Ми висловлюємо історію та розмірковуємо над сучасністю — Євген Нищук про новий театральний сезон у театрі Франка.
Євген Нищук та Наталя Грабченко у ефірі Радіо Культура
Висока якість вистав і інтерес глядачів сприяли збору понад 70 мільйонів гривень для Сил оборони.
Попередній сезон виявився надзвичайно насиченим, вимогливим, радісним і водночас непростим. Якими ще словами ви б його описали?
Ми рухаємося, ми промовляємо історію, ми рефлексуємо на сьогодення і говоримо про майбутнє. Це був 105 сезон, і у нас з приводу цього ювілею відбувалися певні урочистості. Звісно ж, вони мали аскетичний характер, зважаючи на час, в який ми живемо. Сьогодні вся наша творчість, вся наша енергія спрямовані не просто на результат заради глядацького успіху. Театр Франка також працює для того, щоб максимально допомогти Силам оборони України. Впродовж минулого сезону ми перерахували для наших військових понад 70 мільйонів гривень.
Яким чином це було досягнуто?
В цьому допомагає якість наших вистав і глядацький попит. Це були і благодійні вистави, і наш великий загальнонаціональний тур Україною, в якому ми показали наші топові вистави, серед яких безумовним лідером є культова вистава "Конотопська відьма". Вона об'їхала всі обласні центри України, і це вкрай важливо. В тому числі для того, щоб оцей мікроклімат якості театру не був локальним. Паралельно ми вийшли за ці межі і поїхали в загальноєвропейський і світовий тур. Ми об'їхали багато європейських і світових столиць, серед яких Лондон, Париж, Берлін, Відень, Цюрих, Женева, Варшава та багато-багато інших. Окрім цього ми виступили в Нью-Йорку на Бродвеї. Надзвичайно приємно, що там були повні зали.
Люди, попри виснаження, розуміють, що наша боротьба триває і долучаються до цих важливих військових зборів
Американські фахівці були вражені високою якістю та рівнем виконання театральних вистав. Вони не могли повірити, наскільки наш театр є сучасним і стильним у відтворенні класичних творів та історичних сюжетів. Ми також успішно виступали в Канаді, де проводили окремі благодійні збори та аукціони, на яких розігрували символічні предмети. Це дозволило нам зібрати значні кошти. Зокрема, ми придбали морський дрон, який зараз активно використовується для боротьби з ворогом у Чорному морі, а також інше важливе обладнання для "Азова" та 63-ї бригади. Наразі ми передаємо дрони-перехоплювачі 10-й бригаді "Едельвейс", і результати цієї допомоги вже видно. Звісно, я не можу розголошувати всі деталі, але це дійсно реальна історія про конкретну підтримку.
Новий 106 сезон - не виняток. На 4 вересня оголошено виставу "Макбет", і оголошено новий збір. Як це працює?
Інколи ми організовуємо додаткові аукціони, які можуть проходити або після вистави, або за допомогою окремого QR-коду. Це можуть бути також розіграші квитків, коли з нашої директорської ложі знімається обмежена кількість місць, призначених для таких цілей. Окрім того, ми пропонуємо спеціальні призи. Важливо, що всі розуміють сенс цих акцій, і, слава Богу, незважаючи на виснаження, в тому числі й фінансове, люди усвідомлюють, що наша боротьба триває, і активно долучаються до цих важливих військових зборів.
Театр запустить нову сцену – чарівний простір, в який завітають фантастичні істоти з творів Городецького.
Незабаром стартує новий сезон, і ви опинилися на порозі відкриття інноваційної сцени. Це те, чого ви бажали вже давно.
Це "Сцена під химерами" — новий експериментальний майданчик, призначений для камерних вистав та творчих експериментів, натхненний неповторною архітектурою Городецького. Тут вже відбулася світова прем'єра вистави "Ґалісія", заснованої на новій п'єсі талановитого американського драматурга та режисера Річарда Максвелла. Під час короткого відпочинку нашої творчої команди, театр активно працював над реновацією та реалізацією концепції "Сцени під химерами". Хоча ця сцена ще не завершена, завдяки проекту Річарда Максвелла та співпраці з кількома партнерами, ми змогли швидко трансформувати декораційний цех у повноцінний театральний простір.
Хочу підкреслити, що ця сцена ще не досягла свого завершення. Для її повноцінного наповнення ми плануємо залучити нових партнерів, які допоможуть реалізувати технологічні аспекти, необхідні для майбутніх складних проектів та вистав імерсивного та експериментального характеру, що потребують якісного освітлення, звуку та відео. У попередньому етапі проекту ці вимоги не були повністю враховані, тому ми підготували певне прев'ю перед офіційним відкриттям. Це простір дійсно заслуговує на увагу – він наповнений особливою атмосферою, розташований над великою сценою, немов у іншому вимірі. У вікна заглядають химери Городецького, створюючи неповторну магію. Це знову підкреслило моє бажання втілити там повноцінну сцену.
Які постановки стануть знаковими для початку нового театрального сезону?
В переважній більшості випадків ви відкривали новий театральний сезон виставою "Украдене щастя". Втім ви любите ламати стереотипи. Якими виставами відкриваються новий, 106 сезон?
Розпочинаємо новий театральний сезон, звертаючи увагу на прем'єри, які були презентовані минулого року. Ми вирішили "освітити" їх, нагадаючи глядачам про ці унікальні роботи. Серед них – "Арлезіанка", "Макбет" та "Слуга двох панів". На камерній сцені ми також покажемо "Калинова сопілка", прем'єру за мотивами творів Оксани Забужко, яка є надзвичайно цікавою та глибокою. Крім того, у програмі з'явиться маленька драма "Нетутешній", написана Валер'яном Підмогильним в епоху Розстріляного відродження. Ці вистави нагадують про важливі події нашого театрального життя минулого року. Також ми підготуємо "Украдене щастя", яке є знаковою роботою нашого патрона – Івана Яковича Франка. Сподіваємося, що зможемо втілити й інші його твори, включаючи драматургію та видатну поезію, таку як "Зів'яле листя", у нашому театрі.
Чи плануєте ви взяти участь у "Викраденому щасті"?
Я зіграв у "Украденому щасті" під час закриття сезону в кінці червня.
Отже, ви не плануєте відмовляти собі в можливості виступати на сцені як виконавець?
Ні, це було б зрадою власному серцю. Це моє покликання, моя професія, це те, що надихає мене займатися всіма іншими управлінськими та господарськими справами. Коли я почав працювати на посаді генерального директора та художнього керівника, я вирішив, що впродовж року не буду впроваджувати нічого нового. Тепер вже минуло майже півтора року, і я дійсно не вніс жодних нововведень, адже є чимало завдань, які вимагають значної уваги. Однак, за відчуттями, я відчуваю, що настав час щось змінювати. У цьому аспекті я повністю покладаюся на режисерів, сам нічого не обираю і не прошу ні про що. Я не використовую свої повноваження. Це має бути справжня, щира історія.
Вистави на сцені та посади в уряді
Але чи не хочеться вам приєднатися до процесу репетицій?
Звісно! Найважливіше, щоб ця роль приносила мені і задоволення, і можливість самореалізації.
Останнім часом знову активізувалися чутки, що ви втретє станете міністром культури.
Наче в пісні Тараса Чубая "Ти втретє цього літа зацвітеш"! Якщо виникне потреба, я із задоволенням допоможу всім, хто несе цю відповідальність. Зараз я виконую обов'язки міністра, і готовий поділитися своїм досвідом. Мене турбує вся культурна сфера, а не лише театр Івана Франка. Всі ці емоції та переживання все ще живуть у мені.
Останні кілька років ми активно обговорюємо тему Розстріляного відродження. У театральному середовищі також була представлена вистава, заснована на творчості Валер'яна Підмогильного. Чи вважаєте ви це фіналом розмови?
Ні. Ба більше, у нас серед планових робіт буде окремим проєктом п'єса "97" за Кулішем. В ній ЮНІСЕФ та кілька інших організацій вбачають тему корупції. Після протестних рухів ця історія зараз на слуху. Я боявся, що це буде одноденна вистава, вони дослухалися до моїх пересторог і запропонували свій варіант. Максим Курочкін зараз опрацьовує твір, робить інсценізацію і адаптацію. Цей проєкт ще в роботі. Тобто в іменах Розстріляного відродження можна знайти навіть такі речі, як корупція. Він описував це, спостерігаючи, як розвивається ця радянська система. Адже через неї ми успадкували культуру корупції, яку навіть певною мірою возвеличували в фільмах та анекдотах, а тепер пожинаємо плоди. Але і в подальшому ми відкриті до теми Розстріляного відродження, адже вона є невичерпною.
У театрі Франка неодмінно повинна виступати Ліна Костенко.
Наприкінці сезону ви спробували реалізувати українську сучасну драматургію. Ім'я Оксани Забужко дуже популярне і знане в Україні. Це безумовний літературний авторитет, чиї твори водночас не часто використовують в театрі. Ви поставили "Калинову сопілку". Чи будете ви продовжувати роботу з сучасними авторами?
Ми вже розпочали співпрацю в рамках міжнародного проєкту з Францією. Це стало можливим завдяки нашим гастролям і моїм особистим переговорам. Кожна подія відкриває нові можливості. Наразі ми працюємо над реалізацією диптиха за твором Софії Андрухович "Амадока", першу частину якого плануємо представити у театральному залі Ліона вже в жовтні-листопаді. У лютому-березні виставу покажемо на нашій камерній сцені, над нею працюватиме французький режисер Жюль Одрі. Наприкінці сезону у нас запланована нова постановка від Вероніки Літкевич, яка раніше ставила "Інтермецо". Вона адаптує твори сучасної драматургині Ніни Захоженко. Також я вів переговори з родиною Ліни Василівни Костенко, щоб обговорити можливість постановки одного з її творів у нашому театрі. Я впевнений, що творчість Ліни Костенко повинна займати особливе місце в репертуарі театру Франка.
Яке було ставлення самої Ліни Василівни до цієї ідеї?
Ми говорили про це на її уродинах, і вона пообіцяла подумати, який це твір міг би бути. Невдовзі має відбутися наша зустріч, на якій ми детальніше обговоримо це питання.
Колись я була свідком того, як Ліна Василівна зупинила виставу Театру Поезії "Маруся Чурай", яка їй категорично не сподобалася. Вона просто встала і сказала: "Припиніть". І до неї дослухалися.
Вона володіє цим правом.
Таким чином, співпраця з сучасними письменниками виявляється досить складною...
Це не просто трепет, а острах. Я бачу, як переживають актори, коли дізнаються, що на виставу прийде Оксана Забужко. Для режисера кожна вистава - це певна сміливість, виклик. Адже завжди потрібно бути обережним з інтерпретацією будь-якого твору, навіть класики. І завжди потрібно бути уважним до автора, навіть якщо його вже давно нема в живих. Автор завжди споглядає за своїми безсмертними творами. Це 100%. Шекспір в тому числі.
Свіжа трактування "Енеїди"
Рік тому ми обговорювали, що в театрі Франка планується вистава "Енеїда". Яка ситуація з цим проектом на сьогодні?
Усі ті мрії та розмови, що звучали рік тому з певною невпевненістю, поступово втілюються в життя. Це стосується нової сцени, постатей Розстріляного відродження та сучасної драматургії. Вже розпочалися роботи над "Енеїдою", адаптація твору Максимом Курочкіним наближається до завершення, а також активно створюються костюми та сценографія. Наприкінці року, в грудні, ми з нетерпінням чекаємо на прем'єру "Енеїди".
Ця постановка кардинально відрізнятиметься від тієї, яка раніше славилася як візитівка театру.
Отже, ця вистава отримає зовсім інший погляд. Час трансформує театр. Зміни в часі призвели до появи нових акцентів, які режисер Давид Петросян бажає висвітлити у контексті сучасності.
Які ще захоплюючі сюрпризи підготували творці для глядачів у новому сезоні?
Молодий режисер Станіслав Іванов, який здобув перемогу в конкурсі для режисерів, розпочинає роботу над п'єсою "Наш клас" сучасного польського драматурга Тадеуша Слободзянека. Цей твір відомий своєю значущістю та глибоким дослідженням теми Голокосту. Наприкінці сезону також свою постановку представить Іван Уривський, проте деталі щодо її назви та концепції поки залишаються в тайні. Крім того, в новому сезоні глядачі зможуть насолодитися виставою "Король Лір" у виконанні режисера Євгена Лавренчука.
Чи вірно, що роль Короля Ліра виконає Анатолій Хостікоєв?
Ми щиро віримо в це.
Це дуже хороша ідея, зважаючи на те, що Анатолій Хостікоєв в останні роки не мав нових робіт.
Мені здається, що по відношенню до нього це дуже несправедлива історія. Адже це легендарний франківець, який творив історію цього театру в складні часи своєю харизмою, своєю енергією, своїм гумором і своїм талантом. Його поява на будь-якій роботі - це неймовірна подія. Ми дуже сподіваємося, що зорі зійдуться і ця роль відбудеться.
Вікова різноманітність є величезним скарбом та здобутком театру Франка.
Як зараз в театрі взаємодіють різні покоління? Ви набрали багато молодих артистів, і вони дуже вдало входять в репертуар. Є старше, є середнє покоління. Які між ним взаємини?
В даний момент у театрі панує чудовий мікроклімат, що сприяє творчості. Це не агресивна атмосфера, де одні покоління ставляться з презирством до інших. Тут існує глибока повага до тих, хто пройшов довгий шлях у мистецтві. Я дуже радий, що мені вдалося знайти спільну мову з запрошеними режисерами, яким іноді можу порадити звернути увагу на акторів, що ще не мали можливості продемонструвати свої таланти у нових проектах. Різноманітність є справжнім багатством і надбанням театру Франка.
