Внаслідок репресій судді остерігаються приймати рішення, які можуть бути спрямовані проти РНБО, заявив Разумков.
В Україні вже мали місце випадки, коли суди скасовували санкції РНБО, і в майбутньому ми можемо очікувати "справжню хвилю" таких рішень. Однак, процес оскарження неправомірних рішень гальмується через те, що багато суддів остерігаються можливих наслідків від влади.
Про це заявив у коментарі "РБК-Україна" ексспікер Верховної Ради та колишній член РНБО Дмитро Разумков. Він вважає, що калейдоскоп санкційних рішень рано чи пізно обернеться лавиною вердиктів Верховного суду. Наразі, за його словами, більшість суддів бояться ухвалювати будь-які рішення.
"Серед суддів є чимало чесних людей, проте в рамках існуючої системи вони відчувають страх і не бажають приймати необхідні рішення. Це пояснюється тим, що наслідки можуть виявитися не лише у вигляді кримінальних справ, але й у мобілізації їхніх дітей та інших серйозних неприємностей. Судді не хочуть ухвалювати завідомо неправомірні рішення, адже розуміють, що рано чи пізно їм доведеться за це відповідати. Водночас ухвалювати рішення на користь українських громадян також не ризикують через побоювання серйозних наслідків. В результаті вони просто затягують процес", -- зазначив Разумков.
Автори згадують один з найперших задокументованих випадків — справа французького громадянина Луї-Мішеля Дюрея, який до 2022 року тривалий час трудився в BNP Paribas. Він здобув перемогу в першій інстанції Верховного суду у справі проти президента України Володимира Зеленського, оскаржуючи накладені на нього санкції.
Інший випадок стосується компанії ТОВ "Пробайк Плюс", де суд ухвалив рішення на користь позивача, визнали указ президента, що передбачав введення персональних санкцій, незаконним і анулював його.
Незабаром у засобах масової інформації з'явилася новина, що суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду та член Ради суддів України Володимир Кравчук звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою на тиск з боку Служби безпеки України. Мова йшла про справу ТОВ "Пробайк Плюс", де Кравчук виконував обов'язки головуючого. Після того, як суддівська колегія повністю задовольнила вимоги компанії, визнавши президентський указ про санкції незаконним, СБУ відкликала допуск Кравчука до державної таємниці. Згодом голова Верховного суду Станіслав Кравченко видав наказ, яким зупинив його доступ до секретної інформації, - зазначається в розслідуванні.
Наразі під санкціями РНБО знаходяться більше ніж 1500 українців. Серед них більшість — близько двох третин — є громадянами Росії і вже давно виїхали з України. Однак, як зазначається в проведеному розслідуванні, за останній рік спостерігається нова тенденція: 135 українців без подвійного громадянства потрапили під санкції, а з початку війни їх число сягнуло 88. Це свідчить про те, що майже 70% санкцій, накладених на українців без "запасних паспортів", були введені саме в останні місяці.
Санкції в Україні вперше були застосовані за президентства Петра Порошенка. Але якщо за часів Порошенка санкції переважно застосовувалися до юридичних осіб, то справжнього розмаху практика їх накладення на фізичних осіб набула вже за президента Володимира Зеленського. І якщо спочатку санкції вводилися на три роки, то останнім часом їхній термін збільшився до десяти. Санкції охоплюють практично всі сфери життя: підсанкційна особа позбавляється права користуватися власним майном, розпоряджатися банківськими рахунками, офіційно працевлаштовуватись, запускати медіа. Ба більше, забороняється користуватись громадським транспортом, включно з поїздами "Укрзалізниці".
Народний депутат Петро Порошенко повідомив, що працює над законопроєктом, який передбачає персональну відповідальність для членів РНБО, що підтримують введення санкцій проти українських громадян.
Раніше також з'явилася інформація, що в партії "Європейська солідарність" висловили думку, що судовий позов Марини Порошенко щодо розподілу майна є необхідним юридичним заходом, який має на меті захистити сім'ю Порошенків від наслідків указу про санкції, виданого президентом Володимиром Зеленським.
