День українських політв'язнів: імена героїв за свободу, які заслуговують на нашу пам'ять - Радіо Максимум
Відтоді цього дня щороку згадують українців, що зазнали переслідувань за свої політичні переконання та прагнення до свободи. Радіо МАКСИМУМ розповідає, кого з українських борців за нашу державу проти комуністичного режиму варто пам'ятати.
Під час роботи над цим матеріалом ми вдалися до інформації, опублікованої на YouTube-каналі "Обличчя Незалежності", що належить українській журналістці Дарці Гірній.
Цікаво: Яке свято святкується 12 січня? Традиції, заборони та прикмети цього дня.
Народний депутат України та очільник кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв провів у радянських в'язницях загалом 15 років, має на своєму рахунку сім судимостей і витримав одне з найтриваліших голодувань протесту в історії, триваючи 303 дні.
Основною причиною переслідувань стала його активна діяльність за повернення кримських татар на їхню батьківщину в Крим, після жахливої депортації 1944 року. І сьогодні, коли російські окупанти знову ставлять його під суд заочно, Джемілєв продовжує працювати над залученням української та міжнародної спільноти для визволення півострова.
У 2023 році Мустафа Джемілєв був удостоєний звання Героя України. Він залишається одним із найяскравіших представників кримськотатарського народу на міжнародній арені.
Історія Мустафи Джемілєва / Відео з ютуб-каналу "Обличчя Незалежності"
Ігор Калинець, один із найвизначніших представників поезії шістдесятників, проживав у Львові та мав звання почесного доктора Львівського національного університету імені Івана Франка. Він з'явився на світ 9 липня 1939 року в містечку Ходорові на Львівщині, де з ранніх років виховувався в атмосфері українського націоналізму. Серед його улюблених читань були старі випуски журналу "Світ дитини", які містили матеріали про історію України.
У 1961 році Калинець завершив навчання на філологічному факультеті Львівського університету, де познайомився з представниками дисидентського руху та розпочав творити поезію, досліджуючи теми української культури, традицій і руйнування церков. Саме під час навчання він зустрів свою майбутню дружину – поетесу Ірину Стасів, яка також була активною учасницею дисидентських рухів.
Причиною переслідувань з боку КДБ стало публікація творів поезії Ігоря Калинця за межами країни. У 1972 році його засудили до шести років суворого ув'язнення та трьох років заслання. Відбував покарання він у концтаборах Пермського краю, де зустрічався з такими українськими політичними в'язнями, як Іван Світличний, Василь Стус та Микола Горбаль. Калинець домігся можливості відбувати заслання разом із дружиною в Забайкаллі, і хоча подружжя виховувало маленьку доньку, їм призначили однакові терміни ув'язнення.
У 1981 році поет повернувся до Львова, де розпочав свою діяльність у Львівській науковій бібліотеці імені Стефаника. Після звільнення та заслання Калинець на деякий час залишив літературну сцену і перестав створювати поетичні твори, повернувшись до них лише у 1987 році. Ігор Калинець пішов з життя 28 червня 2025 року, не доживши всього одинадцяти днів до свого 86-річчя.
Історія Ігоря Калинця / Відео з YouTube-каналу "Лицарі Незалежності"
Український політик, правозахисник і дисидент Степан Хмара був народним депутатом України трьох скликань і до поважного віку залишався активним громадським діячем. За фахом лікар-стоматолог, у радянські часи він у вільний від роботи час долучився до дисидентського руху та поширював самвидав.
Після арешту журналіста В'ячеслава Чорновола й розгрому єдиного незалежного журналу "Український вісник" Хмара перейшов у підпілля. Разом з іншими опозиційно налаштованими інтелектуалами він продовжив нелегальне видання журналу, публікував матеріали про політичні репресії проти української інтелігенції та політику русифікації в УРСР.
Степан Хмара, відзначений своєю правозахисною діяльністю, був заарештований і отримав 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму, а також 5 років заслання. Незважаючи на переслідування, він продовжував залишатися одним з найвідданіших критиків радянської влади та став символом опору цьому режиму.
Після відновлення незалежності України Хмара став народним депутатом України I, II та IV скликань. У 2006 році йому надали звання Героя України. Степан Хмара помер 21 лютого 2024 року в Києві у віці 86 років.
Оповідь про Степана Хмару / Відео з YouTube-каналу "Лики Незалежності"
Катерина Гаврилів, медсестра та активістка Української Повстанської Армії з Болехова, що на Івано-Франківщині, покинула цей світ 14 вересня 2022 року на 103-му році свого життя. Вона була однією з тих жінок, чия доля була глибоко пов'язана з українським визвольним рухом під час та після Другої світової війни.
Загалом Катерина Гаврилів провела 11 років у підпіллі України. У складі УПА вона витягала з поля бою поранених солдатів, виконуючи функції медсестри, і не раз опинялася на межі загибелі — їй вдалося дивом уникнути вбивства з боку НКВД та подальшого арешту.
Одним із найбільш вражаючих моментів її біографії стало те, як Катерина, не маючи жодної медичної підготовки, в критичних умовах війни виконала операцію на пораненому бійцеві УПА. Це трапилося в надзвичайно складних і ризикованих обставинах.
Щоб не потрапити під арешт, вона постійно змінювала своє місце проживання. Деякий час вона приховувалася в Гошівському монастирі. Тричі їй вдавалося уникнути затримання. Протягом свого життя мала п'ятеро онуків, 13 правнуків і двох праправнуків.
Історія Катерини Гаврилів / Відео з YouTube-каналу "Лики Незалежності"
