У Франківській області військовослужбовець з інвалідністю здобув перемогу в суді, оскарживши відмову у звільненні зі служби.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд задовольнив позов солдата, якому під час проходження військової служби встановили третю групу інвалідності, але відмовили у звільненні зі служби. Відмову військової частини задовольнити рапорт визнали протиправною та зобов'язали прийняти рішення про звільнення позивача, пише Репортер з посиланням на Zahid.net.

У рішенні, опублікованому в судовому реєстрі в липні 2026 року, зазначається, що позивач служить у війську з березня 2022 року та участював у виконанні завдань у зонах бойових дій. У листопаді 2024 року йому була присвоєна третя група інвалідності внаслідок хвороби, пов'язаної з виконанням військового обов'язку на захист Батьківщини.

Протягом часу проходження військової служби у позивача значно погіршилось здоров'я, загострилися хронічні захворювання, такі як гіпертонія, ризик серцево-судинних ускладнень, варикоз вен нижніх кінцівок, венозна недостатність, ангіопатія сітківки обох очей, дисциркуляторна енцефалопатія, приглухуватість, а також збільшилась частота епілептичних нападів. Це призвело до ускладнень у фізичному виконанні бойових завдань та загалом у виконанні обов'язків військової служби, як зазначено у рішенні суду.

Ознайомтеся з історією: "Від Бакстера не сховаєшся". Розповідь про прикордонника та кінолога Василя з Прикарпаття.

Позивач повідомив суду, що кілька разів звертався до свого командира з письмовим проханням про звільнення у зв'язку з наданням йому третьої групи інвалідності, але "ніякої відповіді не отримав". Він також здійснив дзвінок на "гарячу лінію" Міністерства оборони України, проте незабаром після цього в його частині повідомили про відсутність його рапорту.

Позивач зробив спробу подати подібний рапорт про звільнення через додаток "Армія+", проте ця спроба виявилася невдалою, оскільки безпосередній командир дивізіону не має ІD-коду "Армія+", - зазначено в судовому рішенні.

Солдат направив рапорт на звільнення командиру військової частини, на що у липні 2025 року отримав відповідь, що рапорт поданий "не по команді" та без клопотання безпосереднього керівника. Позивач заявляв про затягування розгляду та протиправну відмову у звільненні зі служби, через що звернувся до суду.

Представник військової частини надіслав відзив, у якому заперечував проти задоволення позову. Цю справу розглянув суддя Михайло Шумей, який дослідив усі аргументи та матеріали.

Відсутність резолюції командирів щодо погодження або непогодження рапорту не звільняє командира військової частини від обов'язку розглянути рапорт військовослужбовця та вирішити порушене у ньому питання, відповідно до вимог чинного законодавства. Судом встановлено, що рапорт позивача на звільнення був поданий в належній формі з усіма підтверджуючими документами. Тому відповідь військової частини є такою, що порушує вимоги законодавства. А посилання відповідача на недодержання порядку подання рапорту - свідченням (проявом) створення штучних перешкод для звільнення позивача з військової служби, незважаючи на об'єктивні причини звільнення, та проявом надмірного формалізму, - йдеться в рішенні суду.

Суддя ухвалив рішення на користь солдата, повністю задовольнивши його позов. Військову частину, яка відмовилася звільнити позивача на основі підпункту "б" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", визнали неправомірною. Військову частину зобов'язали ухвалити рішення про звільнення солдата. На це судове рішення ще є можливість подати апеляцію.