Борги, алкоголізм та насичене особисте життя: що відомо про минуле командира Лучанова.
Журналісти-розслідувачі ретельно дослідили біографію командира 155-ї окремої мотопіхотної бригади Станіслава Лучанова, відомого під позивним "Орел". Він опинився в центрі уваги через справу, пов'язану з жорстоким викраденням і розстрілом братів Мосейчуків. Виявилося, що за спиною цього багатодітного батька приховані численні борги, проблеми з алкоголем та різноманітні скандали в рамках військових підрозділів.
Цю інформацію висвітлено у великому розслідуванні, проведеному редакцією NGL.media.
Від фермера до активного волонтера
Станіслав Лучанов народився 1980 року в селі Андріївка, а у 2003 році закінчив Харківський військовий університет. Спершу він служив у 93-й окремій механізованій бригаді, проте досить швидко звільнився. Початок російсько-української війни у 2014 році чоловік зустрів як цивільний, маючи сина від першого шлюбу та другу дружину.
Разом із сім'єю він переїхав до села Орлівщина на Дніпропетровщині. Там Лучанов займався агрономією, вирощуючи капусту, обробляв земельні ділянки на замовлення та привозив автомобілі з Європи. Згодом він активно долучився до волонтерської діяльності, допомагаючи своїй колишній 93-й бригаді доставляти гуманітарні вантажі в зону АТО.
У лютому 2016 року чоловіка охопив резонансний конфлікт із силовими структурами. Лучанов опублікував у соціальних мережах інформацію про те, що на одному з блокпостів його роздягнули та жорстоко побили співробітники СБУ. Після цього випадку він поступово відійшов від активної діяльності і зосередився на спокійному житті в селі.
Повернення до армії, борги та розлучення
На початку широкомасштабної агресії офіцер запасу спершу не вирушив на фронт, а зайнявся евакуацією мешканців Харкова. Лише у 2023 році Лучанов разом із другою дружиною Оленою пройшов мобілізацію до 23-ї окремої механізованої бригади, де отримав свій позивний "Орел". У цей період його підрозділ активно брав участь у запеклих боях на Запорізькому та Донецькому фронтах.
Незабаром подружжя вирішило розірвати свої стосунки, і основною причиною стали його труднощі з алкоголем, які загострилися під час служби в армії, а також несподівані велетенські борги. Командир позичив у знайомих величезні суми, які не зміг повернути. Кредитори активно тиснули не лише на нього, але й на його екс-дружину, якій він постійно наводив страх.
Немає точних даних про те, чи зміг він погасити свої борги на цей момент. Відповідно до його декларації, за рік на посаді начальника штабу полку "Скеля" його заробіток перевищив 1,7 мільйона гривень. Крім того, військовослужбовець офіційно повідомив про наявність 15 тисяч доларів готівкою.
Швидкий розвиток кар'єри та початкові скандали.
Після розлучення Лучанов змінив кілька військових підрозділів, встигнувши пройти службу в 425-му стрілецькому та 210-му батальйонах. Згодом він обійняв посаду начальника штабу полку "Скеля", де продовжував працювати до лютого 2026 року. Журналісти зауважують, що саме в цей час відбулося кілька десятків підозрілих смертей у складі цього полку, про які раніше повідомляли ЗМІ.
У лютому 2026 року його призначили на посаду командира нової 155-ї окремої механізованої бригади, і його кар'єра стрімко почала розвиватися. За короткий проміжок часу підполковник отримав ордени Богдана Хмельницького всіх трьох ступенів. Проте вже в травні бригада потрапила в епіцентр скандалу через жорстоке побиття бійця Сергія Маленка під час шикування.
"Це зовсім не пов'язано з військовою дисципліною, лідерськими якостями чи братерством, які ми підтримуємо у нашій бригаді. Кожен військовий повинен бути захищений не лише від супротивника, але й від несправедливості," -- заявив тоді Станіслав Лучанов.
Виконання розправи над мирними жителями та затримання командира бригади.
Невимовний жах спіткали жителів села Калинівка в ніч на 28 червня, коли двоє чоловіків, 36-річний Максим та 35-річний Роман Мосейчуки, стали жертвами викрадення. Лише 9 липня їхні тіла, спотворені численними вогнепальними пораненнями, були виявлені закопаними в лісовій смузі на території Полтавщини. Слідство встановило, що до цього злочину причетні військовослужбовці 155-ї окремої мотопіхотної бригади, які діяли за безпосереднім наказом свого командира.
Згідно з основною версією правоохоронців, один із братів влаштував скандал, образливо висловившись на адресу третьої дружини Лучанова, Дарини, з якою він проживав у Калинівці та виховував двох спільних дітей. Коли брати категорично відмовилися вибачитися, командир вирішив вжити заходів помсти. На сьогоднішній день поліція вже затримала дев'ять військових, які були залучені до цієї розправи.
Після появи інформації в засобах масової інформації Лучанов втік з військової частини, але 13 липня його затримали в Києві, коли він прямував до адвоката. У наступний день суд прийняв рішення взяти підполковника під варту без можливості внесення застави. За організацію подвійного вбивства йому загрожує покарання від 15 років позбавлення волі до довічного ув'язнення.
Альтернативна версія слідства та родина
Матеріали суду розкривають ще одну робочу версію: військові нібито отримали наказ шукати дезертирів. Зі слів місцевих мешканців, солдати мали список із 10 прізвищ, куди дивним чином потрапив навіть неповнолітній юнак. Викравши Мосейчуків з власного подвір'я, військові прострелили одному з них ногу та самовільно вивезли на полігон.
На судовому засіданні 14 липня стало відомо, що командир батальйону Олексій Долголенко безпосередньо здійснив розстріл братів, використовуючи автомат, після чого самостійно закопав їхні тіла. Станіслав Лучанов майже не підтримує зв'язок із родичами. Його 23-річний син від першого шлюбу не спілкується з ним уже протягом трьох років. Проте родина все ще не може повірити, що Станіслав Лучанов міг віддати наказ про вбивство двох цивільних осіб.
"Може, якась доля правди є, але не настільки", -- коротко прокоментувала важкі звинувачення одна із сестер Лучанова.
