У Івано-Франківській області існує ймовірність, що ціле село опиниться під землею.
У Косові на Івано-Франківщині десятки будинків можуть піти під землю. Гірська річка підмиває береги. Спричиняє масштабні зсуви ґрунту в самому середмісті. Головна причина лиха - відсутність берегоукріплень. Сім років тому ми вже розповідали про цю проблему. Але за цей час питання так і не зрушило з місця. Репортаж з місця подій далі.
Жанна Дутчак, журналистка:
Ми були тут сім років тому, у 2018, ось там ще була криниця, поруч нежитлове приміщення. Зараз це все ось там в проваллі. Знаходитись тут місцеві не радять, тому що зсув може статися будь-якої миті.
Останній великий інцидент стався влітку минулого року. Пані Надія згадує, як усього за кілька годин зникли у глибині п'ятнадцять соток її саду та господарська прибудова. А всього кілька років тому під землю пішли її стайня та сарай.
Сталося це буквально у моменті. Це не було, що воно йшло по пів метра, по метру. Там вся площа буквально за пару годин, шум був, і воно поїхало. І значить земля під хатою рухнула.
Ґрунт на подвір'ї продовжує швидко просідати. Один з кутів старої хати вже завис у повітрі, немов на межі прірви. Інші частини господарства також підпадають під загрозу.
Надія Тихонюк, жителька Косова:
Дивіться, воно повзуть. Воно рухається в напрямку річки. І саме річка все забирає. Ось у чому суть. Воно не залишається на місці. Я переживаю справжнє пекло, адже не можу зрозуміти: тут це сталося за лічені секунди, а там – те саме. Ви розумієте? Бо пішов до низу.
На сусідній вулиці, в свої вісімдесят один рік, Любов Миколівна відчуває постійний страх. Небезпека підкрадається до її дому все ближче.
Любов Пасайлюк, мешканка Косова:
До моєї хати лишилося п'ять метрів чи шість. Я не міряла. Ця яблунька ще стоїть, а та вже пішла.
Щоранку жінка перевіряє, чи не з'явилися на обійсті нові розколини.
Рано встаю і бачу: свіжа тріщина.
Щорічні затяжні дощі та повені поступово поглинають береги, відбираючи у них нові території. Лише мить — і в гірській річці можуть опинитися не тільки кілька десятків осель, а й навчальний заклад разом із дитячим садком.
Минулого року громадяни зверталися до рятувальних служб та геодезистів. Висновки дослідження лише підтвердили їхні занепокоєння.
Галина Стринадюк, жителька Косова:
Досліджували структуру на глибині приблизно трьох метрів, визначаючи її склад. І вся ця маса — глина. Вона насичена вологою і може легко зсунутися, адже тут немає жодної скелі. Каміння, на яке можна було б покластися, відсутнє. Зараз весна, тож можливі повторні дощі та початок повеней.
Останній раз ці береги в центрі Косова укріплювали ще в епоху Австро-Угорщини. Потужні кам'яні конструкції та сіткові споруди забезпечували захист узбережжя протягом багатьох років.
Надія Тихонюк, жителька Косова:
Річка виявилася значно ширшою, адже навіть тут курсували човники. Щиро кажучи, ми також виходили на воду. Рівень води в річці знижувався, і вона почала підмивати береги. Крок за кроком, маленькими шматочками. Ми це називали кашицею. І вона поволі, але вперто рухалася далі.
Протягом майже десяти років громадяни невтомно звертаються до державних установ, намагаючись достукатись до влади з проханням захистити береги річки Рибниця. Втім, їхні зусилля зазвичай закінчуються лише отриманням стандартних відповідей.
Надія Тихонюк, жителька Косова:
Ми не залишалися в тиші. Шукали підтримки. Але, на жаль, з того нічого не сталося. Ми намагалися зробити хоч щось, кинули хоча б маленький камінчик, але результати були нульовими. Абсолютно нічого.
Галина Стринадюк, жителька Косова:
У нас дуже високий стрімкий берег - 25-30 метрів. Тут треба хоча б до п'яти метрів зробити габіони, тому що коли йде повінь - річка підіймається на два-три метри.
Потрібно укріпити більше ніж чотири кілометри узбережжя. У 2018 році представники Косівської мерії розповіли нашій знімальній групі, що фінансування на ці роботи відсутнє. З того часу ситуація не змінилася.
Юрій Плосконос, мер Косова:
Річний бюджет всієї громади, напевно, вистачив би на зведення лише одного з цих укріплень. А можливо, і цього б не вистачило. Проте ми не можемо залишати без уваги 15 населених пунктів протягом року, щоб вирішити питання в одному конкретному місці. Це не така проблема, яку можливо вирішити на нашому рівні.
Щорічно громада звертається до обласної ради з ініціативою виділити фінансування з екологічного фонду. На даний момент депутати виділили кошти лише на створення проєктно-кошторисної документації. Згідно з цим документом, загальна вартість запланованих робіт складе двадцять мільйонів гривень.
Андрій Пліхтяк, керівник відділу екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Можливість фінансування походить від обласного фонду, що займається охороною навколишнього середовища. Головним джерелом поповнення цього фонду була Бурштинська теплоелектростанція, яка через війну в Україні зазнала серйозних пошкоджень. Внаслідок цього, екологічний податок в регіоні суттєво знизився.
Якщо говорити про відсотки, то це більше ніж 50%. Тому для покриття всіх необхідних витрат коштів явно недостатньо. У зв'язку з цим селянам рекомендують звертатися до альтернативних джерел фінансування, зокрема використовувати можливості загальнонаціональних програм.
Любов Пасайлюк, мешканка Косова:
Ми сподівалися, що ситуація зміниться, а тепер дивіться, що відбувається. Мене охоплює страх.
І з кожним днем цей страх лише наростає. Вже наступного тижня в регіоні, за прогнозами, передбачаються потужні опади.
