Чи триватиме мобілізація в Україні після укладення мирної угоди: актуальні відомості

Після завершення воєнного стану Україна потребуватиме сильного війська.

Ведуться інтенсивні дискусії щодо закінчення конфлікту між Росією та Україною і підписання мирної угоди.

Разом з тим президент Володимир Зеленський вже заявив, що намагатиметься зберегти максимальну чисельність української армії.

То яким чином поповнюватимуться ради українського війська після припинення бойових дій і чи є підстави для продовження мобілізації після того, як гармати офіційно замовкнуть - читайте у матеріалі ТСН.ua.

У своїй статті The Economist підкреслює, що активізація молоді є єдиною можливістю для України в боротьбі з "негативною" угодою, укладеною президентом США Трампом.

Збройні сили України зазнають труднощів через брак військовослужбовців та загрози з боку президента США Дональда Трампа, незважаючи на уповільнення наступальних дій Росії.

Бої залишаються кровопролитними, і багато потенційних новобранців уникають мобілізації. Офіцер 46-ї бригади Артем заявляв, що політичні обмеження стали причиною провалу мобілізації, зазначивши перевагу росіян у живій силі.

"На одного українця припадає десять росіян. Група з чотирьох військовослужбовців відповідає за охорону кількох багатоповерхових будинків, кожен з яких має три або чотири входи," - поділився інформацією військовий.

Незважаючи на те, що загальна кількість Збройних сил України становить 880 тисяч, що перевищує російське військове угруповання, яке налічує 720 тисяч, на передовій Росія швидше відновлює свої втрати.

Видання зазначає, що в 2024 році Російська Федерація істотно збільшила чисельність своїх збройних сил на 430 тисяч військовослужбовців, не вдаючись до загальної мобілізації. Україна опинилася перед складним вибором: зменшити вік мобілізації з 25 до 18 років, що, ймовірно, викликало б негативну реакцію серед населення.

Високий посадовець з США вважає, що єдиним способом для України протистояти "небезпечній" угоді Трампа є активізація молоді країни.

Навіть представники оточення президента Володимира Зеленського визнають, що Україні необхідно буде посилити мобілізаційні заходи, якщо вона прагне витримати виклики в боротьбі.

The Economist вважає, що якщо конфлікт буде продовжуватися, а Росія продовжить нарощувати сили свого військового контингенту, мобілізація в Україні може стати ще більш суворою. Це може призвести до виникнення нових розбіжностей в країні, яка вже перебуває на межі виснаження, на думку авторів статті.

Від лютого 2022 року Верховна Рада за поданням президента України що три місяці ухвалює відповідні закони та продовжує дію воєнного стану і мобілізації. Тож воєнний стан та мобілізація в Україні тривають майже три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Народний депутат Ярослав Юрчишин в інтерв'ю телеканалу "Новини Live" зазначив, що завершення бойових дій в Україні не означає автоматичного скасування воєнного стану.

Повернення до мирного життя буде тривалим процесом.

Він пояснив, що воєнний стан скасують лише після отримання гарантій безпеки, а не одразу після припинення вогню.

"Не варто поспішати. Спершу необхідно забезпечити гарантії безпеки. Розумійте, що навіть якщо протягом трьох днів не буде обстрілів і бойові дії фактично зупиняться, це не означає, що ми можемо негайно скасувати воєнний стан. На четвертий день ворог може знову активізуватися. Справжня процедура передбачає, що скасування воєнного стану повинно базуватися на висновках наших безпекових органів, які підтверджують, що країна готова перейти до мирного життя. Це може статися в результаті укладення мирної угоди з відповідними гарантіями безпеки або ж з більш серйозними запевненнями, але, звичайно, не в рамках Будапештського меморандуму", - зазначив Юрчишин.

Це рішення повинно базуватися на аналізі систем безпеки і може виникнути внаслідок укладення мирної угоди з міцними гарантіями.

Юрчишин підкреслив, що для скасування воєнного стану необхідні безпечні умови для людей, зокрема для тих, хто перебуває на передовій або в захоплених регіонах. Він зазначив, що цей процес вимагатиме часу і буде відбуватися поступово.

Глава Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив, що Росія зупинить військові дії лише після досягнення угод, які відповідатимуть інтересам Москви.

"Варіант, що передбачає негайне припинення вогню та зупинку бойових дій на лінії фронту, а також обдумування наступних дій, не буде прийнятним для Росії," – підкреслив він.

Згідно з висловлюваннями Олега Іващенка, керівника Служби зовнішньої розвідки України, у випадку оголошення припинення вогню Росія займеться перегрупуванням своїх сил і підготовкою до нової атаки.

Екс-головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний акцентує увагу на важливості мобілізаційних можливостей. Він підкреслює, що майбутнє України та її територіальна непорушність визначатимуться числом громадян, готових стати на захист країни.

"Головне для Збройних сил України - це не лише чисельність діючого війська, а й кількість підготовленого мобілізаційного ресурсу. Важливо, щоб люди були готові взяти до рук зброю та стати на захист країни, як це було у 2022 році", - зазначив він.

За словами Залужного, мобілізація необхідна для довготривалого конфлікту, а також для забезпечення обороноздатності країни в майбутньому.

Відомий військовий аналітик Олексій Гетьман у бесіді з журналістами УНІАН зазначив, що після завершення воєнного стану важливо не розформовувати збройні сили.

"Перемир'я або тимчасове припинення вогню не свідчить про завершення війни на умовах, що відповідають нашим інтересам, під захистом гарантій від партнерів, щоб ми могли розпочати процес демобілізації та звільнення людей," - зазначив він.

Він підкреслив, що росіянам довіряти не варто, адже минулі перемир'я, як-от "хлібне" чи "різдвяне", під час АТО не працювали - обстріли продовжувалися.

Навіть після оголошення про перемир'я, варто було ОБСЄ покинути свої позиції, як противник миттєво розпочинав мінування та обстріли.

"Тому будь-які домовленості не повинні зачіпати армію, адже це було б самогубством", - зауважив експерт.

Олексій Гетьман також акцентував увагу на необхідності залучення молоді до Збройних Сил України, особливо через контракти для вікової категорії "18-24".

"На сьогодні близько 10 тисяч молодих громадян у віці 18-24 років вирішили добровільно приєднатися до служби, що сприятиме проведенню ротацій та підвищенню оборонних можливостей", - повідомив Гетьман.

За його словами, якщо війна завершиться миром із гарантіями безпеки, Україна матиме велику кількість досвідчених військових, багато з яких вирішать пов'язати своє життя зі Збройними силами.

Це створить міцну основу для професійної армії, готової захищати країну у майбутньому.

Одним із ключових нововведень в Україні, яке дозволяє залучати до лав ЗСУ молодь, тим самим збільшуючи кількість військових - є запровадження однорічних контрактів для українців віком від 18 до 24 років. Окрім того, охочі приєднатися до Збройних Сил України матимуть грошову винагороду.

Командир взводу 24-ї окремої штурмової бригади "Айдар" Станіслав "Осман" Бунятов переконаний, що пропозиція виплатити 1 мільйон гривень за укладення контракту може відіграти вирішальну роль у залученні молодих та амбітних людей до служби.

"Юні люди швидко освоюють нові знання, легко піддаються дисципліні, засвоюють ідеї свого підрозділу та черпають мотивацію з успіхів своїх товаришів", - підкреслив Бунятов.

Він вважає, що виплата одного мільйона має на меті залучити фахівців до новостворених спеціалізованих підрозділів.

Заступник глави Офісу президента Павло Паліса зазначив, що всього через кілька днів після анонсу нового річного контракту для молодих людей віком від 18 до 24 років, близько десяти тисяч осіб виявили бажання приєднатися до військових лав.

На його думку, такий показник звернень за кілька днів - це непоганий результат. Паліса наголосив, що контракт для 18-24-річних - це не завершення реформ рекрутингової системи, а радше початок.

"Тому що контракт 18-24 - це перша стадія, в якій ми на добровільній основі даємо можливість молодим громадянам приєднатися до Збройних сил України. Це пілотний проєкт, до якого залучені наразі лише шість бригад. Одна морської піхоти, одна ДШВ і чотири - сухопутних військ", - розповів Павло Паліса.

Він зазначив, що це важливо для проведення тестування всіх компонентів у кожному напрямку та в кожному підрозділі.

Володимир Зеленський, у свою чергу, запевнив, що чисельність українських збройних сил залишиться на максимально можливому рівні.

Він переконаний, що Україні не варто вірити обіцянкам Кремля щодо "мирного" наміру, тому потужна українська армія стане найнадійнішим захистом для нашої країни, якщо будуть досягнуті угоди з агресором щодо припинення бойових дій.

"Ми впевнені в силі нашої армії, і це стане однією з основних запорук нашої безпеки. Тому я в будь-якому разі забезпечу максимальну чисельність особового складу. Саме та кількість, яка необхідна Україні для захисту її інтересів", - підкреслив він.

Нагадаємо, що раніше ТСН.ua інформував про зміни, які вплинуть на військовозобов'язаних після 1 березня.