавав документів на німецький паспорт. Загалом, коли спортсмен переїжджає в іншу країну, добра з цього не буде. За кордоном йому створюють казкові умови, він звикає до менталітету, до тамтешнього стилю життя. А ще читає новини про небезпеку в рідному Запоріжжі й врешті обирає комфортніший варіант зі зміною громадянства. Щоправда, не всі спортсмени на таке наважуються. От Верняєву пропонували громадянство Росії, Німеччини, та він відмовився".
Варто зазначити, що Радомир Стельмах став другим українським гімнастом, який змінив своє спортивне громадянство за останні два роки. Раніше цю ж процедуру пройшов бронзовий медаліст Олімпіади-2024 Ілля Ковтун, який з липня 2025 року представляє Хорватію. На фоні таких втрат дворазовий чемпіон НБА Станіслав Медведенко висловив думку про необхідність зменшення фінансування спорту вищих досягнень, щоб перенаправити більше коштів на розвиток дитячо-юнацького спорту.
Україна щорічно інвестує понад 5 мільярдів гривень у спорт вищих досягнень, тоді як на розвиток масового спорту виділяється майже у вісім разів менше, зазначає Медведенко. Крім того, фінансування дорослих олімпійців здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, які пропонують їм премії та стипендії. Як наслідок, багато спортсменів, навіть здобувши медалі, повертаються з-за кордону, незважаючи на значні вкладення держави в їх підготовку. Водночас діти стикаються з труднощами у доступі до спорту через недостатню інфраструктуру та брак фінансування. Тому варто переорієнтувати кошти, які отримують деякі дорослі спортсмени (іноді малоефективні), на розвиток молодіжного спорту, щоб зберегти молодь в Україні та забезпечити її здоров'я.