Ефект метелика: Яким чином справа Міндіча може вплинути на закупівлі в Міністерстві оборони

Українці досі не отримали доступу до записів з квартири Тімура Міндіча, яка стосується оборонної теми. Проте, ця ситуація вже встигла викликати ефект метелика: випадкові обставини призвели до хаосу і серйозних змін, які негативно вплинули на діяльність Міністерства оборони.

Зокрема, це стосується формування наглядової ради об'єднаної агенції та затвердження контрольних зразків товарів, які необхідні для проведення торгів в електронній системі Прозорро.

Дилема спостереження.

Як відомо, після того, як завдяки операції "Мідас" оприлюднили записи про корупційні дії на закупівлях в "Енергоатомі", було припинено повноваження наглядової ради цієї компанії.

Також, згідно з принципом доміно, було зупинено функції наглядових рад ключових державних енергетичних підприємств: "Центренерго", "Оператор ГТС", "Оператор ринку", "Українські розподільні мережі" та "Енергетична компанія України".

3 грудня президент Володимир Зеленський провів зустріч з міністром оборони Денисом Шмигалем, під час якої було дано завдання терміново оновити склад наглядових рад у сфері оборони.

На даний момент наглядові ради існують в таких організаціях, як АТ "Українська оборонна промисловість", "Агенція оборонних закупівель", "Державний оператор тилу" та "Укрнафта", яка перебуває під управлінням Міністерства оборони України з 2022 року.

Серед усіх цих компаній найважча ситуація спостерігається з наглядовими АОЗ та ДОТ, що виникає внаслідок їхнього об'єднання.

Наглядові АОЗ та ДОТ були сформовані наприкінці 2024 року - до складу кожної було обрано по 5 осіб.

Основною метою їх заснування стало зміцнення незалежності агентств від політичних чинників, таких як часті заміни міністрів, а також підвищення контролю за виконанням угод.

Незважаючи на те, що в ДОТ наглядова рада розпочала свою роботу без затримок, в АОЗ її діяльність викликала чимало суперечок. Це сталося через те, що два представники держави в наглядовій раді — Юрій Джигир і Тарас Чмут — вирішили підтримати продовження контракту для колишньої керівниці агенції Марини Безрукової. У березні їх замінили новими членами: Станіславом Гайдером та Іваном Гаврилюком.

Водночас, 5-й член наглядової ради (незалежний) так і не був обраний, після того як від цього місця відмовився Патрік Аурой.

Навесні 2025 року було оголошено про об'єднання закупівельних агенцій МОУ АОЗ та ДОТ. Відповідно постало питання, що відбудеться з наглядовими радами обох агенцій. Чи будуть вони об'єднані в одну, чи членів наглядової ДОТ долучать до борда наглядової АОЗ, чи це відбудеться шляхом нового конкурсу, чи як сподобається міністру чи очільнику АОЗ?

Станом на середину грудня жодна зустріч між представниками міністерства та членами наглядових агентств не відбулася. При цьому це питання піднімалося ще з літа.

Протягом більше ніж півроку Міністерство оборони України так і не ухвалило рішення щодо кількості членів наглядової ради в новій об'єднаній агенції. На різних етапах обговорень згадувалося, що їх може бути від 5 до 7.

Ця невизначеність, а також поширені чутки про можливу перепризначення членів наглядової ради на основі лояльності, змусили деяких співробітників задуматися про залишення своїх посад.

Навіть гірше, вже відомо, що через складність поєднання двох посад і брак часу посаду в наглядовій раді АОЗ планує залишити перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк. Про це він повідомив на зустрічі з Громадською антикоррадою у листопаді.

На останній нараді з стратегічного огляду оборонних закупівель Україна-НАТО в НАЗК голова НР АОЗ Станіслав Гайдер повідомив, що ще двоє членів наглядової ради висловили готовність подати заявки на звільнення.

Останнє вже ставить під загрозу не просто функціонування ради, а підписання контрактів на закупівлю зброї, оскільки члени наглядової ради мають погоджувати значні правочини. Для розуміння, наприкінці року сума контрактів, які має погодити наглядова, може сягати 30 мільярдів гривень.

12 грудня керівництво АОЗ планувало представити міністерству структуру штатного розпису нової агенції. Вкрай важливо, щоб в агенції було оптимальне число закупівельників та уникнути надмірної кількості фахівців з PR.

Проте також необхідно знайти рішення щодо наглядової ради об'єднаної агенції, щоб зміцнити незалежність корпоративного управління та уникнути ризику зриву закупівель.

Існує значний ризик, що наглядова організація може відмовитися від своїх повноважень, повернувши всі контрольні функції виключно до Міністерства оборони України, принаймні на якийсь період.

Затвердження контрольних зразків

Ще один фактор, що може вплинути на стабільність роботи міністерства, полягає в затвердженні системи контролю якості продукції.

Те, що НАБУ не зробило публічними записи про оборонні питання, зовсім не свідчить про те, що Міністерство оборони не усвідомлювало своїх труднощів. Зокрема, це стосується ситуації з закупівлею сумнозвісних бронежилетів у фірми Міндіча.

Ще нещодавно в міністерстві існували два окремі управління, які займались контролем за якістю (ЦУКіЯ) та затвердженням технічних специфікацій та контрольних зразків для товарів, що будуть закуповуватись Міноборони (ЦУРСМЗ).

Затвердження зразків-еталонів товарів та прийом готової продукції - одні з найбільших зон ризику, тут найлегше розплодити корупцію. Спершу прописавши ТУ під конкретного виробника, а потім - прийнявши або не прийнявши товар за відкат.

Однак, після того як останній керівник ЦУКіЯ був арештований у серпні ДБР за прийняття балістичних окулярів неналежної якості, а ЦУРСМЗ отримав дуже багато питань щодо затвердженого контрольного зразка бронежилета для компанії, пов'язаної з Тімуром Міндічем, обидва управління вирішили ліквідувати. Так би мовити, подалі від гріха.

Функції контролю були передані Головному Управлінню Державного гарантування якості, а функції ЦУРСМЗ були передані Збройним силам України - Командуванню сил логістики тилу.

При цьому передача відбулась без підготовки належних документів про повноваження. Громадська антикоррада попереджала про негативні наслідки такого рішення.

27 листопада ЦУРСМЗ було інтегровано до структури КСЛ. Проте, переговори щодо розподілу функцій між Міністерством оборони України та КСЛ все ще тривають. Зокрема, найгостріші дебати ведуться навколо питання, хто саме матиме право затверджувати зразок відповідності продукції вимогам Міноборони, адже без цього документу участь компанії в закупівлях через систему Прозорро є неможливою.

На 15 грудня КСЛ, за інформацією, готовий взяти на себе цю функцію, якщо керівник цього відомства не змінить своє рішення.

Проте ця обставина також підриває стабільність звичайних процесів закупівель. На сьогоднішній день Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" анонсувало 80% торгів на наступний рік, щоб уникнути примушення компаній отримувати акти відповідності на зразки товарів у нового управителя.

Проте така обстановка не є звичайною, коли Державна організація торгів повинна за місяць реалізувати річний обсяг торгів, знаходячись у процесі ліквідації. Незалежна антикорупційна комісія вже неодноразово підкреслювала важливість якісної перевірки документів учасників з боку ДОТ. В умовах такого навантаження це буде вкрай складно здійснити.

Протягом останніх років жоден міністр оборони не став об'єктом підозр у кримінальних справах. Натомість, звичайні працівники міністерства постійно опиняються під слідством, переважно від Державного бюро розслідувань. З часом ця ситуація почала давати позитивні результати — коли рядові співробітники відмовилися приймати інші матеріали для курток або неякісні бронежилети, що постачалися Міндічем. Проте, в цій історії є і суттєвий недолік — ніхто не бажає брати на себе відповідальність.