Дронові битви під Мирноградом: як десантники витримують фронтові випробування в екстремальних умовах.
Справжня катастрофа розгортається під Мирноградом. Щоб не дозволити нашим військам стабілізувати лінію фронту, російські сили постійно вводять в бій нові підрозділи. Наступи в цьому напрямку тривають без перерви, день за днем.
Витримувати натиск супротивника для українських військових є надзвичайно складним завданням; російські сили безжально знищують тилові позиції та, використовуючи ударні дрони, порушують логістичні ланцюги.
Одна з ділянок цієї території охороняється славнозвісною 79-тою Таврійською бригадою Десантно-штурмових військ. Як саме діють наші десантники, ви дізнаєтеся з наступного репортажу з їхніх позицій. А поки що, приєднуйтесь до збору команди "Подробиці" для придбання автономних обігрівачів для підрозділу. Реквізити ви можете побачити на екрані.
Реквізити для закупівлі автономних обігрівачів для 79-ї окремої десантно-штурмової бригади:
Ось як виглядають всі шляхи, що ведуть до агломерації Покровськ-Мирноград. Навіть за 15-20 кілометрів від фронтової лінії російські війська намагаються контролювати дороги за допомогою ударних дронів. Іноді жодна броня чи засоби радіоелектронної боротьби не можуть захистити від атак ворожих безпілотників. Тому найнадійніший спосіб дістатися до позицій — це йти пішки, адже так значно безпечніше.
І що ближче до передової, то гучнішає канонада, а дзижчання дронів над головою, здається, не змовкає ні на мить.
Станіслав Кухарчук, кореспондент:
Спроби зрозуміти, до кого належить дрон — наш чи чужий — є безглуздими. На фронті існує певна практика: своїх безпілотників у повітрі не зустрічаєш, тому доводиться остерігатися кожного літаючого об'єкта. Ось такі умови війни.
Уся логістика в прифронтовій зоні реалізується або пішки, або за допомогою НРК. Війна дронів вже не є вигадкою, а жорстокою реальністю на фронті. Ця боротьба безпілотників у небі поблизу Мирнограда яскраво це ілюструє. Наша 79-та Таврійська бригада ДШВ демонструє ефективність, коли зенітний дрон-перехоплювач атакує російську "Молнію".
Хоча це й так, перевага противника відчувається як у повітрі, так і на землі. Принаймні, так вважають десантники. З Покровська та Мирнограда ворог просувається до Добропілля, попутно здійснюючи артилерійські обстріли та використовуючи дрони, розгортаючи вогняний вал. Проте варто зазначити, що від прямолінійних механізованих атак противник вже відмовився.
Олег - військовослужбовець 79-ї Таврійської ОДШБр:
Все відбувається малими групами, і дуже синхронно підтягуються їхні ТЗП, так би мовити, точки пілотів. І вони за допомогою постійної розвідки, постійної активності ФПВ, а також авіаційних та артилерійських ударів постійно підтримують наступальні сили, і таким чином вони просуваються.
Витримувати тиск окупантів — завдання нелегке, проте цілком здійсненне. Таврійські десантники докладають всіх зусиль, щоб російські військові не змогли просунутися вперед.
Ось як функціонує команда, що управляє оптоволоконним ФПВ-дроном. Саме ці безпілотники в даний час демонструють найкращу ефективність на полі бою, оскільки не підлягають впливу радіоелектронної боротьби. Проте погодні умови можуть суттєво вплинути на діяльність операторів. Наприклад, жорсткі морози можуть виявитися непосильними для чутливої оптики.
Що ж ти збираєшся робити? Обрив... Оптичні фактори мають свої особливості: якщо температура падає нижче десяти градусів, ймовірність спотворень на оптичних приладах зростає. І, звичайно ж, вітер також відіграє свою роль.
Андрій відчував глибокий сум, спостерігаючи, як його дрон зривається у безодню. Він знав, що апарат мав завдання знищити російську штурмову групу, яка підбиралася до їхніх позицій. Проте всього через кілька хвилин його екіпаж знову був готовий до вильоту — адже в такі критичні моменти доля товаришів залежала від рішучих дій бійця.
Незважаючи на коливання зображення, Андрій успішно наблизив свій дрон до ворожого штурмовика. Цей удар виявився ключовим — російські солдати занепали духом і вирішили скласти зброю, здавшись у полон.
Андрій - військовослужбовець 79-ї Таврійської ОДШБр:
Виходить, що відпрацюванням ФПВ їх змусили вийти на прямий вогонь, після чого вони почали здаватися в полон. По наступному вильоту була відміна. З маленького робиться велике діло.
Успіх цієї важливої ініціативи залежить від участі кожного з нас. Пілоти мають багато завдань, і їм важко знайти час на відпочинок.
Поки пілот і штурман займаються пошуками ворога, Анатолій готує дрони для майбутніх місій. Йому 48 років, і значну частину свого життя він провів за ґратами. Стати військовим він вирішив добровільно, щоби помститися за свою матір, яка загинула внаслідок російського обстрілу Марганця.
Анатолій - військовослужбовець 79-ї Таврійської ОДШБр:
Я освободился только в 24 года, и после этого меня не хотели брать на работу, у меня была мечта поехать в Краматорск. Но мне сразу сказали: «Нет, вы судимы, мы вас не примем...» В общем, такие дела. Потом я не совсем помню, где именно находился, когда получил сообщение на телефон о том, что моя мама погибла. Сестры написали, и я отправился в Марганец. В конечном итоге, всё наладилось, и я служу слава Богу!
Анатолій не жалкує про свій вибір і прагне якомога швидше освоїти управління дронами, щоб особисто помститися загарбникам за смерть найближчої йому людини.
Саме для героїв попереднього матеріалу, бійців 3-го батальйону 79-ї окремої Таврійської бригади ДШВ, місяць тому команда "Подробиць" оголошувала збір на дрони.
Завдяки вашим донатам нам вдалось накопичити майже двісті тисяч гривень і придбати в підрозділ дрон-розвідник із тепловізійною камерою. "Пташка" вже на передовій і допомагає десантникам виявляти й знищувати окупантів під Мирноградом. А ми просимо вас долучитися до нового збору для 3-го батальйону 79-ї бригади вже на автономні обігрівачі. У такі люті морози нашим оборонцям, як і нам усім, потрібне тепло. Реквізити на ваших екранах.
