Моделі за вартістю автомобіля: як держава симулює військову підготовку для молоді.

Поки батьки захищають країну на фронті, їхні діти розважаються, граючи у війну з пластиковими копіями зброї. Водночас на складах без діла припадає пилом справжня зброя, а в тендерах програми "Захист України" обертаються суми, достатні для закупівлі танків. Армія потребує дронів, а у навчальних закладах натомість купують макети АК-74 за захмарні ціни. Системна освіта у стрільбі досі відсутня. Фактично, маємо лише бутафорію, тоді як ворог на кордоні залишається цілком реальним.
Держава, що перебуває у стані війни, не має права ігнорувати важливість військової підготовки. Проте, замість практичних стрільб, ми спостерігаємо лише суху теорію, тендери та застарілі інструкції. Як наслідок, за майже чотири роки з моменту початку повномасштабного конфлікту, молодь так і не мала можливості тримати справжню зброю в руках. Якщо й проводяться тренування, то вони в основному обмежуються пневматичними гвинтівками або, в найкращому випадку, страйкболом.
За 2024 рік на програму "Захист України" виділили 1,74 млрд грн, і ця сума "тягнеться" й у 2025-й. З огляду на кількість шкіл це мізерна інвестиція. За радянських часів у навчальних закладах обов'язково проводили практичні стрільби з малокаліберної зброї, стрільбища належали ДОСААФ. Усі хлопчаки стріляли, вміли розбирати зброю, проходили фізичну і водночас технічну підготовку. Так формувалося покоління, здатне швидко адаптуватися до служби. До 1991 року стандарти допризовної підготовки були чітко регламентовані, тисячі школярів отримували практичні навички.
Згідно з інформацією від Modern War Institute, стандарти Європейського Союзу та НАТО, а також програми навчання Європейської місії EUMAM, передбачають інтенсивну базову підготовку для молоді. Цей курс триває приблизно 40 днів і включає реальні бойові тренування: до восьми годин щоденних занять, десятки реальних пострілів, а також вправи з атак, контратак і співпраці в рамках бойових підрозділів.
В Україні існує лише кілька ліцеїв, які забезпечують систематичну підготовку кадетів. Вони пропонують заняття з фізичної підготовки, стрільби та роботи з бойовою зброєю. У цих закладах навчання проводиться в умовах, наближених до справжнього військового життя, а також регулярно проводяться тренування з використанням зброї під керівництвом кваліфікованих інструкторів. Проте, ці навчальні заклади є винятком і мають обмежену кількість учнів.
Замість цього, інші вісім тисяч навчальних закладів отримують можливість раз на місяць працювати з одним ММГ (масо-габаритним макетом зброї) АК-74, при цьому ділячи цей час між 25-30 учнями. Однак навіть ця умовна практика обходиться платникам податків у чималі суми. На сьогоднішній день масо-габаритні макети звичайного автомата Калашникова закуповуються за ціною від 100 тисяч гривень і вище.
"На складах Укроборонпрому зберігається тисячі автоматів Калашникова четвертої категорії. Хоча вони вже не функціонують, вони ідеально підходять для навчальних цілей. Їхня вартість не перевищує 2000 гривень, навіть з урахуванням переробки на ММГ-макет. Все, що потрібно, — це одне рішення від Кабінету Міністрів. Але кому цікаво економити, якщо можна "освоїти" під сотні тисяч за макет і списати мільйони на непотріб?" — зазначає голова Асоціації власників зброї Георгій Учайкін.
Він впевнений, що програма "Захист України" є корупційною схемою, тому варто залучити антикорупційні органи для її детального аналізу. Замість того, щоб використовувати значні суми з бюджету платників податків на фактично бездіяльні ресурси, можна ефективно організувати навчання молоді в стрілецьких клубах та на добре обладнаних полігонах. Це могло б виявитися навіть більш економічним варіантом.
Суть справи полягає в тому, що на верхньому рівні прийняли зовсім інше рішення. Замість того, щоб налагодити співпрацю зі стрілецькими клубами або тиром для надання дітям можливості отримати справжній досвід, обрали шлях закупівлі макетів. Це призвело до виникнення складної бюрократичної та корупційної системи.
Мільйони гривень витрачені, а учням досі нічого не дали в руки -- ні знань, ні зброї. За 78 тисяч гривень можна провести для цілого класу сесію повноцінних стрільб -- з 50 набоями на кожного, інструкторами, технікою безпеки. Але чиновники обрали придбання мертвого макета, який нічого не навчить. Ми фінансуємо не підготовку, а її імітацію, і платимо за це зі своїх податків", -- вважає Учайкін.
Експерт з безпеки в освітніх проєктах Андрій Вентов вважає, що ціни на ММГ-макети були штучно завищені. Навіть справжній боєздатний автомат має значно нижчу вартість.
"Той, хто відповідав за розробку програми 'Захист України', мав би спершу впевнитися, що на ринку є достатня кількість ММГ-макетів для задоволення попиту у разі її впровадження. На жаль, це, здається, ніхто не врахував. Оскільки цей продукт має свої особливості, швидко його виготовити відповідно до ринкових потреб виявилося непросто. Постачальникам довелося буквально видобувати макети з усіх сил. Проте жодних роз'яснень від чиновників щодо правильних дій у цій ситуації не було. Ринок реагував на обставини, як міг. Я б не став думати, що на верхівках влади працюють повні невігласи, які нічого не розуміють. Скоріше за все, це було зроблено навмисно", -- підкреслив Андрій Вентов.
Схема виглядає досить очевидною: автомат Калашникова, який вже відслужив свій термін, проходить процедуру деактивації в майстернях і стає дорожчим, ніж нові моделі. Де ще можна зустріти таке, щоб стара, непотрібна річ, з якої прибрали кілька елементів, раптово отримувала таку високу цінність? Більше того, цей "металобрухт" активно скуповують на платформі Prozorro Market і потім розподіляють по всіх навчальних закладах.
Деякі тендери дійсно вражають уяву. Наприклад, Івано-Франківська обласна державна адміністрація у травні уклала угоду на придбання 150 макетів вартістю 11,5 мільйонів гривень. За ці кошти можна було б придбати понад 750 семидюймових FPV-дронів, що були б достатніми для всіх шкіл у будь-якому регіоні. У минулому році в окремих областях фіксували неймовірні цінові рекорди, купуючи ММГ за 115 тисяч гривень за одиницю.
Такі диспропорції в ціні -- сильний сигнал про корупційні ризики, особливо коли йдеться про закупівлі навчальних макетів, які не мають жодного бойового потенціалу.
У нинішній ситуації штучно створений попит призвів до різкого зростання цін, які сягнули 2000 доларів і більше за одиницю. Як тільки ці закупівлі потрапили під критику, чиновники вирішили додати до списку замовлень також макети західної стрілецької зброї, зокрема AR-15. Офіційно ми не здійснюємо масового переходу на натовські автомати, але те, що відбувається, більше схоже на цирк і розкрадання, а не на реальну оборону. У часи дронів, наші діти отримують освіту, яка готує їх до подій Другої світової війни. Немає жодної підготовки з використання помпової чи мисливської зброї, якою насправді можна збивати дрони. Натомість, уроки проводяться з макетами, з яких навіть не можна стріляти холостими патронами. Вся ця діяльність подається під вивіскою "військово-патріотичного виховання", — зазначає Георгій Учайкін.
Система зазнала труднощів на початковому етапі через недостатні стандарти, бюрократичні перепони та прагнення створити ілюзію навчального процесу, водночас отримуючи вигоду з цього. Підготовка дітей до стрільби, яка могла б стати основою для формування кадрового резерву армії, перетворилася на простий інструмент для розподілу бюджетних коштів.
До повномасштабного вторгнення макети стрілецької зброї коштували на порядок дешевше й зрідка купувалися для потреб навчання. Наприклад, 2020-го одна із шкіл Києва пробувала придбати на тендері ММГ АК-74. Сам конкурс не відбувся, але був факт ціни -- 17 тис. грн за одиницю. При цьому експерти запевняють, що поза тендерами на невеликих закупівлях макети зброї реалізовувалися ще дешевше.
"Орієнтовна вартість могла становити близько 10 тисяч гривень, що, безумовно, є значною сумою, особливо враховуючи, що процедура деактивації наразі коштує всього 1,5-2 тисячі гривень. Навіть у довоєнний період ціни були нижчими. Варто зазначити, що навчальні макети виготовляються не з нових матеріалів, а з тих, що вже вийшли з експлуатації, а отже, для держави вони фактично не мають вартості. Більше того, на їх утилізацію потрібно витрачати кошти. Сьогодні ми стали свідками абсурдної ситуації, коли непотріб не вивозиться на утилізацію, а, навпаки, активно продається за захмарні ціни," — підкреслює Андрій Вентов.
Історія з ММГ не єдина у програмі "Захист України". В так званому типовому переліку, який фактично формалізує набір обладнання у кожному осередку військової підготовки, вистачає різного "сміття", піднятого з радянських закапелків часів холодної війни. Як кажуть самі тренери "Захисту України", шкода витраченого на цей непотріб часу, бо реальність інша -- війна і зброя стрімко еволюціонували. Можливо, нагорі таки почнуть нарешті думати про майбутнє оборони, а антикорупційні слідчі хоча б один раз погортають ММГ-тендери за мільйони. Хочеться вірити.