Театри Львова отримали нагороду "Гра".

З 23 листопада по 2 грудня у трьох містах України, Львові, Івано-Франківську та Києві, відбувся фінальний етап VI Всеукраїнського фестивалю-премії "Гра". Членам міжнародного журі та глядачам було представлено 14 вистав-фіналісток, що є найкращими зразками сучасного театрального мистецтва країни за версією Експертної ради фестивалю-премії.

Оцінювали фіналістів члени міжнародного журі з 5-ти європейських країн:

"Уже другий рік "Гра" проходить в умовах воєнного стану. Проте, незважаючи на всі труднощі, театр залишається джерелом сили, надії та натхнення для українців. Діяльність театральних колективів свідчить про незламність культурної спільноти та її бажання підтримувати дух нації. Завдяки "Грі", українське театральне мистецтво показує світу, що не лише виживає, а й продовжує розвиватися навіть у найтяжчі часи", - зазначає Богдан Струтинський, голова НСТДУ.

На адресу організатора цьогоріч надійшло 85 заявок від 58 театрів із 18 міст України. Експертною радою було сформовано спершу лонгліст з 35 вистав, а потім шортліст з 14 вистав. У фіналі беруть участь 13 театральних колективів з 5 міст країни: Київ, Львів, Харків, Одеса та Івано-Франківськ.

За найвидатнішу театральну драму

"Вороги. Історія любові" (Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької)

"Вороги. Історія любові" - це трагікомедія, основана на творі видатного єврейського письменника польського походження та лауреата Нобелівської премії з літератури Іцхака Башевіса Зінґера. Події вистави розгортаються у Нью-Йорку після завершення Другої світової війни. Головними героями є єврейський емігрант Герман і три жінки, які закохані в нього. Усі вони не можуть уникнути наслідків війни і кожен переживає їх по-своєму. Герман три роки ховався на сіннику, і, відчуваючи вдячність за порятунок, одружився зі своєю рятівницею Ядвігою. Його перша дружина Тамара пережила жахливі втрати: розстріл своїх батьків та дітей, а потім провела десять років у сталінських таборах. Коханка Германа, Маша, втекла з гетто. Персонажі існують у кількох вимірах: у повсякденному житті, заплутуючись у складних любовних стосунках і намагаючись знайти вихід із ситуацій. Але, що ще важливіше, ця вистава досліджує фатум і необхідність приймати рішення, а також брати на себе відповідальність за їх наслідки. Головний герой безперервно обертається в колесі життя, яке, як театральне колесо, рухає не лише героїв, а й декорації та музикантів.

За найвидатнішу камерну постановку (на 150 глядачів або менше)

"Кортес" (Театр "Золоті ворота" в Києві)

За найкращу виставу для дітей

"Жираф Монс" (Харківський академічний театр ляльок імені Віктора Афанасьєва)

За видатну музичну постановку в категорії опери, оперети чи мюзиклу.

"Тигролови" (Київський національний академічний театр оперети)

Для найвидатнішої танцювальної продукції та шоу фізичного театру.

"Тіні забутих предків" у Львівському національному академічному театрі опери та балету, названому на честь Соломії Крушельницької.

Музика Івана Небесного має амбіції стати новою класикою, слідуючи за успіхом "Гуцульського триптиху". Вона гармонійно поєднує сучасні елементи з глибоким знанням гуцульського фольклору. Лірична тема, яка пронизує всю виставу, є емоційною та тече, немов швидкоплинна гірська річка. Ритм ударних інструментів вносить динаміку і відчуття тривоги у загальну композицію. "Я створював музику, виходячи з концепцій балетмейстера. Мені було доступне відео з репетицій, завдяки чому я міг побачити всі акценти та емоційні настрої. З одного боку, я був обмежений формою, яку задавав балетмейстер, але з іншого боку, всі елементи працювали на досягнення спільного результату. Вважаю, що ми створили щось унікальне, що відрізняється від кіно, і наша вистава має свій власний характер," - поділився Іван Небесний у інтерв'ю ZAXID.NET.

За видатну постановку, яка об'єднує різні театральні жанри, мистецькі напрямки та перформативні елементи.

"Райдужний спектакль у Салтівці" (Харківський альтернативний театр "Нафта")

За найкращий театральний твір, що відображає події російсько-української війни.

"Доця" (Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької)

Дії в романі, який вперше побачив світ у 2019 році, розгортаються на фоні російсько-української війни в сході України 2014 року, і текст залишається надзвичайно актуальним. Режисерові було важливо підкреслити, що навіть сьогодні, незважаючи на всі труднощі, в Донецькій області є українці, які продовжують боротися за свою свободу, навіть у містах, що перебувають під окупацією Росії. Музичне оформлення вистави, яке створив Олег Мишловський, є важливою частиною цього проекту. У команді постановників також працювали сценографка Юлія Заулична, хореограф Денис Григорук та художник світла Руслан Березовий.

"Для видатної жіночої акторської роботи"

Соломія Кирилова виконала роль Доці у постановці "Доця" в Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької.

Соломія Кирилова - талановита акторка театрального та кінематографічного мистецтва. Вона активно виступає на сценах львівських театрів імені Марії Заньковецької та "Слово і голос". Окрім цього, Соломія здобула популярність завдяки своїй ключовій ролі у стрічці "Памфір", режисером якої є Дмитро Сухолиткий-Собчук.

"За найкращу чоловічу роль"

Андрій Кравчук за роль у виставі "Клуб "Зневіра" (Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки)

Шестеро молодих людей зібралися в одному клубі. Вони мовчки затягнулися сигаретами, вдивляючись у порожнечу. На них одягнуті елегантні костюми та святкові ковпаки, а посередині помітно виділявся великий білий торт. Проте атмосфера свята так і не з'явилася. Причина криється в зневірі, тузі, меланхолії, акедії. Як холодна смерть, що навідує в мороз, вона обманливо дарує відчуття тепла. Зневіра – вічний супутник людських прагнень, і цим молодим людям є чим поділитися про неї.

"За найкращу режисерську роботу"

Тетяна Губрій за виставу "Кортес" (Театр "Золоті ворота" в Києві)

"За видатний художній дизайн сцени"

Костянтин Зоркін отримав визнання за своє сценографічне рішення для вистави "Жираф Монс", що відбулася в Харківському академічному театрі ляльок імені Віктора Афанасьєва.

"За найкраще хореографічне рішення вистави"

Артем Шошин за хореографію до вистави "Тіні забутих предків" у Львівському національному академічному театрі опери та балету, названому на честь Соломії Крушельницької.

Балетмейстер-постановник Артем Шошин (м. Київ) називає балет "Тіні забутих предків" своєю найкращою роботою. Незвично, що йому довелось значну частину постановки робити дистанційно. У хореографії, як і у музиці хореограф поєднує модерний та класичний балет, контемп та елементи народного танцю.

"За видатне музичне оформлення вистави"

Іван Кондратов та Віктор Кондратов за музику до вистави "Райдужний спектакль у Салтівці" (Харківський альтернативний театр "Нафта")

Спеціальний приз журі "За найкращу сучасну п'єсу"

Лєна Лягушонкова написала п'єсу під назвою "Кортес".

Нагорода від журі "За найефективніше використання простору у сценічному оповіданні"

"Дзяди" (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка в Івано-Франківську)