До міжнародного реєстру культурних цінностей UNESCO було додано 19 українських пам'яток.
Дев'ятнадцять українських пам'яток отримали статус об'єктів культурної спадщини під особливим захистом ЮНЕСКО, що дозволило збільшити загальну кількість українських об'єктів у цьому списку до 46. Про це повідомила Тетяна Бережна, віцепрем'єр-міністр з гуманітарної політики та міністр культури України.
"Сьогодні Комітет ЮНЕСКО, що займається захистом культурних цінностей під час збройних конфліктів, висловив свою підтримку ініціативі України та ухвалив важливе рішення. Це є значущою міжнародною перемогою та свідченням того, як Україна відповідально дотримується норм міжнародного гуманітарного права, навіть в умовах повномасштабної війни," - зазначила Бережна у своєму пості на Фейсбуці в четвер.
За її інформацією, загальна кількість українських об'єктів у списку збільшилася до 46. "Це робить Україну однією з держав з найбільшим числом культурних активів, що користуються найвищим ступенем міжнародного правового захисту в галузі гуманітарного права", - підкреслила міністерка.
Бережна підкреслила, що посилений захист є найвищим ступенем міжнародно-правової охорони, який передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Об'єкти, що отримують цей статус, повинні відповідати трьом основним критеріям: мати виняткове значення для людства; бути охоронюваними на національному рівні; і не використовуватися для військових цілей.
"На тлі повномасштабної агресії з боку Росії Україна вперше у світі впровадила механізм посиленого захисту у воєнний час, встановивши новий прецедент для міжнародної практики", - підкреслила міністерка культури.
За її словами, також за ініціативи Україна минулого року розпочалась дискусія щодо міжнародно-правової відповідальності за порушення імунітету об'єктів під посиленим захистом. Результати дослідження, проведені групою міжнародних експертів були презентовані під час 20-го Засідання Комітету Другого протоколу.
До списку об'єктів з підвищеним рівнем захисту були включені такі пам'ятки: Аккерманська фортеця в місті Білгород-Дністровський Одеської області; Успенський собор у Харкові; Борисоглібський собор у Чернігові; Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка в Харкові; будівля Кірхи (Церква Святого Павла) в Одесі; садиба Л.Є. Кеніга: Палац (головний будинок) в місті Тростянець Сумської області; Мовчанський монастир у Путивлі Сумської області; Покровська церква в Харкові; Приморські сходи в Одесі; Воскресенська церква в Сумах; Кирилівська церква в Києві; Спасо-Преображенський собор у Сумах; Троїцький собор у Сумах; городище літописного міста Іскоростень у селі Коростень Житомирської області; археологічний комплекс "Острів Байда" в Запоріжжі; Одеський музей західного та східного мистецтв в Одесі; Одеський національний художній музей в Одесі; Одеська національна наукова бібліотека в Одесі; музей мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську.
"Порушення "імунітету" таких об'єктів є серйозним міжнародним злочином і тягне подвійну відповідальність -- як держави, так і окремих осіб", - зазначила Бережна.
Бережна висловила вдячність ЮНЕСКО за підтримку України, заступниці міністра культури Анастасії Бондар, а також Ліні Дорошенко та всій команді за втілену роботу. "Також дякую колегам з Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine за злагоджену роботу", - додала вона.
