Чи планує Росія агресію проти Балтійських держав - аналітики проаналізували потенційні загрози | УНН

Експерти вважають сценарій повномасштабного вторгнення рф у Балтію малоймовірним через брак ресурсів. Можливі лише гібридні провокації та тиск.

Нещодавно у західних ЗМІ з'явилася інформація про потенційну агресію Росії проти Балтійських країн, зокрема Естонії. Однак фахівці вважають, що наразі не існує реального плану для повномасштабного вторгнення. Про це в коментарі для УНН зазначили політичний аналітик Геннадій Дубов та експерт з міжнародних справ Станіслав Желіховський.

На фоні військових дій в Україні та численних глобальних конфліктів виникають думки про можливість дестабілізації ситуації в країнах Балтії з боку Росії, яка може скористатися відволіканням уваги міжнародної спільноти. Проте, політичний аналітик Геннадій Дубов вважає, що такі прогнози на сьогодні виглядають перебільшеними.

Він зазначив, що Росія може вдаватися до різних форм провокацій, але це не свідчить про підготовку до масштабного вторгнення.

Нині дійсно існує особлива ситуація, яка теоретично надає Путіну можливості для маневру. Провокації можуть відбуватися в різних формах — від вибухових пристроїв до дронів, що літають над аеропортами, або чогось схожого. Однак, якщо розглядати варіант повномасштабного військового вторгнення, для цього необхідні зовсім інші умови.

Експерт також звертає увагу, що деякі аргументи, які наводяться у медіа на користь такого сценарію, суперечать один одному.

Часто кажуть, що через конфлікти у світі зростають ціни на енергоносії, і росія отримує додаткові доходи. Але водночас припускають, що вона почне військові дії саме у Балтійському регіоні. Це виглядає нелогічно, адже саме там проходять важливі енергетичні маршрути, зокрема транспортування зрідженого газу. У такому разі росія сама створила б ризики для власних поставок

Дубов також підкреслює, що питання ймовірної агресії з боку Росії активно обговорюється в німецькому медіапейзаже, зокрема в газеті Bild.

На його думку, це в певній мірі зумовлено внутрішніми політичними процесами в Німеччині та обговореннями стосовно підвищення витрат на оборону.

Як тільки Фрідріх Мерц став канцлером, у Німеччині активізувалася дискусія щодо безпеки і оборонної політики. І медіа, зокрема Bild, фактично тримають цю тему в інформаційному полі. Це один із способів мобілізувати суспільну підтримку для збільшення оборонних бюджетів і змін у законодавстві

За його словами, інформаційні хвилі про можливу агресію росії не завжди означають реальну військову підготовку.

Отже, наразі я не вбачаю серйозних загроз повномасштабного військового конфлікту з боку агресора щодо Балтійських країн. Більшість аргументів, які обговорюються сьогодні, більше стосуються політичних або інформаційних аспектів, ніж реальних військових ризиків.

Один з можливих сценаріїв, що інколи обговорюється в суспільстві, стосується провокацій у прикордонному естонському місті Нарва, яке має значну російськомовну громаду.

Однак Дубов зазначає, що навіть такий сценарій вимагав би значних ресурсів.

Навіть якщо розглядати гіпотетичний сценарій із "зеленими чоловічками" у Нарві, варто зазначити, що для реалізації подібних дій потрібні значні військові сили. У цьому контексті важливо задати одне просте запитання: чи має Росія ці ресурси, а також яка справжня мета таких вчинків?

На думку фахівця, значна ескалація конфлікту в Балтійському регіоні може викликати суттєві економічні наслідки для Росії.

Це насправді означало б запровадження торгової блокади в Балтійському морі з боку скандинавських країн, Німеччини та інших держав. В умовах сучасності такий розвиток подій для Росії виглядає абсолютно абсурдним.

Окрему увагу привернув законопроєкт міноборони росії, який дозволяє "екстериторіальне використання формувань збройних сил рф для захисту громадян російської федерації".

Схожі рішення в Росії вже приймалися напередодні масштабних військових дій — у 2014 році, коли відбулася анексія Криму, та у 2022 році, перед початком повномасштабного вторгнення в Україну.

Втім Дубов вважає, що нинішній документ може бути пов'язаний передусім із військовою присутністю росії в Африці.

Цей закон у великій мірі розроблений для операцій, які Росія вже проводить за межами своїх кордонів. Зокрема, мова йде про африканські країни. Після фактичного знищення структури ПВК "Вагнер", її функції поступово передаються формуванням, що підпорядковані Міністерству оборони Російської Федерації.

За словами експерта, так званий "африканський корпус" може діяти у тих самих країнах, де раніше працювали вагнерівці.

Фактично йдеться про такі країни, як Малі, Нігер, Буркіна-Фасо, Центральноафриканська Республіка та інші. Таким чином, новий законопроєкт може слугувати юридичною підставою для розгортання російських військових сил у цих територіях.

Експерт з міжнародних відносин Станіслав Желіховський у коментарі для УНН підкреслив, що потенційний напад Росії на балтійські держави свідчив би про більш масштабні геополітичні прагнення Кремля.

Якщо Росія вирішить напасти на країни Балтії, це стане яскравим свідченням того, що Україна була права, попереджаючи про небезпеку російської експансії. Для Путіна його амбіції не зупиняються лише на Україні — йдеться про прагнення відновити контроль над територіями, що колись входили до складу Радянського Союзу.

Однак, за словами фахівця, подібний розвиток подій міг би призвести до серйозних наслідків для України.

У випадку агресії проти будь-якої з країн НАТО, велика частина ресурсів Альянсу може бути переорієнтована для її захисту. Це свідчить про те, що деякі ресурси, які наразі витрачаються на підтримку України, можуть бути перенаправлені.

За словами експерта, росія може продовжувати тиск на країни Балтії через гібридні методи - інформаційні кампанії, провокації або підривну діяльність.