Цепочка боргів розоряє енергетичний ринок та відштовхує інвесторів – фахівець.
Системні борги на ринку електроенергії стали наслідком неефективного державного управління та хронічної недоінвестованості галузі, що накопичувалася десятиліттями. Про це заявив директор інформаційно-аналітичного GMK центру, голова Комітету сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Станіслав Зінченко.
За його словами, навіть до початку повномасштабної війни енергетичний сектор в Україні функціонував неефективно, а актуальна модель лише поглибила фінансову кризу.
"Необхідно було сформувати енергетичний ринок, однак ми спостерігаємо, що він не функціонує належним чином, і навіть до початку війни його робота була далеко від оптимальної. Основним учасником енергетичного ринку залишається держава," - підкреслив Зінченко.
Він підкреслив, що переважання держави як основного учасника процесу призводить до затримок у прийнятті рішень та неефективності управління, що, в свою чергу, негативно впливає на фінансову стабільність сектора.
"Держава позбавлена гнучкості, рішення затягуються, і вона не в змозі оперативно реагувати на зміни. Більше того, перепрошую, але існують проблеми з корупційними скандалами," - зазначив фахівець.
Згідно з висловлюваннями Зінченка, синергія управлінських проблем і тривалої недостатності інвестицій сприяла утворенню боргових зобов’язань в усіх сегментах ринку.
"Ця держава виступає як неефективний учасник, і накопичене за останні три десятиліття недофінансування призводить до постійних проблем в енергетичному секторі. Це означає, що борги формують ланцюг, який простягається від споживачів до постачальників, від постачальників до операторів мереж, а згодом і до генерацій," - зазначив він.
Експерт зазначив, що даний борговий підхід ускладнює розвиток енергетичного сектору та промисловості, фактично ставлячи під загрозу їхнє зростання без зовнішньої допомоги та необхідних внутрішніх реформ.
"В даний момент можна стверджувати лише одне: без допомоги міжнародних партнерів з одного боку та без проведення внутрішніх реформ у сфері енергетики, українська енергетика та промисловість не матимуть жодних перспектив," - підкреслив Зінченко.
Він вважає, що боргова криза безпосередньо корелює з недостатніми інвестиціями в енергетичні потужності та інфраструктуру, що, в свою чергу, ставить під загрозу процес відновлення країни після війни.
"Для відновлення України необхідно забезпечити доступ до енергії за прийнятними цінами. Це означає, що потрібно вкладати кошти в енергетичні інфраструктури," - підкреслив він.
Водночас Зінченко вважає, що подолання боргової кризи неможливе без зменшення ролі держави на ринку.
"Щоб досягти цього, нам необхідні міжнародні союзники, а також мінімальне державне втручання, управління та участь державних компаній. Це моя особиста думка," - підкреслив спеціаліст.
Нагадаємо, за словами директора Центру досліджень енергетики Олександр Харченка, загальна сума боргів в українській енергетиці становить понад 300 мільярдів гривень, з яких близько 140 мільярдів припадає на електроенергетику.
