У Прикарпатському регіоні 300 військовослужбовців взяли участь у програмі репродуктології, з яких 85 вже стали або незабаром стануть батьками.

Більш ніж 80 дітей на Івано-Франківщині вже з'явилися на світ або незабаром з'являться в родинах військових, які скористалися програмою репродуктології Прикарпатського центру репродукції людини. Ця медична ініціатива надає можливість українським військовослужбовцям безкоштовно зберігати свої репродуктивні клітини.

Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з родиною полеглого Ярослава Гавришка з Івано-Франківщини, який загинув за чотири дні до того, як його дружина дізналася про вагітність. Подружжя встигло скористатися програмою репродуктології, пише Суспільне.

Маленькому Мирославчику Гавришку виповнилося три місяці. У компанії мами Оксани хлопчик з цікавістю розглядає портрет свого тата — Ярослава Гавришка. Цей військовий герой загинув на Донеччині 15 грудня 2024 року, так і не дізнавшись, що незабаром стане батьком.

Нарешті ми отримали наше щастя, яке чоловік чекав так довго. Він з нетерпінням чекав на ті дві смужки. Проте не дочекався навіть чотирьох днів, – ділиться Оксана Гавришко.

Згідно з інформацією, наданою матір'ю Оксани Марії Антошків, її донька отримала звістку про вагітність 20 грудня.

У той момент я не знала, що важливіше: горе втрати зятя, який був для мене, як рідний син, чи щаслива новина про те, що моя єдина донечка чекає дитину, і я незабаром стану бабусею. Тато Ярослав загинув за мир, і ми вирішили поєднати ці два слова, тому наш малюк отримав ім’я Мирославчик. Це наше маленьке щастя, – говорить Марія Антошків.

Ярослав Гавришко, 35 років, походить з Богородчанської громади. Він одружився і оселився в селі Скоморохи на Тернопільщині. Коли Ярослав вирушив на фронт, подружжя вирішило скористатися програмою репродуктології, яка надає можливість безкоштовно зберігати репродуктивні клітини, розповідає Марія Антошків.

Нам сказали, що такий варіант можливий, і ми розповіли Славіку телефоном. Коли він приїхав у відпустку, то вони поїхали до лікарні, й там їм пояснили, що і як, -- говорить Марія Антошків.

Ігор Головчак, виконуючий обов'язки керівника Прикарпатського центру репродукції людини, повідомляє, що дана ініціатива була реалізована в перші дні повномасштабної війни. Згідно з цією програмою, українські військовослужбовці мають можливість безкоштовно зберігати та передавати свої репродуктивні клітини.

Це не було заплановано ані в бюджеті, ані в інших статтях витрат, але ми змогли реалізувати це власними силами. Варто зазначити, що вже в перший тиждень більшість клінік по всій країні підтримала цю ініціативу. Кожен з нас відчував мотивацію і відповідальність взяти участь у цій справі, щоб допомогти воїнам, які вирушають на фронт, — пояснює Ігор Головчак.

Читайте також: Портрети з сумними очима. Художниця з Франківська Соломія Дзюба уже три роки малює загиблих захисників

На сьогоднішній день безкоштовний забір, кріоконсервацію та зберігання репродуктивних клітин для військовослужбовців покриваються за рахунок державного бюджету через 71 пакет медичних послуг Національної служби здоров'я України. Протягом останніх чотирьох років у Прикарпатті скористалися цією програмою приблизно триста військових, повідомляє Ігор Головчак. З них 85 вже стали батьками або очікують на народження дітей.

Ця процедура має на меті підтримати репродуктивну функцію не лише для військовослужбовців, які ризикують своїм життям на фронті, а й для тих пацієнтів, які повертаються з війни, але через фізичні травми чи емоційні стреси стикаються з труднощами в цій сфері. Іншими словами, вони мають певні проблеми, і наша клініка пропонує рішення, що дозволяє уникнути цих труднощів, надаючи парам можливість завагітніти та стати батьками бажаних дітей, -- зазначає Ігор Головчак.

За його інформацією, у Прикарпатському центрі репродукції немає жодної військовослужбовиці, яка скористалася б цією послугою. Лікарка Наталія Литвин, що сприяла народженню маленького Мирослава, зазначає, що наразі Оксана Гавришко є єдиною її пацієнткою, яка стала матір'ю після втрати чоловіка.

Це досить рідкісні ситуації. У мене є дві пацієнтки, чиї чоловіки, на жаль, загинули. Проте ми активно працюємо над тим, щоб вони змогли завагітніти, незважаючи на втрату. Обидві жінки продовжують докладати зусилля та висловлювати бажання стати матерями. Тому ми переживаємо і радості, і смутку, але розуміємо, що ці чоловіки живуть у своїх дітях, і життя триває. Українці продовжують народжуватися, і це приносить нам велику радість, — зазначає Наталія Литвин.