Кінець ери Мінцифри? Призначення Оксани Ферчук може стати випробуванням на зрілість цього інституту.
Парламент обрав Оксану Ферчук на посаду міністерки цифрової трансформації. Це вперше, коли міністерство, яке було сформоване за ініціативи Михайла Федорова, очолить особа, яка не входила до його команди з самого початку.
За своєю суттю Мінцифра не просто ще одне міністерство. Це орган, який останні кілька років оцифровував державу: переносив послуги в "Дію", створював нові реєстри, змінював взаємодію громадянина з бюрократією і намагався нав'язати державі іншу швидкість роботи.
Але цінність таких рішень не завжди легко пояснити старій бюрократичній системі. Частина урядовців досі дивиться на державне управління значно традиційніше й не завжди готова сприймати таку трансформацію як щось більше, ніж зручний сервіс у смартфоні.
Саме через це вплив Мінцифри забезпечувався не лише командною роботою та якістю реалізованих проєктів. Значну роль відігравала політична значимість Федорова та його безпосередній зв'язок із президентом. Федоров неодноразово наголошував, що без підтримки Володимира Зеленського багато з досягнень міністерства були б недосяжними.
Відтак призначення нової міністерки кидає виклик Мінцифрі як інституції. Чи зможе відомство зберегти темп, масштаб і здатність впливати на державну машину без тієї політичної опори, яка роками була його головною перевагою?
Хто є Оксана Ферчук?
Кар'єра Ферчук стартувала в телекомі. До 2005 року вона встигла попрацювати в компанії "Український мобільний зв'язок" (UMC), директоркою з маркетингу та продажу "Телесистем України" (бренд PEOPLEnet) і комерційною директоркою "АВ Інжиніринг".
З 2008 по 2016 рік я була частиною команди "Віжн ТБ", де займалася запуском супутникового телебачення Viasat в Україні, а також впроваджувала платний телевізійний сервіс для "Київстар".
Згодом вона перейшла на керівні позиції в "Новій пошті", очолювала платформу "Закупки.Пром.УА" та розвивала сервіс електронного документообігу "Вчасно". У 2021-2022 роках керувала поштовим оператором Justin.
Після початку масштабного конфлікту, який розгорівся влітку 2022 року, Ферчук прийняла на себе роль радника тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова. Її основним завданням стала координація цифрових та логістичних ініціатив. До числа цих проєктів увійшли впровадження системи LOGFAS, SAP, медичної інформаційної системи Збройних сил України, а також платформи "Коровай".
Останній рік нова очільниця Мінцифри обіймала посаду заступниці міністра оборони з цифрової трансформації: почала працювати з міністром Денисом Шмигалем, а в січні 2026 року продовжила вже під керівництвом Федорова.
Як відбувався вибір нового керівника міністерства
Після того, як Федоров перейшов до Міністерства оборони, призначення нового керівника Міністерства цифрової трансформації здавалося вже визначеним. Його заступник Олександр Борняков взяв на себе тимчасове виконання обов'язків міністра і мав усі можливості в майбутньому отримати повноцінну посаду.
Борняков належав до команди Федорова і глибоко розумів внутрішні процеси міністерства. Його завдання полягало в продовженні стратегій, які були закладені з 2019 року: реалізація цифрової трансформації держави, удосконалення платформи "Дія", підтримка IT-сфери, ініціативи на кшталт "Дія.City", співпраця з бізнесом, а також розвиток телекомунікацій та інших галузей, в які активно впроваджувалася Мінцифра за цей час.
Призначення Борнякова виглядало неминучим. У міністерстві та політичних колах були впевнені, що залишилося тільки забезпечити підтримку у Верховній Раді, щоб він міг перейти з статусу тимчасового виконуючого обов'язки на посаду повноцінного урядовця.
Однак пошуку голосів заважала активна кампанія критики Борнякова і згодом самого Федорова та його нової сфери відповідальності - Міністерства оборони. Йшлося, зокрема, про конфлікти навколо окремих цифрових систем, грального ринку та системну критику з боку частини народних депутатів.
Призначення Борнякова зависло. За словами співрозмовників ЕП у міністерстві, його сприймали насамперед як людину Федорова. Відповідно, якщо був ризик, що останнього не буде у новій урядовій конструкції, то шанси Борнякова очолити Мінцифру теж різко падали.
Розглядався навіть можливий варіант повернення Федорова до Мінцифри. Проте цей сценарій виглядав досить малоймовірним. Від моменту відставки уряду Юлії Свириденко 14 липня і до вечора 15 липня питання про те, хто стане новим керівником Мінцифри, залишалося без відповіді.
У вищому політичному керівництві держави розглядали кілька кандидатур. Серед них Валерія Іонан, яка раніше працювала заступницею Федорова, Борняков і Ферчук, кандидатура якої з'явилася вже на фінальному етапі.
До самого кінця ситуація була під великим впливом того, чи залишиться Федоров на своїй посаді в Міністерстві оборони. У разі, якщо президент вирішив би знову призначити його, ймовірність того, що Борняков очолить Міністерство цифрової трансформації, значно зросла б.
Згідно з інформацією, отриманою від джерел в ЕП, не всі в Мінцифрі позитивно сприймали можливе призначення Іонан. Це могло призвести до звільнення деяких членів команди, які співпрацювали з Федоровим і Борняковим.
Згідно з даними DOU, крісло міністра також було запропоноване Тарасу Кицмею, засновнику сервісної ІТ-компанії SoftServe, проте він вирішив відмовитися від цієї пропозиції.
За словами Федорова, з ним не обговорювали претендентів на посаду очільника Мінцифри та не просили його рекомендувати інших кандидатів. Він також розповів, що співбесіду з Ферчук провели вже після зустрічі фракції з президентом 15 липня.
Зрештою вибір упав саме на Ферчук. І це стає новим викликом для Мінцифри. Міністерство, яке багато років будувалося навколо конкретної людини, отримує керівницю, яка не була частиною цієї внутрішньої історії від самого початку.
Чи зможе Ферчук втримати темп міністерства
Унікальна "метафізика" Мінцифри та політична вага Федорова, який протягом майже 6,5 років очолював міністерство, засноване у 2019 році, відкривали його команді можливість впливати на різні галузі. Це включало медичні сервіси під час пандемії, управління державними реєстрами, питання кібербезпеки, оборонні ініціативи, а також співпрацю з бізнесом і підтримку IT-сектора.
Тому Мінцифри без Федорова швидко потрапило під критику, тиск і різного роду політичні удари. З новою міністеркою, навіть попри її досвід роботи заступницею в Міноборони, інституцію можуть не лише продовжувати критикувати, а й почати обмежувати її вплив. І питання не лише в посаді, а й у політичній вазі та можливості взаємодіяти з різними центрами впливу.
Ферчук отримує не звичайне міністерство, ефективність роботи бюрократичного апарату якого не сильно залежить від імені міністра. Вона отримує структуру, створену під конкретний стиль управління, конкретну політичну вагу і конкретну систему ухвалення рішень.
Актуальний склад команди Міністерства цифрової трансформації:
Віталій Балашов - заступник із питань кібербезпеки та хмарних технологій. Раніше працював у EPAM Digital, нині є військовослужбовцем і техніком-програмістом у фінансовому управлінні Генштабу ЗСУ.
Наталя Денікеєва обіймає посаду заступниці з питань цифрової економіки. Її обов'язки включають управління проектами Дія.City та Code.ua, а також сприяння розвитку стартапів і інноваційного підприємництва, разом із цифровою трансформацією індустрії азартних ігор.
Валерія Коваль займає посаду заступниці з розвитку екосистеми як цифрових, так і офлайн сервісів, що пропонують персоналізований підхід. Вона відповідає за реалізацію цифрових рішень та організацію адміністративних послуг.
Станіслав Прибитько обіймає посаду заступника з розвитку цифрової інфраструктури. Він буде відповідати за забезпечення стабільності мобільного зв'язку та інтернет-послуг.
Олександр Закусило - заступник міністра цифрової трансформації. Відповідатиме за масштабування цифрових реформ, державні електронні системи, реєстри та обмін даними. Серед його напрямів: еАкциз, еСуд, еНотаріат, відкриті дані, "Трембіта" та "Дія.Engine".
Ольга Кревська - заступниця міністра з питань європейської інтеграції. Відповідає за інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС, переговори щодо вступу до Євросоюзу та розвиток міжнародних партнерств.
Перед новим колективом, який створить Ферчук, постануть ряд стратегічних викликів.
Перше - що робити з широкою сферою впливу Мінцифри. За останні роки відомство взяло на себе багато нових напрямів, і не всім це подобається. Нова очільниця має вирішити, чи намагатися зберегти цей масштаб, чи звузити фокус і сконцентруватися на кількох ключових напрямах. Від цього залежить, чи залишиться Мінцифра міністерством широкої цифрової трансформації, чи поступово стане менш помітним.
Другий аспект - це перспективи вже ініційованих проєктів. Ініціативи "Дія", "Дія.City", цифрові сервіси, ініціативи для бізнесу, співпраця з оборонною галуззю, управління реєстрами, забезпечення кібербезпеки - все це вимагає політичної підтримки, уваги з боку управлінців та команди, яка має глибоке розуміння функціонування цих систем.
Третє питання - відносини з IT-сферою. Федоров і Борняков роками вибудовували довіру з асоціаціями, кластерами, великими компаніями та підприємцями. Вони були для ринку зрозумілими співрозмовниками.
Перед призначенням нового міністра частина IT-спільноти публічно підтримувала Борнякова. Це не означає, що бізнес не працюватиме з новою командою. Але якість цієї взаємодії, рівень довіри й готовність ринку відкрито говорити про проблеми будуть іншими.
Для інформаційних технологій це має велике значення. Починаючи з 2019 року Міністерство цифрової трансформації значно підтримувало ринок, забезпечуючи захист від тиску правоохоронних органів, створюючи сприятливі умови для роботи, налагоджуючи зв'язки з інвесторами та залучаючи нових клієнтів. Проте залишається невизначеним, чи збережеться міністерство у ролі надійного партнера для галузі в майбутньому.
Багато залежатиме від власного бачення Ферчук подальшого розвитку Мінцифри. І чи було в неї це бачення до моменту призначення. Адже ще місяць тому вона навряд чи могла серйозно планувати, що очолить одне з наймедійніших міністерств.
Саме тому її призначення - це тест на те, чи може Мінцифра існувати як сильна інституція, незалежно від імені її очільника. І чи зможе нова команда зберегти темп, довіру та політичну вагу міністерства без прямої опори на Федорова.
