Історія юного архітектора, який перетворився на досвідченого охоронця кордонів.
Прикордонник, що носить псевдонім Старий, походить з Івано-Франківської області.
Роботящий, уважний та відповідальний Василь Мельник у цивільному житті працював будівельником - звик створювати, а не руйнувати. Чоловік має багато друзів. На початку повномасштабної війни Василь разом з одним із них, не вагаючись, добровольцем став на захист країни.
Свою службу він розпочав у лавах Мукачівського прикордонного загону. Адаптація до війська проходила на ділянці українсько-румунського кордону.
Невдовзі, перебуваючи в бойовій частині, Василь направився на Житомирщину, до кордону з Білоруссю. Під час підготовки до виконання бойових завдань товариші охрестили його позивним Старий. У свої 35 років він виявився найстаршим серед усіх побратимів. Але справа була не лише в числах - в ньому відчувалася глибока життєва мудрість, спокій та незламна стійкість.
Старий вперше зіткнувся з війною на Авдіївському напрямку. Перші вісім днів, згадує Василь, стали справжнім випробуванням. Ворог не давав спокою, атакуючи з різних видів озброєння, не залишаючи жодної можливості для відпочинку ні вдень, ні вночі. За цей час він навчився розрізняти звуки війни, визначаючи за ними, що саме і звідки летить. Головний урок, який засвоїв прикордонник, полягав у необхідності бути уважним: спостерігати, слухати і запам’ятовувати кожну деталь.
Стійкості додавала впевненість у тих, хто був поруч, і підтримка з дому - мами та рідної сестри. Їхні слова, думки й молитви ставали невидимим, але міцним щитом.
Рідні пишаються своїм воїном. А сам Василь скромно каже, що не робить нічого надзвичайного - просто виконує те, що має робити кожен чоловік, коли у його домі прагне панувати чужинець.
Командири та побратими цінують Старого за спокійну вдачу, золоті руки й уміння впоратися з будь-яким завданням.
Зараз Василь Мельник перебуває на ротації - знову проходить службу у Мукачівському прикордонному загоні. Прикордонник мріє створити сім'ю, мати власний дім і жити у країні, де панує мир, який він виборює разом із побратимами.