У Донеччині трагічно загинув 26-річний Володимир Космірак, який пожертвував своїм життям, рятуючи товаришів по службі - Історії життя.
Прикордонника-снайпера нагородили найвищою державною відзнакою - званням Героя України.
Володимир родом із села Постоята, що на Івано-Франківщині. З перших днів повномасштабного вторгнення був мобілізований. Пройшов багато гарячих точок. Але той травневий бій на Донбасі став для воїна останнім. Рідні змогли гідно його поховати лише через 18 місяців.
Після завершення навчання у школі, Володя вирішив продовжити освіту в Надвірнянському фаховому коледжі Національного транспортного університету, -- розповідає батько воїна, Василь Космірак. -- Після цього він проходив строкову службу в 169-му навчальному центрі, що носить ім'я князя Ярослава Мудрого ("Десна"). Саме там його мобілізували у лютому 2022 року. Згодом Володимир став інспектором прикордонної служби та снайпером у першій прикордонній комендатурі швидкого реагування (підрозділ "Оріон" бригади гвардії наступу "Помста").
З квітня Володимир Космірак брав участь у бойових операціях на найскладніших ділянках фронту в Донецькій та Луганській областях. У лютому 2024 року, під час штурмових дій, прикарпатець зміг особисто знищити чотирьох супротивників, а в складі групи - ще десятьох. Він зумів утримати відвойовані позиції, незважаючи на ворожий вогонь. Попри отруєння та серйозну контузію, всього через кілька днів він знову повернувся до бойових дій.
10 травня 2024 року Володя очолив загін, щоб забезпечити вихід оточених військових у селищі Калинівка, яке розташоване в Бахмутському районі, -- зазначає співрозмовник. -- Серед них були поранені, яких необхідно було евакуювати. За словами батька, противник виявив їхню групу, і зав'язався бій. Прикарпатець знищив чотирьох російських солдатів і залишився прикривати відступ своїх товаришів. Проте сили були нерівними... Згодом аеророзвідка зафіксувала на місці трагедії тіла 12 загиблих ворогів.
"Спочатку ми отримали новину про зникнення сина, -- згадує Василь Космірак. -- Однак друзі, яких Володя захищав до останнього подиху, розповіли, що він загинув, але тіло досі залишається на полі бою і його не вдається забрати".
Смерть воїна підтвердила ДНК-експертиза після того, як його останки минулоріч повернули в межах репатріаційних заходів. 20 листопада Володимира Космірака поховали у селі Пасічна. Посмертно захисникові присвоєно військове звання "старший солдат". У січні 2026-го родичі бійця зареєстрували петицію з проханням надати йому почесне звання Героя України.
"Володя не прагнув популярності. Він лише виконав свій громадянський обов'язок і вирушив на захист усіх нас, -- підкреслює сестра воїна Юлія Космірак. -- Для нашої родини ця петиція не стосувалася статусу. Вона була про визнання героїзму, про справедливість."
Незважаючи на те, що петиція не досягла потрібної кількості голосів, 1 жовтня президент визнав особисту відвагу та героїзм прикарпатця, надавши йому звання Героя України та нагородивши орденом "Золота Зірка".
Безумовно, ця нагорода не здатна загасити безмежний біль від втрати, яку відчуває наша сім'я, -- зазначає Юлія Космірак. -- Проте вона свідчить про те, що подвиг Володі залишився в пам'яті людей, і його боротьба має сенс.
