"Навіть без оприлюднення фактів корупції в оборонному секторі, "Міндічгейт" вже зазнав негативного впливу на процеси закупівель, - зазначив Ніколаєнко."
Справа "Міндичгейт", навіть без надання доказів щодо корупційних схем в оборонному секторі, вже справила значний вплив на процеси закупівель у цій галузі.
Цю інформацію наводить у своїй статті для Цензор.НЕТ журналістка та заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Тетяна Ніколаєнко.
Що ми знаємо?
Після виходу на поверхню матеріалів "Міндичгейту", що викривають корупційні схеми, було зупинено діяльність наглядових рад ключових державних енергетичних підприємств.
Президент Зеленський також дав вказівку міністру оборони Шмигалю терміново оновити склад наглядових рад у сфері оборони.
Відомо, що наглядові ради мають АТ "Українська оборонна промисловість", "Агенція оборонних закупівель" "Державний оператор тилу" та "Укрнафта", яка є в управлінні Міноборони з 2022 року.
Авторка статті підкреслює, що найбільші труднощі виникають у зв'язку з наглядовими АОЗ і ДОТ, які об'єднуються.
Наприкінці 2024 року були сформовані наглядові ради АОЗ та ДОТ, до складу яких увійшли по п’ять членів.
Після початку НР АОЗ виникла суперечка, в якій два члени (Юрій Джигир і Тарас Чмут) виступили на підтримку продовження контракту з керівницею Агенції Мариною Безруковою. У березні їх змінили на Станіслава Гайдера та Івана Гаврилюка.
П'ятого незалежного члена ради так і не було обрано. Патрік Аурой на той момент вирішив відмовитися від цього крісла.
Навесні 2025 року було оголошено про злиття АОЗ та ДОТ, що спровокувало дискусії щодо майбутнього наглядових рад.
На середину грудня 2025 року жодна особа з міністерства не мала зустрічей з представниками наглядових агенцій. Незважаючи на те, що це питання обговорюється з літа, зазначає Ніколаєнко.
Протягом понад півроку Міністерство оборони України не змогло визначитися з кількістю членів наглядової ради об'єднаної агенції. На різних етапах обговорень згадувалося про 5-7 осіб.
Ця невизначеність, разом із чутками про те, що членів наглядової ради можуть перепризначити на основі лояльності, спонукала деяких співробітників задуматися про можливість залишення своїх позицій.
Ще гірша новина: стало відомо, що через складність комбінування двох посад та брак часу Іван Гаврилюк, перший заступник міністра оборони, має намір залишити своє місце в наглядовій раді АОЗ. Цю інформацію він озвучив під час зустрічі з Громадською антикорупційною радою в листопаді, - зазначає автор.
Голова НР АОЗ Станіслав Гайдер на останньому засіданні щодо стратегічного огляду оборонних закупівель Україна-НАТО в НАЗК повідомив, що ще 2 члени наглядової готові написати заяви на звільнення.
"Останнє вже ставить під загрозу не просто функціонування ради, а підписання контрактів на закупівлю зброї, оскільки члени наглядової ради мають погоджувати значні правочини. Для розуміння, наприкінці року сума контрактів, які має погодити наглядова, може сягати 30 мільярдів гривень", - наголосила Ніколаєнко.
За словами журналістки, існує значний ризик, що наглядова рада може також відмовитись від своїх повноважень і знову передати всі функції контролю виключно Міністерству оборони України, принаймні на деякий період.
Автор підкреслює, що зміни в системах моніторингу якості постачань можуть негативно вплинути на звичайні процеси закупівель.
На даний момент ДП МОУ "Державний оператор тилу" оголосив про проведення 80% торгів на наступний рік. Це робиться з метою уникнення необхідності для компаній отримувати акти відповідності на зразки продукції у нового розпорядника.
Проте така обставина не є нормальною, оскільки ДОТ повинна за місяць здійснити річний обсяг торгів, перебуваючи при цьому в процесі ліквідації. Незалежна антикорупційна комісія вже раніше підкреслювала важливість якісної перевірки документів учасників з боку ДОТ. У таких умовах, з огляду на високий обсяг роботи, це стане надзвичайно складним завданням, - зазначила Ніколанко.
Міндичгейт
* Раніше Цензор.НЕТ інформував, що НАБУ здійснює обшуки щодо Міндіча, який залишив територію України всього за кілька годин до проведення цих дій.
* Як повідомлялося, у вівторок, 4 листопада, в одній із філій відокремлених підрозділів НАЕК "Енергоатом" відбулися обшуки у справі про корупцію.
НАБУ також здійснює обшуки у колишнього міністра енергетики Галущенка та в компанії "Енергоатом".
* НАБУ та САП заявили про проведення масштабної операції з викриття корупції у сфері енергетики.
Чинна міністерка енергетики Світлана Гринчук згадується у матеріалах, зібраних Національним антикорупційним бюро, в контексті розслідування корупційних схем у сфері енергетики.
Пізніше Національне антикорупційне бюро виявило офіс у серці Києва, який належав родині колишнього народного депутата та теперішнього сенатора Російської Федерації Андрія Деркача. У цьому приміщенні велося ведення "чорної бухгалтерії", здійснювався облік фінансових потоків і організовувалося відмивання коштів.
11 листопада Національне антикорупційне бюро опублікувало аудіозаписи, в яких згадуються міністр Галущенко та Міндіч.
* Чернишову повідомлено про підозру у незаконному збагаченні в межах операції "Мідас".
Одного з підозрюваних, Дмитра Басова, взяли під арешт з можливістю внесення застави в розмірі 40 мільйонів гривень.
Ексрадника Галущенка Миронюка взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 126 мільйонів гривень.
* Кабінет Міністрів вніс на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тімура Міндіча та Олександра Цукермана після розслідування НАБУ про корупцію в енергетиці.
Раніше Ігоря Миронюка, а також виконавчого директора з безпеки "Енергоатому" Дмитра Басова, відомого за прізвиськом Тенор, було взято під варту на 60 днів. Ці особи з'явилися у матеріалах НАБУ.
Також на 60 днів в СІЗО помістили ще одну підозрювану - Лесю Устименко.
* Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для підозрюваного у справі щодо корупції в енергетиці Ігоря Фурсенка (на записах НАБУ - Рьошик).
* 13 листопада ВАКС арештував Людмилу Зоріну, застава - 12 млн грн.
* Зеленський запровадив санкції проти Міндіча та Цукермана.
