"Енеїда": більше століття театральних вистав.

Поема "Енеїда" Котляревського написана настільки яскравою та експресивною мовою, що її адаптація для театру стала лише питанням часу. Протягом останніх 115 років ця поема неодноразово ставала основою для спектаклів, а також перетворювалася на опери, анімаційні фільми, лялькові вистави та мюзикли. Що ж приваблює режисерів та глядачів у цій історії про троянського героя, оповідь якої створена українцем і розкриває теми, пов’язані з Україною?

Те, що "Еней був хлопцем енергійним", впродовж останніх ста років театрального життя демонстрували такі видатні режисери, як Микола Садовський, Сергій Данченко, Ростислав Держипільський та Максим Голенко. Сьогодні на сцену виходить нова інтерпретація "Енеїди", створена Ахтемом Сеітаблаєвим, Євгеном Лавренчуком, Давидом Петросяном та Іваном Уривським.

Поема "Енеїда" Івана Котляревського була опублікована в 1798 році, за рік до того, як з'явився на світ "сонце російської поезії" Олександр Пушкін у 1799 році. Отже, доводьте, якщо зможете, що українська мова не існувала, коли вже виходили такі твори, ще до того, як молодий Пушкін навіть замислився про свою роль як "основоположник російської літературної мови".

Оперна "Енеїда"

Дорога "Енеїди" Івана Котляревського на театральну сцену виявилася довгою та складною. Прем'єра відбулася у київському театрі Миколи Садовського в сезоні 1910-1911 років. Це стало справжньою культурною подією, яка супроводжувалася афішами, розклеєними по всьому Києву, а також спеціально написаною музикою видатного композитора Миколи Лисенка. Вистава викликала жваві обговорення в суспільстві, які залишаються актуальними і досі, і за цим критерієм вона цілком може змагатися з найвідомішими сучасними постановками.

Наступні ознаки "Енеїди" починають з'являтися наприкінці 1950-х років, коли сталінський режим почав послаблювати свої обмеження. Через три роки після відомої доповіді Микити Хрущова "Про культ особи та його наслідки" на сцені Театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка відбулася прем'єра опери Лисенка, в якій партію Енея виконував Дмитро Гнатюк. Серед почесних гостей на цій прем'єрі були артисти, які виконували ролі Дідони та Енея в постановці 1910 року.

Твір Лисенка отримав нове втілення 2025 року. Харківська опера прем'єрою "Енеїди" відзначила своє 100-річчя - як першого українського оперного театру. Постановка часів російсько-української війни об'єднала майже весь колектив театру, що створили масштаб на лофт-сцені в укритті (диригент - Дмитро Морозов, режисерка - Жанна Чепела, балетмейстер - Костянтин Томільченко).

Перший розділ драматичної оповіді "Енеїда", створеної в 1970-80-х роках.

Інсценізація "Енеїди", створена українським драматургом і публіцистом Василем Котляром у 1969 році, отримала своє сценічне втілення лише в 1976 році. Першу з трьох полтавських версій цієї п'єси поставили Борис Прокопович та Віталій Кашперський. Володимир Грипич двічі звертався до цієї вистави: спочатку у 1978 році на сцені театру в Запоріжжі, а потім у 1986 році, вже очолюючи Чернігівський обласний театр.

Київська адаптація була створена режисером Сергієм Данченком у співпраці з українським поетом Іваном Драчем. Завдяки музиці Сергія Бедусенка, у 1986 році Київський театр імені Івана Франка представив справжню рок-оперу, яка отримала прізвисько "бурлеск-опера". У її зірковому складі були такі таланти, як Анатолій Хостікоєв у ролі Енея та Богдан Ступка, який виконував функції ведучого вистави. "Енеїда" користувалася великим успіхом як у Київських глядачів, так і у іноземних відвідувачів, через що франківці жартували, що вона є "валютною". Музика Сергія Бедусенка також звучала у виставі, поставленій у 1988 році в Ужгороді під керівництвом Станіслава Мойсеєва, тодішнього директора Закарпатського обласного музично-драматичного театру.

Другий етап драматичної саги "Енеїда", що охоплює період з 1990 по 2010 рік.

Процес здобуття Незалежності також проходив під знаком анімаційної версії "Енеїди". Від 1988 до 1991 року на студії "Укранімафільм" активно працювали над повнометражним мультфільмом (режисер Володимир Дахно), який після своєї прем'єри став відомим як "перший повнометражний мультфільм незалежної України".

Залишається актуальним інтерес до вистави "Енеїда" на українських, переважно російськомовних територіях. Вистава Світлани Олешко, що була представлена в 1997 році, здобула популярність під час гастролей Харківської театр-студії "Арабески" по Україні та за її межами, ставши візитівкою колективу. Без жодних перекладів та додаткових "підпорок" постановка Віктора Шулакова також привернула увагу глядачів у Донецьку в 2002 році.

Андрій Романов поставив "Енеїду" у Запоріжжі (2005), Олег Ігнатьєв - у Миколаєві (2006), "Енеїда-XXI" Максима Голенка вийшла в Одесі (2019). До числа передостанніх прем'єр напередодні вторгнення належить робота за поемою Котляревського Анатолія Левченка на сцені драмтеатру Маріуполя (2018). "Роком українського театру" оголосили російськомовний Херсон взірця 2013 року, коли сталася найдорожча за попередні 20 років постановка (вистава Сергія Павлюка обійшлась у 250 тисяч гривень). Грали тоді актори херсонської трупи: Олександр Мельник - Енея, оповідача козака Мамая - Сергій Кияшко, сучу дочку Юнону - Ружена Рубльова (та сама Народна артистка України, яка у серпні 2022 року пристала на пропозицію російської окупаційної адміністрації Херсона).

"Енеїда" неодноразово слугувала відправною точкою для здобуття престижних нагород. У 2003 році Віктор Шулаков отримав державну Шевченківську премію, а у 2019 році ця честь дісталася Ростиславу Держипільському, зокрема за його постановку "Енеїди" в Івано-Франківському драматичному театрі ім. Івана Франка. Наталія Орешнікова була удостоєна премії у сфері театрального мистецтва ім. братів Шерегіїв за втілення "Енеїди" в Закарпатському театрі ляльок у 2007 році. В останні роки різні версії "Енеїди" неодноразово потрапляли до списку номінантів театральної премії "ГРА", а "Енеїда-XXI" Максима Голенка, що є спільним проєктом "Дикого театру" та Одеського театру ім. Василя Василька, здобула перше місце.

"Енеїда" сучасного періоду, починаючи з 2022 року.

Обстріли українських міст з боку Росії остаточно відкрили людям очі, що й пояснює їхнє прагнення до коріння та ідентичності. У листопаді 2022 року Дніпровська філармонія представила театралізовану програму для дітей, натхненну "Енеїдою". Мешканці міста мали можливість пройти "Слідами Енея", супроводжуючи виставу тріо бандуристок "Етніка" під керівництвом Івана Шепелєва.

Київський театр українського фольклору "Берегиня" вийшов із дослідженням козаків у сьогоденні - тим паче, що прем'єру "Енеїди" Тетяни Авраменко зіграли у грудні 2022-го. Свої "Енеїди" з'явилися у Хмельницькому театрі ім. Михайла Старицького (реж. Дмитро Некрасов, 2024), Рівненському драмтеатрі (реж. Іван Данілін) та Київському театр ляльок (реж. Дмитро Драпіковський) - не домовляючись, обидва колективи зіграли прем'єру в один день - 25 березня 2023 року.

Експериментальна версія "Енеїди", поставлена Ахтемом Сеітаблаєвим у Театрі ветеранів, додала новий вимір до фестивалю "Bouquet Kyiv Stage 2025". На сцені виступили не звичайні актори, а ветерани російсько-української війни, які переплели класичний текст з власним тілесним і емоційним переживанням.

Дискусії щодо нової адаптації "Енеїди" в Київському театрі ім. Івана Франка тривають з 2024 року, і є ймовірність, що в сезоні 2025-26 цей проект буде втілений під керівництвом Давида Петросяна. Хоча офіційні підтвердження ще відсутні, у Театрі ім. Марії Заньковецької у Львові також планується своя версія "Енеїди", яку ставитиме Іван Уривський. Тим часом, перші кадри з репетицій "Енеїди" вже з’явилися з Черкаського театру ім. Тараса Шевченка, де режисером виступає Станіслав Садаклієв. Директор та художній керівник Закарпатського музично-драматичного театру Рудольф Дзуринець анонсував старт роботи над новою постановкою, представляючи команду, до складу якої увійшли режисер Євген Лавренчук, композитор Рубен Толмачов та хореограф Дмитро Коляденко.

Схоже, настав момент замислитися не лише над окремими виставами, а й над створенням справжнього фестивалю "Енеїда". Адже, хоч літопис і важливий, огляд художньої цінності постановок та їх ключових аспектів досі потребує детального дослідження.