Європейські країни обговорюють способи захисту, в той час як Путін продовжує висловлювати свої загрози.

Європейський Союз повільно відреагував на атаки безпілотників на своїй території, однак організував два саміти. Результати цих зустрічей викликали активну реакцію в Кремлі, але не принесли радості Києву.

Першого і другого жовтня данська столиця приймала понад півсотні лідерів країн Європи на двох самітах: неформальний - ЄС, котрий перейшов у зустріч "Європейської політичної спільноти".

Обговорення в основному стосувалося російської загрози. Проте, не всі вважають її такою, відзначила прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.

Серед таких словацький прем'єр Роберт Фіцо та його угорський колега Віктор Орбан. Фіцо на саміти не прибув, а Орбан у підсумку заявив про готовність "брюссельської еліти" до війни. І запропонува "угорську альтернативу": не приймати Україну до ЄС а (замість того - стратегічне партнерство) і Європі у зовнішній політиці не копіювати США.

"Вступ України до Європейського Союзу може призвести до ескалації конфлікту," - попередив він.

Вочевидь, така пропозиція виникла не з доброго дива. Угорський прем'єр міг погодити її з лідерами деяких європейських країн. На перший погляд, Орбан і його однодумці у Європі торгуються через спроби Брюсселя обійти право вето при ухваленні рішень.

Проте існує ймовірність, що це узгоджено з Трампом або з іншими впливовими колами в США.

Європа насправді не має готовності вступити у війну з Росією без допомоги з-за океану, зазначив політичний експерт Андрій Вігірінський. Лише через два роки Європейський Союз зможе досягти самостійності у виробництві зброї для себе та України. Наразі тривають активні переговори української делегації зі США, що стосуються інвестицій у виробництво дронів та іншого військового обладнання.

Швидким варіантом є термінові вливання коштів у виробництво озброєння в Україні та створення "стіни дронів". Особиста присутність президента Володимира Зеленського акцентувала практичний підхід до переговорів на двох самітах.

Проте досягнення досить скромні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про запровадження репараційної позики для України в розмірі 140 мільярдів євро, що мала бути фінансована за рахунок "заморожених" активів Росії. Однак, ця ініціатива зіткнулася з перешкодами з боку Бельгії. Прем'єр-міністр Барт де Вевер підкреслив необхідність чіткого визначення спільної відповідальності всіх держав-членів ЄС.

Крім того, виступають проти цього Франція і Люксембург. Емманюель Макрон вважає, що конфіскація активів порушить фінансові норми і підриває довіру до євро.

Експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Попов зазначив, що керівники країн турбуються про можливу втечу "диктаторських" капіталів із їхніх економік.

До завершення жовтня ми вирішимо всі суперечки, — запевнив ініціатор ідеї позики, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Більше вдалося просунутися по 19-му пакету санкцій.

У Києві очікують обмежень закупівель російських енергоресурсів та санкцій проти капітанів "тіньового флоту" Путіна. Це означатиме закриття Балтійського і Баренцевого морів для путінської флотилії.

У російських інформаційних джерелах зазначили, що в червні 2025 року до акваторії Балтійського моря зайшов американський есмінець Paul Ignatius, оснащений ракетами Tomahawk. Ці ракети здатні досягати цілей навіть на Уралі.

Росія і Китай стрімко прагнуть розробити ці води як торгові маршрути, проте процес просувається повільно, відзначають російські джерела.

І саме в цьому аспекті європейські країни можуть випередити Росію, адже "тіньовий флот" Путіна насправді виконує бойові функції. 2 жовтня у Франції було затримано судно "Пушта", яке підозрюють у використанні для запуску дронів по території Європи.

Санкції проти кораблів обговорять швидко на найближчій нараді начальників штабів країн-членів "Коаліції добровольців", анонсував Макрон.

Менш помітним є просування у питанні "стіни дронів". Українські вояки вже навчають данських як відбивати атаки БпЛА. Потрібні загони оперативного реагування, пояснив Зеленський. Урсула фон дер Ляєн пообіцяла програму, котра "надасть Україні технологічну перевагу", та поки деталей не розкрила.

Під час заключної пресконференції з прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен, президент Зеленський зазначив: "До цього часу ми покладалися лише на нашу далекобійну зброю. Проте після переговорів з президентом США, можливо, отримамо нові можливості".

Президент України акцентував увагу на дисбалансі у кількості безпілотників: Росія використовує до 500 БпЛА щодня, в той час як українська сторона має не більше 150. Попри це, у ЗМІ та на міжнародних форумах активно обговорювалася можливість передачі Україні американських ракет Tomahawk.

Копенгаген розпочав новий етап переговорів, і, за словами експерта з міжнародних відносин Станіслава Желіховського, попереду ще багато зустрічей. Однією з тем обговорення є Дорожня карта обороноздатності Європи до 2030 року. Дискусії щодо "стіни дронів" зосереджені на тому, якими засобами можна ефективно їх знищувати, адже використання ракет є занадто витратним. Також експерт зазначає, що залишається питання ефективності захисту нашого повітряного простору за допомогою систем ППО НАТО.

Проте, "Росія не припиняє своїх погроз, і цей страх наших союзників уповільнює прогрес. Адже всі турбуються, що може розпочатися світова війна".

Путін майстерно використовує цю ситуацію, і 2 жовтня він охарактеризував зусилля Європи щодо власної безпеки як "вимисел, що не має підстав". Крім того, він зробив заяву про можливість застосування "нової гіперзвукової зброї".