Мав позивний "Горець": у лікарні Дніпра пішов з життя захисник з Прикарпатського регіону, що боровся на фронті в Запоріжжі. Фото.
У дніпровському медичному закладі перестало битися серце командира відділення технічного обслуговування автотехніки Олександра Горецького, який походив з Івано-Франківщини. Цей воїн 102-ї окремої бригади тероборони, що виконував бойові завдання на південному фронті, зазнав серйозних травм внаслідок трагічного інциденту.
Захиснику виповнилося 46 років, і він залишив по собі численну родину. Про його втрату було оголошено в спільноті "Пласт - український скаутинг".
"Загинув, захищаючи Україну, Олександр Горецький. Пластове псевдо "Буревісник". Військовий позивний "Горець". Тихо спи, друже...", - йдеться у повідомленні.
Олександр Володимирович Горецький, народжений 13 січня 1979 року, з юних років проживав у селі Ямниця, розташованому поблизу міста. З приблизно 1993 року він став членом пластунського гуртка "Горицвіти", що належить до 35-го куреня імені Юстина Гірняка. Учасник численних пластових заходів, він активно долучався до мандрівок та навчальних тренінгів. Однією з його значущих подій стало участь в окружному таборі під назвою "Скобине гніздо", який проходив у серпні 1995 року. Олександр склав пластову присягу і продовжував активно займатися пластуванням до 1996 року.
З часом активно підтримував пластунів, зокрема у перевезенні під час таборів 56-го куреня імені М. Рудницької.
Олександр здобував освіту в Ямницькій школі, після чого завершив навчання в Івано-Франківському вищому професійному технічному училищі №21, спеціалізуючись на ковальстві та газоелектрозварюванні. Невдовзі він отримав досвід роботи газоелектрозварником на Івано-Франківському цементно-шиферному заводі.
Проходив строкову військову службу в Бердичеві, що на Житомирщині. Після укладення шлюбу разом із родиною оселився в Івано-Франківську. Професійно займався перевезеннями, працюючи водієм-далекобійником у країнах Європи.
З початком російського вторгнення в Україну Олександр Горецький став до лав Сил оборони. Мав звання старшого сержанта. Був командиром відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення в 78-му окремому батальйоні 102-ї окремої бригади територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського. Виконував бойові завдання на фронті в Запорізькій області, поблизу міста Гуляйполе.
"Олександр був з нами на всьому бойовому шляху з моменту створення батальйону. Висловлюємо свої співчуття родині, пам'ятаємо про нього та ділимо спільний біль", - повідомили в 78-му окремому батальйоні територіальної оборони.
Зазначається, що 16 квітня 2025 року на Запоріжжі під час нещасного випадку "Горець" отримав чисельні травми й рани. Його доправили до військового госпіталю в Дніпрі, де, на жаль, серце воїна зупинилося вранці 24 квітня.
У захисника залишилися дружина, двоє синів, троє онуків, мати та рідна сестра з родиною.
Як повідомляв OBOZ.UA, на Донеччині загинув майор Володимир Романчук із Коломиї Івано-Франківської області. Учасник АТО перевівся із РТЦК до 141-ї окремої механізованої бригади й був командиром роти радіоелектронної боротьби.
