Фінансова криза чи "труднощі з коштами": чому влада утримує фінансування для громад і які наслідки це може мати для міст.
Сотні українських громад виявилися в ситуації, коли їхні фінансові розрахунки зазнали раптової зупинки через дії Державного казначейства. Представники уряду пояснюють це необхідністю пріоритетного фінансування оборони та затримками у надходженні міжнародної допомоги. Тим часом, у містах наголошують на серйозних ризиках для підготовки до зимового періоду та функціонування критично важливої інфраструктури.
РБК-Україна розбиралося, чому громади не можуть розпоряджатися власними коштами, як це впливає на міста і які ризики виникають напередодні зими.
Основное:
* Масштаб проблеми: обсяг непроведених казначейських платежів місцевих бюджетів сягнув близько 20 млрд грн, а з блокуванням або затримками власних коштів зіткнулися абсолютно всі громади.
* Критична інфраструктура опинилася під загрозою: місцеві громади не здатні забезпечити фінансування на придбання пального для генераторів, спеціальної техніки Державної служби з надзвичайних ситуацій та медичних працівників, а також виконати платежі за газ і електроенергію та виплатити заробітні плати працівникам комунальних служб.
* Маніпулятивне протиставлення: уряд апелює до пріоритету оборони, підміняючи дискусію про бюджетні витрати й замовчуючи, що затримки платежів зачіпають критично важливі потреби громад.
* Фактори, що спричиняють бюджетний дефіцит: Міністерство фінансів концентрує всі внутрішні ресурси на забезпеченні безпеки та оборони, в той час як витрати на цивільні потреби залежать від регулярності отримання зовнішньої допомоги.
* Затримка у проведенні реформ: нестача ресурсів загострилася через невчасне виконання вимог міжнародних партнерів, що призвело до перенесення капітальних витрат на кінець року.
Блокування платежів громадам та зупинка підготовки до зими
У жовтні питання здійснення казначейських платежів стало гостро відчутним для органів місцевого самоврядування в різних областях України. Навіть коли на рахунках громад є фінансові ресурси, не завжди вдається оперативно виконати розрахунки за виконані роботи, забезпечити фінансування комунальних підприємств або продовжити реалізацію інфраструктурних проектів.
Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ), в інтерв'ю для РБК-Україна зазначив, що всі без винятку громади стикаються із затримками у здійсненні платежів з власних рахунків.
Кількість невикористаних коштів варіюється в залежності від розміру населеного пункту та організаційної структури послуг, проте ця проблема торкнулася всіх областей. Вона проявляється в затримках перевезення пасажирів, недостатньому прибиранні, а також у призупиненні фінансування соціальної допомоги та пільг.
"Підготовчі роботи до опалювального сезону в багатьох громадах були або призупинені, або зовсім зупинені в середині вересня. Тим не менш, деякі муніципалітети намагалися виконати свої завдання "на чесне слово", наскільки це було можливо. Проте, коли навіть кошти кредитів, наприклад, від ЄБРР, заблоковані, реалізувати плани щодо стійкості стає надзвичайно складно," - підкреслює Слобожан.
За його словами, представники уряду вказують на те, що затримки викликані дефіцитом фінансів у державному бюджеті. З початку жовтня вони намагаються впроваджувати "ручний механізм" регулювання, відстрочуючи платежі приблизно на місяць.
Хоча Кабмін частково розблокував "плани стійкості" для Києва та обласних центрів і зберіг бронювання комунальників, у громадах досі є великі проблеми з оплатою електроенергії, газу та палива для генераторів.
Колишній голова НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький висловив стурбованість щодо загроз, що виникають для об'єктів життєзабезпечення та енергетичного сектору внаслідок блокування фінансових ресурсів. Він підкреслив, що зупинка казначейських витрат може призвести до каскадних ризиків у переддень складної зими.
"Замороження державою фінансів місцевих громад в рахунках Держказначейства може мати руйнівні наслідки для критичної інфраструктури в усіх куточках України. За словами Кудрицького, це рішення здатне викликати серйозні проблеми в процесі підготовки об'єктів до зимового опалювального сезону."
Що коїться в урбаністичних просторах?
Окремим гострим прикладом стала ситуація у Києві. Міський голова столиці Віталій Кличко публічно звинуватив центральну владу у блокуванні коштів на відновлення пошкоджених обстрілами будинків та реалізацію міського плану стійкості.
"Якщо уряд цього не розуміє, підкреслю: такі дії неприйнятні в ситуації, коли мешканці чекають на відновлення свого житла. Тому місто ще раз звернулося до уряду та Державного казначейства з вимогою розблокувати фінансування важливих для киян проєктів. Зокрема, з відновлення пошкоджених ворогом будинків", - заявив Кличко.
Він зазначив, що Казначейство фактично призупинило використання кредиту в розмірі 1 млрд грн на протязі майже місяця. Це призвело до затримки в здійсненні важливих закупівель та підготовчих робіт для столичної інфраструктури до зимових викликів.
Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив про специфіку затримок у фінансуванні. За його інформацією, на 28 жовтня Державне казначейство не виконало 4231 платіж для Львівської громади, загальна сума яких становить 901,7 мільйона гривень, з них 554,1 мільйона гривень - це кошти, призначені для бюджету розвитку.
"У містах є фінансові ресурси, які зберігаються на рахунках, однак Казначейство не реалізує платежі. Це, перш за все, позначається на тих, хто виконує роботи для міської інфраструктури", - зазначив Садовий в інтерв'ю РБК-Україна.
На думку мера Львова, закриття рахунків негативно впливає на найбільш вразливі сфери комунальних послуг. Працівники комунальних підприємств і двірники, не отримуючи зарплату, починають масово залишати свої посади. Щоб не допустити кризової ситуації, комунальні підприємства змушені брати кредити та накопичувати борги.
Садовий додає, що затримки створюють пряму загрозу для роботи громадського транспорту, аж до зменшення кількості автобусів і трамваїв на маршрутах, а також зупиняють реалізацію великих будівельних об'єктів, де вкрай важливо дотримуватися технологічних термінів.
Отже, під ризиком виявилися ключові елементи транспортної та інженерної інфраструктури, зокрема будівництво нового мосту на перехресті вулиць Шевченка і Ковча.
Схожа тривожна ситуація спостерігається в різних регіонах України. У Дніпрі ремонти в будинках об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) були призупинені через двомісячні затримки з боку Казначейства. Мер міста Борис Філатов звернувся до уряду з проханням не вилучати кошти у місцевих громад, оскільки планується забрати 4,5 млрд грн з обласного бюджету.
У Полтаві казначейство заблокувало 127 мільйонів гривень. У Івано-Франківську виникають труднощі з оплатою вже виконаних комунальних послуг. У Харкові зоопарк був змушений тривалий час працювати на генераторах через затримки з казначейськими виплатами. У Вінниці колишній голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій зазначив, що громади вперше з початку повномасштабної війни стикаються з настільки серйозною бюджетною кризою.
На фоні цих викликів деякі представники місцевих адміністрацій висловлюють припущення про можливий політичний підтекст затримок. Зокрема, виникають підозри про вибіркове затримання фінансових платежів для міст, керівники яких мають конфлікти з центральною владою, зокрема, в інформаційному полі.
РБК-Україна звернулося з запитами до прем'єр-міністра Сергія Корецького та Міністра фінансів Сергія Марченка, але на момент виходу матеріалу відповіді щодо ситуації з блокуванням платежів громадам не отримало. У Мінфіні пообіцяли надати свої коментарі згодом.
Пріоритет обороні: позиція уряду та парламенту
В урядових колах пояснюють ситуацію суворими реаліями війни, наголошуючи, що головним пріоритетом держави є забезпечення безперервної підтримки Збройних сил України. Всі внутрішні податкові та митні надходження надходять на фронт, тоді як цивільний сектор повністю залежить від міжнародної допомоги.
Отже, у випадку бюджетного дефіциту, уряд спочатку зосереджується на фінансуванні військових потреб, соціальних допомог, пенсій та витрат на медицину, тоді як капітальні витрати й ремонти залишаються на другому плані.
Міністр фінансів Сергій Марченко роз'яснив труднощі з фінансуванням витрат місцевих громад, вказуючи на недостатнє надходження коштів на єдиному казначейському рахунку. Він зазначив, що протягом січня-вересня загальний фонд не отримав близько 50 мільярдів гривень запланованих доходів, з яких 32 мільярди гривень були втрачені у серпні та вересні.
Він говорить, що зарплати військових і всі соціальні програми фінансуються вчасно й повністю, а затримок до кінця року не очікується. Проте фінансування капітальних видатків, зокрема будівництва доріг, довелося призупинити у вересні. Марченко запевнив, що його мають відновити, щойно парламент ухвалить закони для розблокування міжнародної допомоги.
Прем'єр Сергій Корецький в кінці вересня охарактеризував призупинення виплат громадам як необхідний крок в умовах суворої економії.
Він зазначив, що критично важливі платежі поступово здійснюватимуться вручну, і ситуація може поліпшитися впродовж місяця. 20 жовтня він повідомив, що уряд частково розблокував видатки, зокрема для програм стійкості. Прем'єр-міністр підкреслив, що уряд виконав усі свої зобов’язання, а парламент ухвалив низку законів для отримання міжнародної допомоги.
"Прем'єр запевнив, що всі затримані платежі будуть виконані поступово, крок за кроком."
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа зазначила, що дефіцит бюджету виник через перерви в надходженні міжнародної допомоги, що зумовлює необхідність гнучкого підходу до управління витратами. Водночас вона підкреслила, що йдеться не про повне виснаження місцевого самоврядування.
"Загалом на рахунках місцевих бюджетів зібрано приблизно 188 мільярдів гривень. Хоча фінансові ресурси у міст присутні, тимчасові касові розриви та перевага військових витрат змушують Державне казначейство впроваджувати порядок проведення видатків відповідно до постанови №590", - підкреслює Підласа.
У зв'язку з важкою фінансовою ситуацією в державі, уряд вирішив перенести на грудень капітальні витрати в розмірі 39 мільярдів гривень, які спочатку планувалися на осінній період. Як зазначила Підласа, це рішення стосується, зокрема, проектів будівництва та реконструкції медичних закладів, створення укриттів у школах і лікарнях, захисту енергетичної інфраструктури, а також зведення соціального житла. Вона також висловила занепокоєння, що частину цих коштів може не бути використано до кінця року, оскільки виконати заплановані роботи в зазначені терміни виявиться складно.
Послідовність чисел і загроза маніпуляцій
Уряд часто обґрунтовує замороження фінансування соціальних об'єктів необхідністю економії. Прем'єр-міністр Сергій Корецький, закликаючи місцеві органи влади утриматися від витрат на укладку бруківки та поліпшення інфраструктури, акцентує на беззаперечному пріоритеті воєнного часу — забезпеченні обороноздатності.
Але така риторика створює хибне протиставлення, ніби фінансування армії та потреби громад конкурують між собою. Насправді ж наслідки затримок значно ширші, ніж відкладений ремонт доріг чи облаштування парків.
Витрати на безпеку та оборону вражають своїми масштабами. У 2026 році заплановано виділити приблизно 2,8 трлн грн, а в проекті бюджету на 2027 рік ця сума зростає до 4,89 трлн грн. Порівняно з цим, обсяг заблокованих платежів у місцевих бюджетах становить близько 20 млрд грн, що менше 1% від оборонного бюджету. Хоча ця частка може здаватися незначною в контексті загальних витрат на оборону, для окремих громад вона має дуже реальні наслідки. Ці мільйони впливають на забезпечення водопостачання, електропостачання, вивезення сміття, функціонування громадського транспорту та виплату зарплат працівникам комунальних служб.
Одночасно, оцінити фактичний стан державних фінансів лише на основі наявної інформації є досить складним завданням. Представники Асоціації міст України підкреслюють, що дані про стан Єдиного казначейського рахунку, які могли б сприяти кращій оцінці ситуації, залишаються закритими для громадськості.
"Ми не маємо змоги оцінити загальний стан Єдиного казначейського рахунку, оскільки він нещодавно був закритий. У зв'язку з цим, ми не можемо надати чітку оцінку ситуації. Проте, можна з упевненістю стверджувати, що громади стикаються з обмеженнями з боку Уряду щодо використання коштів місцевих бюджетів", - зазначили в Асоціації міст України.
Питання щодо розподілу державних витрат викликає занепокоєння. Ексзаступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука акцентує увагу на намірах забрати близько 22 млрд грн у місцевих громад, в той час як, за його даними, фінансування господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів зросте на 6 млрд грн. Він оцінює загальні витрати на органи державної влади, за винятком силового блоку, у 83,3 млрд грн. На думку Туки, такий підхід ставить під сумнів послідовність у бюджетних пріоритетах. Він охарактеризував цю ситуацію як "бюджетне свято під час епідемії".
Захист, безумовно, повинен залишатися на першому місці. Проте це не свідчить про те, що фінансові потреби громад можна ігнорувати або використовувати в якості джерела для покриття бюджетного дефіциту. Суть питання полягає в доцільності обмеження місцевих бюджетів і в тому, чи так само уважно аналізуються інші статті витрат держави.
Для того щоб зрозуміти доцільність прийнятих рішень, необхідно вникнути в причини виникнення касового розриву та вивчити, в якій мірі ця ситуація викликана реальною нестачею фінансів.
Причини виникнення касового розриву та потенційні загрози в майбутньому.
Експерт Центру економічної стратегії (ЦЕС) Богдан Слуцький у коментарі РБК-Україна пояснює, що нинішні затримки платежів - це вже більше, ніж технічна пауза на кілька днів. Водночас поки що йдеться не про повноцінну кризу державних фінансів, а про гостру тимчасову нестачу коштів на рахунках Казначейства.
"Існує три основні причини: величезні витрати, насамперед на оборонні потреби, зменшення податкових надходжень внаслідок атак російських військ на наші підприємства, а також затримки у надходженні частини зовнішнього фінансування через нереформовані сфери. Через затримку міжнародних фінансових потоків капітальні видатки, заплановані на січень-вересень, були перенесені на грудень," - зазначив Слуцький.
Аналітик Центру економічних стратегій підкреслює, що бюджетні витрати, які були затверджені, не завжди співпадають із фактичним залишком грошових коштів на рахунку в певний момент часу.
Згідно з пунктом 19 постанови №590, фінансування з боку Казначейства відбувається виключно за встановленою черговістю: в першу чергу забезпечуються потреби армії, виплати зарплат та соціальних допомог, тоді як капітальні ремонти та будівництво залишаються в очікуванні. Це призводить до значних труднощів для громад, які мають великий обсяг інфраструктурних проєктів.
На думку фахівця, основною проблемою є затримки у наданні міжнародної допомоги, що безпосередньо пов'язані з реалізацією реформ у сфері євроінтеграції.
"Не всі реформи, які супроводжуються фінансуванням, отримують підтримку, оскільки деякі з них є складними та непопулярними. Наприклад, досі не затверджена Антикорупційна стратегія на 2026-2030 роки (законопроєкт №15230-д), хоча це є важливим кроком для Ukraine Facility — багаторічної програми фінансової допомоги Україні від Європейського Союзу на суму 50 мільярдів євро на період 2024-2027 років", - зазначає Слуцький.
Він також окреслив ключові загрози для економіки та міст:
* Вплив на бізнес: підрядники, витративши власні кошти на виконання робіт та виплату заробітної плати, можуть тижнями залишатися без розрахунків. Для малих підприємств це призводить до виснаження обігових коштів. У майбутньому компанії будуть враховувати ці ризики при формуванні цін на контракти, що в свою чергу підвищить витрати на ремонти для бюджету.
* Збої в пільгових програмах: через брак коштів клієнти банків уже отримують сповіщення щодо затримок державної компенсації за програмою "5-7-9%", фіксуються окремі проблеми і за програмою "єОселя".
* Існує ризик повторення затримок: великий обсяг капітальних витрат перенесено на грудень 2026 року, і якщо міжнародні фінансові надходження не стануть стабільними, затримки можуть продовжуватись до кінця року.
* Бюджетні виклики України у 2027 році: відповідно до прогнозів Міністерства фінансів, країні буде потрібно 52,5 мільярда доларів зовнішніх коштів, з яких 32,6 мільярда (на жовтень) залишаються без фінансування. У разі, якщо цей дефіцит не буде усунено, під найбільшим тиском знову опиняться витрати на місцевому рівні, а також програми ремонту і будівництва.
Шляхи подолання кризи: які сподівання мають громади щодо дій уряду.
Асоціація міст України звертається до уряду з проханням забезпечити своєчасне виконання фінансових зобов'язань щодо ключових витрат для громад. Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан підкреслює, що місцеві органи влади повинні мати вільний доступ до коштів на своїх рахунках.
"Необхідно, щоб постанова №590 залишалася в силі, адже громади повинні мати змогу використовувати кошти, які є на їхніх рахунках, як це практикувалося на початку повномасштабного вторгнення," - підкреслив представник Асоціації міст України.
Міський голова Львова Андрій Садовий також очікує від уряду та Міністерства фінансів зрозумілого й передбачуваного механізму проведення казначейських платежів.
"Ми розуміємо складність ситуації в державі та необхідність фінансування оборони. Водночас громади також мають свої зобов'язання - утримання критичної інфраструктури, виплата заробітних плат, підтримка військових, проведення ремонтів і підготовка до зими", - підкреслив він.
Відновлення міжнародного фінансування залишається суттєвим викликом. Як зазначає експерт Центру економічної стратегії Богдан Слуцький, одним із шляхів зменшення навантаження на державний бюджет є оперативне залучення зовнішньої допомоги. Однак варто враховувати, що частина цієї допомоги залежить від виконання Україною своїх зобов'язань перед міжнародними партнерами.
Зокрема, затримки з ухваленням необхідних реформ можуть впливати на надходження фінансування, через що уряду доводиться переносити видатки та обмежувати проведення платежів.
"Отже, уникнути складних рішень не вдається. Їх необхідно або своєчасно затверджувати, щоб забезпечити відповідне фінансування, або ж відкладати, а потім шукати кошти на вже заплановані витрати. Альтернативою є перерозподіл ресурсів з менш важливих цивільних витрат. Проте можливості для такого перерозподілу мають свої обмеження," - зазначає Слуцький.
Отже, громади сподіваються на стабільне виконання казначейських платежів з боку центральної влади, а також на своєчасну оплату за енергоносії і можливість фінансування послуг, що мають критичне значення. Важливими також залишаються виконання зобов'язань, які допомагають отримати міжнародну підтримку, та врахування потреб місцевих органів влади при розробці державного бюджету.
Бюджетні труднощі мають об'єктивні причини: війна та великі оборонні видатки поглинають левову частку доходів держави. Водночас риторика прем'єра про пріоритет оборони фактично підмінює дискусію про бюджетні рішення маніпулятивним протиставленням армії та потреб громад, від яких також залежить життєдіяльність країни.
Затримки в отриманні зовнішнього фінансування, яке, зокрема, призначене для цивільних витрат, виникають через те, що Верховна Рада досі не ухвалила низку реформ, узгоджених з міжнародними партнерами. Як наслідок, уряд змушений вручну регулювати пріоритетність платежів. Це ускладнює бюджетне планування для місцевих громад і викликає напругу у стосунках з центральними органами влади. До того ж, ситуацію ускладнюють підозри щодо можливого вибіркового підходу до здійснення платежів.
Затримки в казначейських платежах впливають не тільки на діяльність місцевих органів влади, але й на життя українців загалом. Це може спричиняти проблеми в функціонуванні комунальних служб і громадського транспорту, а також ускладнювати підготовку важливої інфраструктури до зимового періоду.
Корецький стверджує, що до кінця року фінансування для Сил оборони буде достатнім. Однак він також визнає, що інші бюджетні виплати залежать від зовнішніх джерел фінансування та рішень парламентських органів. Хоча така гарантія для військових є важливою, вона не дає відповіді на інше важливе питання: яким чином уряд забезпечить стабільне функціонування громад і критично важливої інфраструктури, якщо необхідні кошти не надійдуть у потрібний час? Це питання залишається без чіткої відповіді.
