Огляд основних подій тижня: Трамп анулює переговори з Путіним, в той час як Європейський Союз вводить нові санкційні заходи проти Росії | Коментарі Україна

Підсумки тижня. Фото: з відкритих джерел

Європейські країни здійснили значні кроки в напрямку відмови від російських енергетичних ресурсів, тоді як США посилили санкції проти Кремля. У той же час продовжується ескалація конфлікту між Росією та Україною, що викликає численні жертви та масові відключення електрики.

Політичні стратегії: Європа прагне визначити нові правила взаємодії.

20 жовтня Рада Європейського Союзу ухвалила механізм RePowerEU, який передбачає повну відмову від російських викопних палив. Лише Угорщина та Словаччина висловили протест, проте для прийняття рішення вистачило кваліфікованої більшості - 65% голосів держав-членів, що представляють 72% населення ЄС. За прогнозами Єврокомісії, цей план дозволить знизити імпорт російського газу на 155 мільярдів кубометрів щорічно до 2030 року. Основними альтернативними джерелами стануть зріджений природний газ з Норвегії та США, а також відновлювані джерела енергії, які вже забезпечують 44% електроенергії в Європейському Союзі.

Водночас у Європейському Союзі активно обговорюється нова концепція розширення. За даними Politico, троє дипломата з країн ЄС та один чиновник поділилися анонімно інформацією про можливість введення "пробного періоду" для нових держав-членів, впродовж якого їхнє право вето буде обмежене. Це рішення має діяти до завершення значної реформи інституцій ЄС. Нова стратегія може допомогти уникнути блокувань з боку угорського прем'єра Віктора Орбана, який перешкоджає просуванню України в переговорах про вступ. Наразі концепція перебуває на початковій стадії неформальних консультацій між 27 країнами-членами та Європейською комісією. Для її впровадження необхідна злагода, однак аналітики Брюссельського інституту оцінюють ймовірність вето з боку Угорщини на рівні 70%.

23 жовтня, під час саміту лідерів ЄС у Брюсселі, Президент України Володимир Зеленський охарактеризував тривалу блокаду переговорів щодо просування України до Європейського Союзу як "несправедливу". Він закликав до відкриття "переговорних кластерів". Зеленський зазначив, що затримки у цьому процесі завдають шкоди не лише Україні, але й економіці Європи, оскільки інтеграція східних партнерів може сприяти зростанню ВВП ЄС на 1,2%.

ЄС того ж дня схвалив 19-й пакет санкцій, обмеживши доступ РФ до технологій і фінансів, що, за прогнозами, знизить її експорт на 15%.

Цього тижня не обійшлося без негативних новин: Бельгія вирішила заблокувати "репараційний кредит" Україні на суму 140 мільярдів євро, що походить з прибутків заморожених російських активів (загальна сума яких становить 300 мільярдів євро), відклала прийняття рішення до грудня.

Серед позитивних новин тижня варто відзначити заяву уряду Швеції: прем'єр-міністр Ульф Крістерссон підписав угоду про наміри надати Україні 100-150 винищувачів Gripen E, що здатне зміцнити українську систему протиповітряної оборони на 30%.

Геополітична риторика та дипломатія

На тлі європейських ініціатив Росія загострює риторику. 18 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков відкинув ідею президента США Дональда Трампа про "заморожування" лінії зіткнення для початку переговорів, назвавши її "газетними вигадками". Водночас глава МЗС РФ Сергій Лавров, коментуючи заклики Європи до припинення вогню, заявив, що це означало б "збереження нацистського режиму" в Україні та "заборону російської мови".

Слова Лаврова контрастують із заявою лідерів Франції, Німеччини та Великобританії від 19 жовтня, які пообіцяли Україні 50 мільярдів євро з прибутків від заморожених активів РФ. Верховна представниця ЄС Кая Каллас 20 жовтня в Люксембурзі також чітко окреслила позицію: "Віддача українських територій - це сигнал агресорам, що сила окупає". Її слова підтримують 80% європейців, які, за опитуванням Eurobarometer, вважають агресію РФ загрозою для континенту.

Дипломатичний тиждень завершився несподіваним кроком з боку Трампа, який вирішив скасувати зустріч з Путіним у Будапешті через "відсутність прогресу". Під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте він підкреслив, що переговори "не дають бажаних результатів". Трамп також висловився про постачання ракет "Tomahawk" Україні, зазначивши, що навчання триватимуть як мінімум пів року, і США не планують їх запускати самостійно. Речниця Білого дому Керолайн Левітт пояснила дане рішення "недостатньою зацікавленістю Росії в досягненні миру", що може посилити тиск на Кремль, але в той же час викликати ескалацію конфлікту.

Ще одним важливим кроком, здійсненим адміністрацією Трампа, стало введення санкцій проти компаній "Роснефть" і "Лукойл", які разом контролюють близько 60% видобутку нафти в Росії (приблизно 3,5 млн барелів на день). За інформацією міністра фінансів США Скотта Бессента, ці заходи призведуть до зменшення доходів Кремля на 30 мільярдів доларів щороку.

На тлі запровадження нових санкцій, Росія вирішила вчергове продемонструвати силу: 23 жовтня Путін провів ядерні тренування з ракетами "Ярс" і "Синева", залучивши 50% стратегічних сил.

Масові удари Росії по цивільних об'єктах в Україні.

Минулий тиждень став одним із найкривавіших за останній місяць: Росія завдала понад 200 ударів по Україні, знищуючи інфраструктуру та забираючи десятки життів.

20 жовтня безпілотний літальний апарат влучив в енергетичну інфраструктуру на Чернігівщині, внаслідок чого 21 населений пункт залишився без електрики, що вплинуло на життя 150 тисяч людей, повідомило "Чернігівобленерго". Наступна доба принесла ще більше труднощів для регіону. 21 жовтня місто Новгород-Сіверський зазнало атаки 20 дронів "Шахед", внаслідок чого загинули 4 цивільних (двоє чоловіків і двоє жінок), а 7 осіб отримали поранення, серед яких була 10-річна дівчинка, яку терміново госпіталізували до обласної лікарні, як зазначив голова ОВА В'ячеслав Чаус.

21 жовтня місто Харків стало об'єктом атаки з використанням керованих авіабомб (КАБ): внаслідок цього 11 осіб отримали поранення, а 15 житлових будинків зазнали пошкоджень у Індустріальному та Немишлянському районах. Про це повідомив мер міста Ігор Терехов.

У ніч з 21 на 22 жовтня спостерігалося посилення атак: Повітряні сили Збройних Сил України зафіксували запуск двох ракет "Іскандер-М/KN-23", чотирьох зенітних систем С-300, а також 98 безпілотних літальних апаратів. З них 37 досягли цілі, тоді як 58 були знищені.

Чернігівська область пережила комплексний напад: постраждали інфраструктурні об'єкти, що забезпечують теплопостачання та електроенергію. У Чернігові було зафіксовано повне знеструмлення, а підприємство "Чернігівводоканал" порадило мешканцям підготувати запаси води.

У Києві уламки ракет спричинили пожежу в 10-поверхівці Деснянського району, пошкодження гуртожитку в Дарницькому та медзакладу в Дніпровському - 2 загиблих, 25 поранених, зокрема 5 дітей, повідомив Віталій Кличко. На Київщині в Зазимській громаді загинули 4 особи, включно з двома дітьми.

22 жовтня Запоріжжя стало місцем дев'яти атак безпілотниками "Шахед", внаслідок чого 13 людей отримали поранення, а також виникли пожежі в багатоповерхівках і приватних будинках, повідомив голова ОВА Іван Федоров. У той же день у Харкові постраждав дитячий садок у Холодногірському районі: одна людина загинула, дев'ять отримали поранення, серед яких були й діти, підтвердив президент Зеленський.

22 жовтня в більшості областей сталися аварійні відключення електрики через атаки, повідомляє "Укренерго". Дефіцит електроенергії досяг 6 ГВт, внаслідок чого Чернігів та Київ були змушені перейти на резервні генератори.

24 жовтня місто Херсон знову стало ціллю обстрілів: двоє людей загинуло, 28 отримали поранення, серед яких троє дітей.

Трагедією тижня стало загибель журналістки Freedom Олени Губанової та оператора Євгена Кармазіна, які стали жертвами удару "Ланцетом" у Краматорську. Цей випадок ще раз підкреслив крихкість медіа-сфери: з початку війни вже втратили життя 15 журналістів.

Протягом тижня українські сили здійснили кілька ударів по критично важливій інфраструктурі ворога, зокрема в сферах енергетики, логістики та військово-промислового комплексу. 21 жовтня Ростовська область в Росії стала місцем масованої атаки безпілотників, в результаті якої прогриміли вибухи в десяти районах, зокрема на аеродромах Міллерово та в логістичних центрах. Міністерство оборони Росії підтвердило удари по десяти регіонах, серед яких був і нафтопереробний завод у Рязані.

21 жовтня вразили Брянський хімічний завод ракетами Storm Shadow, прорвавши російську ППО, повідомив Генштаб ЗСУ.

Суспільні та резонансні події

На цьому тижні Верховна Рада України прийняла кілька ключових рішень. На початку тижня парламент вирішив виділити додаткові 325 мільярдів гривень на потреби оборони. Того ж дня Тетяну Бережну було призначено на посаду віцепрем'єр-міністра з гуманітарних питань та міністра культури, при цьому "стратегічні комунікації" були виокремлені в окрему структуру.

22 жовтня відбулося перше читання Бюджету-2026: 45% витрат буде спрямовано на оборонні потреби, а 20% - на відновлення країни. Друге читання заплановане на 20 листопада.

Позитивною новиною тижня стало відновлення живлення Запорізької АЕС, що вивело її з 10-го блекауту, повідомила міністерка Світлана Гринчук. ЗАЕС, яка генерувала раніше 20% української електроенергії, залишається досі вразливою.

Тиждень приніс трагедії, не пов'язані з війною. 21 жовтня в Івано-Франківській області 23-річний вчитель у нетверезому стані влаштував ДТП у селі Красна, забравши життя двох осіб, зокрема дитини, та поранивши трьох неповнолітніх, повідомив Офіс генпрокурора.